Адміністративний устрій Овруцького району

До адміністративної реформи 2015 року Овруцький район поділявся на 1 міську, 1 селищну і 31 сільську раду, які об'єднували 137 населених пунктів[1].

* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище

Утворений 7 березня 1923 року в складі Коростенської округи Волинської губернії з Богданівської, Велико-Мошківської, Великочернігівської, Виступовицької, Гладковицької, Гуницької, Кам'яно-Товкачівської, Кирданівської, Липської, Підрудської, Руднє-Мечненської та Товкачівської сільських рад Гладковицької волості, Будо-Любівської, Давидківської, Клочківської, Ново-Радчанської, Олексіївської, Омельниківської та Ситівської сільських рад Христинівської волості, Васьковицької, Великофосенської, Гошівської, Ігнатпільської, Потаповицької та Швабівської сільських рад Велико-Фосенської волості, Піщаницької та Черепківської сільських рад Покалівської волості, Шоломківської сільської ради Норинської волості Овруцького повіту.

21 серпня 1924 року Давидківську, Клочківську, Ново-Радчанську, Олексіївську, Омельниківську та Ситівську сільські ради було передано до складу Народицького району.

1925—26 роки — в складі району було утворено Людвинівську, Мамецьку, Невгодівську, Раківщинську, Селищанську, Хутір-Гошівську сільські та Овруцьку селищну ради.

25 січня 1926 року до складу району передано Бондарівську, Великохайчанську, Збраньківську, Норинську сільські ради Лугинського району та Дівошинську, Жолонську, Коптівщинську, Покалівську сільські ради Словечанського району, 5 лютого 1933 року Васьковицьку сільську раду передано до складу Коростенського району.

16 червня 1934 року ліквідовано Дівошинську та Піхоцьку сільські ради.

В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Овруч Генеральної округи Житомир та складалась з Базарівської, Бідунської, Боговицької, Бондарецької, Бірківської, Борутинської, Велико-Кобилинської, Вересівської, Гептарівської, Гошіво-Млинської, Гошіво-Німецької, Гошіво-Семенівської, Гаєвицької, Гладковицько-Камянської, Годотемельської, Грезівської, Дівошинської, Деревецької, Деркачської, Довгиницької, Дубинської, Жолонь-Ситівської, Жуковської, Журбівської, Загреблівської, Заськівської, Кайтанівської, Кам'янської, Клинецької, Колесниківської, Корчевинської, Костюшківської, Костюково-Ліської, Кур'янської, Красносільської, Крукської, Личманської, Лукішської, Людвинівської, Магдинської, Малокобилинської, Маломошківської, Малофоснянської, Малохайчанської, Малочернігівської, Мженської, Мишковицької, Мочульненської, Новоселецької, Овруцької, Олександрівської, Островської, Папірнянської, Павловицької, Першківської, Піхоцької, Підчашенської, Полохачівської, Приварівської, Прилуцької, Редчицької, Руднє-Старопотаповицької, Рулівщинської, Руднє-Мечненської, Сарнинської, Сидорівської, Скребелицької, Слободо-Новоселицької, Слободо-Шоломківської, Солотинської, Сочинської, Старо-Переїздівської, Сташко-Гусарівської, Степківської, Стовпечнівської, Черепківської, Швабо-Залужської та Яцковицької сільських управ.

3 липня 1952 року в складі району було утворено Першотравневу селищну раду.

11 серпня 1954 року ліквідовано Богданівську, Великомошківську, Гуницьку, Збраньківську, Кам'яно-Товкачівську, Мамецьку, Поліську, Потаповицьку, Селищенську, Ситівську, Товкачівську та Хутір-Гошівську сільські ради.

30 грудня 1962 року до складу району включено територію ліквідованих Народицького та Словечанського районів.

7 березня 1963 року Базарську, Великокліщівську, Голубієвицьку, Гуто-Мар'ятинську, Калинівську, Межиліську сільські ради та 5 січня 1965 року Любарську, Малокліщівську, Маломіньківську сільські ради передано до складу Малинського району, включено до складу Овруцького району Повчанську сільську раду Олевського району та Першотравенську селищну раду Коростенської міської ради.

8 грудня 1966 року до складу відновленого Народицького району передано Народицьку селищну та Болотницьку, В'язівську, Давидківську, Довголіську, Закусилівську, Ласківську, Любарську, Малокліщівську, Маломіньківську, Новодорогинську, Норинцівську, Селецьку, Стародорогинську, Христинівську сільські ради.

18 червня 1990 року відновлено Зарічанську сільську раду. 15 квітня 1995 року ліквідовано Переїздівську сільську раду[2].

До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили міська, селищна та 31 сільська ради.

13 квітня 2017 року в складі району було утворено Овруцьку міську територіальну громаду, внаслідок чого 9 листопада 2017 року припинили існування Овруцька міська та Бондарівська, Великофоснянська, Великохайчанська, Великочернігівська, Гошівська, Зарічанська, Кирданівська, Невгодівська, Норинська, Підрудянська, Піщаницька, Покалівська, Раківщинська, Хлуплянська, Черепинська, Шоломківська сільські ради[3], 20 грудня 2019 року — Левковицька та Слобідська сільські ради[4], котрі увійшли до складу громади.

7 липня 2017 року в складі району утворено Словечанську сільську територіальну громаду, до складу котрої увійшли та були ліквідовані 8 листопада 2017 року Городецька, Листвинська, Лучанківська, Можарівська, Словечанська, Усівська, Черевківська сільські ради[5], 18 січня 2018 року — Бігунська сільська рада[6].

На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року[7], до його складу входили міська та сільська об'єднані територіальні громади, селищна та 5 сільських рад.