Чина зігнута

Загальна біоморфологічна характеристика

Багаторічна рослина 40-80 см заввишки. Стебла прямостоячі або трохи висхідні, чотиригранні, по обидва боки ребристі, по двох інших — вузькокрилі, крила часто мають війки. Прилистки напівстріловидні, 0,5-2,5 см завдовжки. Черешки короткі. Листова вісь дугообразно зігнута, закінчується гіллястим вусиком. Листок складається з 4-5 пар довгасто-ланцетних тупих листочків 1,5-5 см завдовжки, 6-15 (20) мм завширшки, з добре вираженими сітчастими жилками і вістрям на кінці. Знизу листя сіро-зелені, слабо опушені. Квітконоси слабогранисті, майже однакової довжини з листям. Суцвіття — негуста китиця з 8-12 квітками. Приквітки дрібні, шиловидні. Квітконіжки потовщені, довше чашечки. Квітки однакової довжини з чашкою. Чашечка трубчасто-дзвоникова, гола, з помітними жилками. Зубці чашечки коротше трубки, загострені, трикутно-ланцетні, нижній — найдовший, верхні — найкоротші. Віночок брудно-ліловий. Прапор 13-15 мм завдовжки, поступово звужений в широкий нігтик. Крила зігнуті, трохи коротше прапора, на вузькому короткому нігтику. Човник однакової довжини з крилами, по нижньому краю зігнутий майже під прямим кутом, на вузькому довгому нігтику. Стовпчик від основи зігнутий під прямим кутом, голий, догори злегка розширюється. Боби довгасто-лінійні, злегка зігнуті, 3-3,5 см завдовжки і близько 5-5,5 мм завширшки. Стулки бобів з косим сітчастим жилкуванням. Насіння кулясте, гладеньке. Рубчик становить близько 1/3 окружності насінини. Цвіте в червні, плодоносить у липні-серпні. Запилюється комахами.

Число хромосом — 2n = 14.

Екологія

Росте на луках, серед чагарників, по берегах озер, нерідко — на засолених ґрунтах.

Поширення

Природний ареал

Використання та господарське значення

Хороша кормова рослина, добре поїдається худобою, перспективна для використання як кормова культура на засолених територіях.

Охорона у природі

Входить до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської області[3].

Примітки

Див. також

Література

  • Гроссгейм А. А. Флора Кавказа. — Баку: Изд. Азерб. филиала Акад.наук СССР, 1952. — Т.5. — С. 408.
  • Флора СССР. Т.13. 1948 / Под ред. Б. К. Шишкина, Е. Г. Боброва. М.; Л.: Изд-во АН СССР. С.504-505.
  • Черепанов С. К. 1995. Сосудистые растения России и сопредельных государств. СПб.: Мир и семья. 990 с.
  • Флора европейской части СССР. Т.6. 1987 / Под ред. Ан. А. Федорова, Н. Н. Цвелева. Л.: Наука. С.163.
  • Маевский П. Ф. 2006. Флора средней полосы европейской части России. 10-е изд. М.: Т-во научных изданий КМК. С.336-338.
  • Yakovlev G. P., Sytin A. K., & Yu. R. Roskov. Legumes of Northern Eurasia. Royal Botanic gardens, Kew. 1996. ISBN 0-947643-97-4. (англ.)
  • Вісюліна О. Д. 1954. Флора УРСР. Leguminosae. Т.6. К.: Вид-во АН УРСР
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
  • Allkin, R. et al. 1986. Names and synonyms of species and subspecies in the Vicieae: issue 3. In: Bisby, F. A. et al., Vicieae Database Project 7:16. (англ.)
  • Bässler, M. 1973. Revision der eurasiatischen Arten von Lathyrus L. Sect. Orobus (L.) Gren. & Godr. Feddes Repert. 84:398. (нім.)
  • Bässler, M. 1981. Revision von Lathyrus L. sect. Lathyrostylis (Griseb.) Bässler (Fabaceae). Feddes Repert. 92:248. (англ.)
  • Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. (англ.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.