Аверін Всеволод Григорович
Все́волод Григо́рович Аве́рін (нар. 20 лютого 1889, Чепіль — пом. 3 вересня 1946, Харків) — український радянський графік; член об'єдннаня «Художній цех» у 1918—1919 роках; Асоціації художників Червоної України з 1925 року та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року. Брат зоолога Віктора Аверіна.
Аверін Всеволод Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
8 (20) лютого 1889 Чепіль, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 3 вересня 1946 (57 років) | |||
Харків, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Жанр | портрет і пейзаж | |||
Навчання | Харківське державне художнє училище | |||
Діяльність | графік | |||
Вчитель | Любімов Олександр Михайлович, Федоров Митрофан Семенович і Пестриков Михайло Родіонович | |||
Брати, сестри | • Аверін Віктор Григорович | |||
|
Біографія
Народився 20 лютого 1889 в селі Чепелі Харківської губернії, Російської імперії (нині Балаклійський район, Харківська область, Україна). 1914 року закінчив Харківське художнє училище, де навчався в Олександра Любимова, Митрофана Федорова, Михайла Пестрикова. Відвідував студії Едуарда Штейнберга та Карла Кіша у Харкові.
Працював у Харкові. 1919 року отримав першу премію на конкурсі за рисунок видавничої марки для харківського книжкового видавництва «Наша мысль».
Творчість
Працював у галузі книжкової та станкової графіки як анімаліст, переважно в техніці літографії, а також у жанрах портрета й пейзажу. Є автором:
- альбому «Звірі зоосаду» (1929);
- малюнків до казок «Колобок», «Ріпка» (1936), «Куниці» (літографія);
- ілюстрацій:
- до романів Марка Твена «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» та Віктора Гюго «Дев'яносто третій рік» (1926);
- до окремих творів Льва Толстого, Максима Горького, Лева Квітка, Івана Франка (1936—1939);
- до «Атласу анатомії людини» академіка Володимира Воробйова (томи 1–5, 1938–1942).
Виконав портрети Миколи Чернишевського, Миколи Добролюбова, Миколи Некрасова, Василя Курочкіна (усі — офорти, суха голка, 1929), Олександра Пушкіна (1937, автолітографія) та інших.
- Станкова графіка
- «Тигриця» (1929);
- серія «Олені біля ясел» (1933);
- «Бій оленів» (1936, естамп);
- «Куниці» (1936, папір, літографія; Національний художній музей України)[1];
- «Телята» (1936, папір, пастель);
- «Атлет, бугай…» (1936);
- «Остання путь Пушкіна» (1937);
- «Риби» (1938);
- «Мати» (1940);
- «Жучка» (1941);
- «В стайні» (1945).
- Живопис
- «Пейзажі зі стадом» (1945);
- «Перед вечером» (1946).
У творчому доробку є також:
- серії пейзажів — «По Осетії» (1931, загинула у 1943 році), «Крим» (акварель, 1933);
- плакат «Нещадно знищувати вбивців наших дітей» (1941).
На шевченківську тему виконав:
- портрет Шевченка (1939, автолітографія);
- «Тарас Шевченко в редакції журналу „Современник“» (1939);
- «Тарас Шевченко серед представників російської революційно-демократичної літератури» (1939, літографія);
- «Тарас Шевченко в Новопетровському укріпленні» (1939, офорт).
Учасник виставок з 1927 року; республіканських, всесоюзних і зарубіжних з 1930 року, зокрема експонувався на міжнародних виставках у Лейпцигу у 1930 році, Лондоні у 1938 році, Сан-Франциско у 1939 році. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1936, 1937, 1949, 1992, 1999 роках.
Твори художника зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, Харківському художньому музеї, Балакліївському краєзнавчому музеї, Національному музеї у Львові, Державній Третьяковській галереї у Москві, Державному Російському музеї у Санкт-Петербурзі, Саратовському художньому музеї, Всеросійському музеї Олександра Пушкіна у Пушкіні, Державному музеї мистецтв Казахстану в Алмати, в приватних колекціях.
У мистецтві
Портрети художника виконали:
- Євген Вучечич (1941, гіпс; Харківський художній музей);
- Григорій Беркович (1944—1945, олія; Харківський художній музей).
Примітки
- Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 71.
Література
- Аверін Всеволод Григорович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966—1968.;
- Аверин, Всеволод григорьевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1 (Аавик—Бойко)). — Москва: Искусство, 1970. — сторінки 38—39 (рос.);
- Аверін Всеволод Григорович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 7.
;
- Аверін Всеволод Григорович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — сторінка 18;
- Аверін Всеволод Григорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — сторінка 20;
- Аверін Всеволод Григорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 11—12. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Аверін Всеволод Григорович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 13. — ISBN 5-88500-271.;
- Путятін В. Д. Аверін Всеволод Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — С. 60. — ISBN 966-02-2075-8.;
- Аверін, Всеволод Григорович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — ISBN 978-617-7238-39-2.;
- О. Ламонова. Аверін Всеволод Григорович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінки 29—30. ISBN 978-966-02-8960-4.