OPRM1

OPRM1 (англ. Opioid receptor mu 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.[5] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 400 амінокислот, а молекулярна маса — 44 779[6].

Послідовність амінокислот
1020304050
MDSSAAPTNASNCTDALAYSSCSPAPSPGSWVNLSHLDGNLSDPCGPNRT
DLGGRDSLCPPTGSPSMITAITIMALYSIVCVVGLFGNFLVMYVIVRYTK
MKTATNIYIFNLALADALATSTLPFQSVNYLMGTWPFGTILCKIVISIDY
YNMFTSIFTLCTMSVDRYIAVCHPVKALDFRTPRNAKIINVCNWILSSAI
GLPVMFMATTKYRQGSIDCTLTFSHPTWYWENLLKICVFIFAFIMPVLII
TVCYGLMILRLKSVRMLSGSKEKDRNLRRITRMVLVVVAVFIVCWTPIHI
YVIIKALVTIPETTFQTVSWHFCIALGYTNSCLNPVLYAFLDENFKRCFR
EFCIPTSSNIEQQNSTRIRQNTRDHPSTANTVDRTNHQLENLEAETAPLP
OPRM1
Ідентифікатори
Символи OPRM1, LMOR, M-OR-1, MOP, MOR, MOR1, OPRM, opioid receptor mu 1
Зовнішні ІД OMIM: 600018 MGI: 97441 HomoloGene: 37368 GeneCards: OPRM1
Пов'язані генетичні захворювання
ішемічна хвороба серця[1]
Реагує на сполуку
cebranopadol, eluxadoline, Гідрокодон, hydromorphone, L-morphan, лоперамід, Метадон, Налбуфін, pethidine, tapentadol, Кодеїн, DADLE, DAMGO, dihydromorphine, endomorphin-1, etonitazene, Фентаніл, levomethadone, Морфін, sufentanil, Бупренорфін, Буторфанол, Пентазоцин, alvimopan, diprenorphine, levallorphan, methylnaltrexone, nalmefene, Налорфін, Налоксон, Налтрексон, naltriben, naltrindole, quadazocine[2]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
4988
18390
Ensembl
ENSG00000112038
ENSMUSG00000000766
UniProt
P35372
P42866
RefSeq (мРНК)
RefSeq (білок)
Локус (UCSC) Хр. 6: 154.01 – 154.25 Mb Хр. 10: 6.76 – 7.04 Mb
PubMed search [3] [4]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу, фосфопротеїнів. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Локалізований у клітинній мембрані, цитоплазмі, мембрані, клітинних відростках, ендосомах.

Література

  • Bare L.A., Mansson E., Yang D. (1994). Expression of two variants of the human mu opioid receptor mRNA in SK-N-SH cells and human brain.. FEBS Lett. 354: 213 — 216. PubMed DOI:10.1016/0014-5793(94)01129-X
  • Cadet P., Mantione K.J., Stefano G.B. (2003). Molecular identification and functional expression of mu 3, a novel alternatively spliced variant of the human mu opiate receptor gene.. J. Immunol. 170: 5118 — 5123. PubMed DOI:10.4049/jimmunol.170.10.5118
  • Xu J., Xu M., Hurd Y.L., Pasternak G.W., Pan Y.X. (2009). Isolation and characterization of new exon 11-associated N-terminal splice variants of the human mu opioid receptor gene.. J. Neurochem. 108: 962 — 972. PubMed DOI:10.1111/j.1471-4159.2008.05833.x
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Uhl G.R., Sora I., Wang Z. (1999). The mu opiate receptor as a candidate gene for pain: polymorphisms, variations in expression, nociception, and opiate responses.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 96: 7752 — 7755. PubMed DOI:10.1073/pnas.96.14.7752
  • Wang D., Sadee W., Quillan J.M. (1999). Calmodulin binding to G protein-coupling domain of opioid receptors.. J. Biol. Chem. 274: 22081 — 22088. PubMed DOI:10.1074/jbc.274.31.22081

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.