Northrop Grumman B-2 Spirit

Northrop Grumman B-2 Spirit, також відомий як Stealth Bomber — американський малопомітний стратегічний бомбардувальник, збудований за схемою «літаюче крило».

Northrop Grumman B-2 Spirit
B-2 Spirit, 2006 рік.
Тип малопомітний стратегічний бомбардувальник
Розробник Northrop Grumman Corporation
Виробник Northrop Grumman Corporation
Перший політ 17 липня 1989 року
Початок експлуатації 1 січня 1997
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Військово-повітряні сили США
Роки виробництва 1989–1999
Вироблено 21
Вартість розробки $44 млрд[1]
Вартість одиниці $2,1 млрд (1997 рік)[1] (~$ 3.1 млрд з урахуванням інфляції станом на 2018 р.)
 Northrop Grumman B-2 Spirit у Вікісховищі

Призначений для прориву щільної ППО супротивника і доставки звичайного або ядерного бомбового навантаження. Для забезпечення малопомітності на літаку широко використані стелс-технології: літак покритий радіопоглинаючими матеріалами, створений за аеродинамічною схемою «літаюче крило», реактивні струмені двигунів екрануються[2][3]. Точне значення ЕПР для B-2 невідоме. За різними оцінками, це величина від 0,0014[4] до 0,1 м ²[3]

Історія створення

Проект «ATB»

Створення важкого бомбардувальника почалося в 1979 році за програмою «Advanced Technology Bomber» (ATB). Холодна війна йшла повним ходом, і під час передвиборної кампанії в 1979–1980 роках Рональд Рейган обіцяв відновлення американських збройних сил. 22 серпня 1980 року міністерство оборони США відкрито оголосило, що ведуться роботи зі створення перспективних малопомітних літаків, включаючи проект «ATB».

Після оцінки проектів, конкурс ATB було скорочений до двох команд — Northrop/Боїнг та Lockheed/Rockwell, кожна команда отримала контракт на подальші дослідження. Проект «ATB» фінансувався під кодовою назвою «Aurora». 20 жовтня 1981 команда Northrop/Боїнг була визначена переможцем у конкурсі проектів.

Проект Northrop отримав позначення B-2 з ім'ям «Spirit». Дизайн літака був змінений в середині 80-х років, що затримало перший політ на два роки і змусило витратити ще 1 млрд доларів США на програму розробки. До 1989 році на розробку бомбардувальника було витрачено в цілому 23 млрд доларів США.

Первісно Міністерством оборони США було замовлено побудову 132 бомбардувальників. Але через закінчення Холодної війни, внаслідок розпаду СРСР, серію збудованих літаків скоротили до 21 екземпляра.

Вперше B-2 був показаний громадськості 22 листопада 1988 року на заводі ВПС № 42 в Палмдейлі, Каліфорнія, де він і був зібраний. Перший публічний політ відбувся 17 липня 1989 року.

Виробництво

ВПС США спочатку планували замовити 132 літаки B-2, але закінчення холодної війни і відповідне скорочення фінансування, змусило зменшити цю кількість спочатку до 75 одиниць, а згодом і до 21 літака такого типу.[5] В цю кількість ввійшли прототип, п'ять передсерійних літаків і п'ятнадцять серійних. Майже всі вони названі на честь американських штатів[6][7][8].

Бортовий номерВласне ім'яПрийнятий на озброєнняПримітки
82-1066Дух Америки14 липня 2000 рокуПрототип. Здійснив перший політ 17 липня 1989 року.
82-1067Дух Аризони4 грудня 1997 року
82-1068Дух Нью-Йорка10 грудня 1997 року
82-1069Дух Індіани22 травня 1999 року
82-1070Дух Огайо18 липня 1997 року
82-1071Дух Міссісіпі23 травня 1997 року
88-0328Дух Техасу21 серпня 1994 року
88-0329Дух Міссурі31 березня 1994 рокуПерший B-2, прийнятий на озброєння.
88-0330Дух Каліфорнії17 серпня 1994 року
88-0331Дух Південної Кароліни30 грудня 1994 року
88-0332Дух Вашингтона29 жовтня 1994 рокуСерйозно пошкоджений під час пожежі.
89-0127 Дух Канзасу17 лютого 1995 рокурозбився 23 лютого 2008 року. Див. Авіакатастрофа на Гуамі
89-0128Дух Небраски28 червня 1995 року
89-0129Дух Джорджії14 листопада 1995 року
90-0040Дух Аляски24 січня 1996 року
90-0041Дух Гаваїв10 січня 1996 року
92-0700Дух Флориди3 липня 1996 року
93-1085Дух Оклахоми15 травня 1996 року
93-1086Дух Кітті Хоука30 серпня 1996 рокуНазваний на честь батьківщини Братів Райт, які були родом зі штату Північна Кароліна.
93-1087Дух Пенсильванії5 серпня 1997 року
93-1088Дух Луїзіани10 листопада 1997 року

Модернізації
B-2 під час дозаправки в повітрі над Тихим океаном.
General Electric F118-GE-100
B-2 у супроводі винищувачів F-22 «Раптор», 2010 рік.
  • У 2008 році Конгресом США було профінансовано програму модернізації систем керування озброєнням для ураження рухомих наземних цілей.[9]
  • 29 грудня 2008 року був підписаний контракт на модернізацію радіолокаційних систем B-2. Під час модернізації радіолокаційні системи були переведені на інший частотний діапазон. Контракт обійшовся США приблизно в 468 млн доларів.[10][11] 22 червня 2009 року стало відомо, що всі B-2 пройшли модернізацію до «другої ревізії», яка передбачала покращення можливостей БРЛС.
  • 28 квітня 2009 було оголошено, що модернізований B-2 може нести до 13500 кг корисного навантаження в кожному відсіку.[12]
  • На початку 2010 року компанія Northrop Grumman оголосила про завершення розрахунків, які дозволять усунути неполадку B-2 Spirit, яка регулярно виникала протягом останніх 20 років. Неполадка полягає в розтріскуванні металевої панелі, що знаходиться між двигунами та прикриває композитний каркас від розпеченого реактивного струменя. Проблема була викликана втомою металу, яка проявлялася через дії високих температур, а також вібрації, що виникають під час роботи силових установок. Впоратися з неполадкою Northrop Grumman планує за рахунок застосування нових матеріалів, а також внесення невеликих змін в конструкцію хвостової частини B-2. Модернізація діючих бомбардувальників у складі ВПС США буде недорогою і не зажадає проведення значних робіт зі зміни конструкції[13].
  • 4 квітня 2012 року, завершені випробування B-2 з модернізованим програмним забезпеченням, навігаційними та комунікаційними системами, розробленими за програмою The Extremely High Frequency (EHF) Increment 1. Під час випробувань B-2 виконали ряд польотів на Північний полюс та назад. Метою перельотів була перевірка модернізованого бомбардувальника, на можливість здійснювати польотів на великій висоті в суворих кліматичних умовах. Після виконаного польоту на Північний полюс бомбардувальник скинув чотири навчальних некеровані бомби BDU-38. Скидання боєприпасів та випробування в цілому, були визнані успішними.[14]
  • 24 вересня 2012 року Northrop Grumman оголосила про завершення модернізації бомбардувальників B-2, в рамках якої на літаки були встановлені нові БРЛС AN/APQ-181 з АФАР. Вартість модернізації, замовленої ВПС США в 2008 році, склала близько $468 млн. На літаки також було встановлено нове бортове обладнання та системи зв'язку. Завдяки модернізації бомбардувальники одержали доступ до єдиної бойової інформаційно-керівної системи Пентагону.[15]

Вартість

B-2 є найдорожчим літаком у світі (і, ймовірно, найдорожчим літаком в історії авіації). Станом на 1998 рік вартість одного B-2 без урахування НДДКР становила 1,157 млрд доларів[16]. Вартість всієї програми B-2 на 1997 оцінювалася майже в 45 млрд доларів; таким чином, з урахуванням НДДКР вартість однієї машини на той момент досягала 2,1 млрд доларів[17].

Бойове застосування
Скидання бомб Mk 82 під час навчань у Тихому Океані недалеко від Пойнт Мугу (Каліфорнія)
  • Перший випадок бойового застосування було зафіксовано під час операції НАТО в Югославії в 1999 р. Тоді було скинуто більш 600 високоточних бомб JDAM, які також були застосовані вперше[18]. При цьому B-2 здійснювали безпосадкові перельоти з бази ВПС «Вайтмен» в штаті Міссурі в Косово та назад. За перші вісім тижнів бойових дій B-2 знищили третину намічених цілей[16]. Шість бомбардувальників виконали безпосадковий переліт з авіабази в Міссурі до Югославії, завдали авіабомбових ударів по цілях і повернулися назад. Такі польоти тривали 30 годин. За час війни B-2 скинули 11 % усіх авіабомб, скинутих на Югославію в ході операції, хоча здійснили лише 50 бойових вильотів, при загальній кількості 34000[19].
  • B-2 застосовувалися у війнах в Іраку та Афганістані. Тоді з дозаправкою в повітрі, але без посадки, B-2 здійснив один із найдовших своїх бойових вильотів, злетівши з авіабази «Вайтмен» в штаті Міссурі, виконавши бойове завдання та повернувшись на рідну базу.[16]
  • Під час військової операції «Іракська свобода» в 2003 р., B-2 здійснювали бойові вильоти з атола Дієго Гарсіа та іншої передової бази, назва якої не розголошується. З двох цих позицій було здійснено 22 бойових вильотів. З авіабази Вайтмен було здійснено 27 бойових вильотів. Під час 49 вильотів було скинуто більш 300 тонн боєприпасів. Тривалість бойових вильотів склала більше 30 годин. Під час одного з вильотів B-2 залишався в повітрі без посадки протягом 50 годин.[16]
  • 19 березня 2011 року, під час військової операції «Одіссея. Світанок», з бази ВПС Вайтмен штат Міссурі були підняті три B-2 американських ВПС. Разом з двома бомбардувальниками B-1B з Південної Дакоти вони були направлені в Лівію. За час всієї операції B-2 знищили 45, а B-1B 105 цілей. Серед яких були склади озброєння, об'єкти ППО, командно-контрольні пункти, об'єкти обслуговування авіаційної та іншої військової техніки.[20][21]
  • 20 травня 2013 року пара B-2 здійснила переліт з авіабази «Вайтмен» до полігону в Південній Кореї де виконали навчальне бомбометання.
  • 18 січня 2017 року два B-2 завдали удару по ісламістах в Лівії, скинувши майже 50 000 кг керованих авіабомб JDAM.

Повідомлення про збиті B-2 під час війни в Югославії

На думку аргентинського журналіста Дієго Зампіні, під час військової операції НАТО в Югославії (1999) були збиті два літаки B-2: перший (88-0329, «Дух Міссурі») збитий 20 травня над передмістям Белграда ЗРК С-300П, другий (88-0332, «Дух Вашингтона») підбитий 1 червня і впав у Хорватії[22].

На думку Зампіні, системи С-300П було поставлено в Югославію в обхід міжнародного ембарго за наказом прем'єр-міністра Росії В. С. Черномирдіна. Відсутність офіційних заяв з боку югославського керівництва він пояснює міркуваннями секретності та інструкціями В. С. Черномирдіна[22]:

Подібна заява зробило б очевидною можливість росіян нейтралізовувати сучасні американські бомбардувальники, тому Мілошевич, що отримав відповідні інструкції від Черномирдіна, замовчав факт знищення чотирьох американських літаків.

Це повідомлення ставиться під сумнів рядом експертів. Так, під час операції НАТО сербський бік взагалі не володів системами С-300[23]. Фотографії російських військовослужбовців у сербській формі біля комплексу С-300 в 1998 році були зняті в Підмосков'ї та «випадково» розголошені для дезінформації противника про системи ППО Югославії[24].

Американська сторона втрату вищевказаних бомбардувальників не визнала. Існують також свідчення, які підтверджують, що літаки із зазначеними бортовими номерами продовжували експлуатуватися після 1999 року. Зокрема, «Дух Міссурі» був сфотографований під час військової операції коаліційних сил в Іраку в 2003 році[25], а в 2004 році на ньому вперше здійснив політ повністю жіночий екіпаж[26]. «Дух Вашингтона» сфотографований на авіабазі Вайтмен в 2008 році[27] та на кількох інших авіабазах у 2006 — 2007 роках[28].

Аварії та катастрофи

За офіційними даними США у 2010 році в мирний час було втрачено один бомбардувальник B-2: 23 лютого 2008 року літак B-2 (серійний номер 89-0127, «Дух Канзасу») зазнав аварії біля берегів тихоокеанського острова Гуам на американській військовій базі Андерсен. Це був перший випадок аварії літака цього типу. Двом пілотам вдалося катапультуватися[29]. Після аварії польоти всіх літаків цього типу були припинені. В кінці квітня 2008 польоти були відновлені[30].

Комісія з розслідування дійшла висновку, що причиною аварії стала недбалість наземного персоналу, який не включив обігрів приймача повітряного тиску для видалення з його поверхні конденсату[31]. Через це система керування літака отримувала завищене значення швидкості та передчасно дала команду на відрив від землі. Дії екіпажу визнані правильними, інших відхилень від штатного режиму в роботі бортових систем не виявлено, а моделювання ситуації на тренажері показало, що врятувати літак було неможливо[31].

26 лютого 2010 року через виникнення пожежі в одному з двигунів довелось аварійно припинити зліт літака з авіабазі на Гуам. Попри запевнення ВПС США про «незначні» ушкодження, ремонт літака тривав два роки[32].

23 жовтня 2018 року літак B-2 Spirit ВПС США здійснив аварійне приземлення на авіабазі в Колорадо-Спрінгз. Характер несправності та її причина офіційно повідомлена не була. Обидва члена екіпажу ушкоджень не отримали[32].

14 вересня 2021 року під час виконання навчального польоту на борту B-2 Spirit сталась несправність, під час аварійного приземлення на авіабазі «Вайтмен» (штат Міссурі) літак було пошкоджено, він вислизнув за межі злітно-посадкової смуги. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав, пожежі не було[33].

Льотно-технічні характеристики
Габаритне креслення бомбардувальника B-2

Технічні характеристики
  • Екіпаж: 2 людини
  • Довжина: 20,90 м
  • Розмах крила: 52,12 м
  • Висота: 5,10 м
  • Площа крила: 460 м ²
  • Маса:
    • порожнього: 71700 кг
    • нормальна злітна маса: 152600 кг
    • максимальна злітна маса: 171000 кг
    • маса палива: 73000 кг
    • маса корисного навантаження: до 22730 кг (до 27000 кг після модернізації[12])
  • Навантаження на крило:
    • при максимальній злітній масі: 372 кг/м ²
    • при нормальній злітній масі: 332 кг/м ²
  • Двигун:
  • Тягооснащеність:
    • при нормальній злітній масі: 0,20 кгс/кг
    • при максимальній злітній масі: 0,18 кгс/кг

Льотні характеристики
  • Максимальна швидкість:1010 км/год (1 М)
  • Крейсерська швидкість:775 км/год (0,73 М)
  • Дальність польоту:
    • максимальна:11100 км
    • бойовий радіус дії:5300 км
  • Тривалість польоту:до 6,5 г
  • Практична стеля:15000 м
  • ЕПР:за деякими даними, від ~0,0014 до ~ 0,1 м²

Озброєння
  • Бойове навантаження:до 22 730 кг (до 27 000 кг після модернізації[12])
  • Ядерна зброя: 16 х В61-11 (340 кілотонн) або 16 х B83 (1,1 мегатонн) або 16 х AGM-129 ACM або 16 х AGM-131 SRAM II
  • Звичайні бомби: 80 х Mk.82 або 16 х Mk.84 або 36 касетних бомб х CBU-87/CBU-89 GATOR
  • Високоточне озброєння: 8 х GBU-27 або AGM-154 JSOW або 12 х JDAM
  • Крилаті ракети: 16 х AGM-158 JASSM[34]

На озброєнні

Станом на кінець 2016 року в ВПС США було 20 літаків B-2, 19 з них знаходяться в складі 509 Бомбардувального авіаційного крила глобального ударного командування (авіабаза Вайтмен, штат Міссурі), в складі двох бойових ескадрилей (13 і 393) а також однієї навчально-бойової (394 ескадрильї). Остання своїх B-2 не має, для навчань переганяються машини з бойових ескадрилей. Ще один B-2 використовується для випробувань.

Галерея

Примітки
  1. B-2 Bomber: Cost and Operational Issues (Letter Report, 08/14/97, GAO/NSIAD-97-181)
  2. PART 1 — GENERAL
  3. PASSIVE MULTISTATIC RADARS IN ANTI-STEALTH AIR DEFENCE. By Lieutenant Colonel Paul E. Hudson, BSc, CD1 (англ.)
  4. B-2A Spirit
  5. «Air Force names final B-2 bomber 'Spirit of America'.» fas.org, 14 July 200. Retrieved 16 June 2010.
  6. B-2 Spirit (fas.org)
  7. Pace 1999, p. Appendix.
  8. «B-2.» fas.org. Retrieved 16 June 2010.
  9. «Northrop Grumman Adding Mobile Targets to B-2 Bomber Capabilities.» Northrop Grumman, 7 February 2008. Retrieved: 13 September 2009.
  10. «B-2 radar modernization program contract awarded.» US Air Force, 30 December 2008. Retrieved: 13 September 2009.
  11. «USAF Awards B-2 Radar Upgrade Production.» Aviation Week, 30 December 2008. Retrieved: 13 September 2009.
  12. Mayer, Daryl. Northrop Grumman and USAF Verify Proper Fit of 30,000lb Penetrator Weapon on B-2 Bomber Архівовано 21 серпня 2009 у Wayback Machine. defpro.com, 22 July 2009. Retrieved: 13 September 2009.
  13. Бомбардувальник B-2 позбавлять від 20-літньої неполадки
  14. Бомбардувальник B-2 завершив випробування над Північним полюсом(рос.)
  15. Бомбардувальники B-2 отримали нові радари(рос.)
  16. B-2 SPIRIT (af.mil). Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
  17. B-2 Bomber: Cost and Operational Issues (Letter Report, 08/14/97, GAO/NSIAD-97-181)
  18. Myers, Dominique (2002). Acquisition Reform-Inside The Silver Bullet (PDF). Acquisition Review Journal. IX, no. 2 (Fall 2002): 312–322. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 1 вересня 2007.
  19. Ho, David (30 червня 1999). Air Force Says Bomber Performed Well. Associated Press. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 квітня 2015 — через HighBeam Research. (потрібна підписка).
  20. Air Force Magazine — Bombers over Libia (англійською). Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.
  21. Wired Magazine — Two Bombers, 24 Hours, 100 Libyan Targets Destroyed (англійською). Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.
  22. Д. Зампіні «Лицарі короля Лазаря»(рос.) (artofwar.ru)
  23. Що буде з Косово та Сербією(рос.). Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.
  24. ПІДВОДНИЙ З-300 В СТЕПАХ СЕРБІЇ(рос.)
  25. Обкладинка журналу Air Force Civil Engineer Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine. (Vol. 11, № 4, 2003) і підпис до фотографії на с. 3.
  26. Див. 1988 USAF Serial Numbers Архівовано 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.
  27. Target Lock: B-2: Production Архівовано 9 лютого 2008 у Wayback Machine. (Перевірено 28 травня 2009)
  28. Photo Search Results|Airliners.net
  29. ПОГЛЯД/Розбився унікальний літак(рос.). Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 5 жовтня 2012.
  30. Стрічка новин — PDA.AVIA.RU — Авіаційні новини(рос.)
  31. 23 лютого 2008 року: крапельки води призвели до трагедії(рос.)
  32. Tom Demerly (25 жовтня 2018). Everything We Know About The B-2 Spirit Emergency Landing in Colorado Springs. The Aviationist.
  33. Tyler Rogoway (14 вересня 2021). B-2 Stealth Bomber Damaged During Emergency Landing Incident. The War Zone. The Drive.
  34. Northrop Grumman — B-2 Spirit Weapons (англійською). Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.

Джерела

Література
  • В. Юрцева. Новий американський бомбардувальник // "Закордонне військовий огляд ", № 2, 1987. Стр.93(рос.)
  • Харук А. Бойові літаки XXI століття. — Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2017. — 400 с. : іл. ISBN 978-617-12-3864-0
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.