Анна (мати Діви Марії)

А́нна (івр. חַנָּה, Ḥannāh, грец. Αννα, лат. Anna)  — мати Діви Марії[4]. Бабуся Ісуса Христа. У Біблії не згадується; весь життєпис базується на апокрифічній літературі, зокрема, «Протоєвангелії Якова». Одна з найбільш шанованих святих у християнстві. Згідно з апокрифами була донькою священика. Вийшла заміж за багатого і побожного Йоакима, з яким жила у Назареті[4]. Довгий час лишалася бездітною; прохала у Бога дарувати їй дитину, яку обіцяла присвятити Йому[4]. У відповідь на молитву з'явився ангел, що пророкував чудесне зачаття і народження Діви Марії, через котру буде благословенний увесь світ[4]. Після цього народила дівчинку, яку назвала Марією. Культ вшанування сягає VI століття, відколи імператор Юстиніан I спорудив на честь святої церкву[4]. Її мощі зберігалися у Софійському соборі до 1333 року, звідки були вивезені до Франції[4]. В іконографії зображується із донькою Марією, яку повчає з книгою; часто із Марією та онуком Ісусом. Одні з ранніх зображень святої присутні у Старій церкві Святої Марії в Римі. У більшості європейських країн широко відома з XIII століття завдяки популярній «Золотій Легенді», що увібрала сюжети «Протоєвангелія»[4]. День пам'яті у східних церквах 25 липня, у західних церквах 26 липня[4], в коптській церкві 20 листопада. Вважається покровителькою Британі, Квебеку, вагітних, матерів, бабусь, рудокопів[4]. Також Га́нна.

Анна
івр. חַנָּה
дав.-гр. Ἅna
араб. حنة
Народилася 55 до н. е.
Вифлеєм, Палестинська держава
Померла 12[1]
Поховання Гробниця Богородиці
Національність євреї
Знання мов арамейська
Конфесія юдаїзм
Мати Emerentiad[2]
Брати, сестри Sobed
У шлюбі з Святий Йоаким
Діти Діва Марія[3]


Життєпис

Свята Анна навчає читанню Діву Марію (Б. Е. Мурільйо, 1655).

Достовірних відомостей про життя святої Анни немає. Точно невідомо, яким було справжнє ім'я матері Діви Марії[4]. Свята Анна не згадується Біблії, про неї відомо лише з апокрифічної літератури «Євангелії про Різдво Святої Богородиці»[5], «Євангелії псевдо-Матвія», «Протоєвангелії Якова».

Згідно з апокрифічними переказами, Анна походила з роду царя Давида і була донькою священика Матана з покоління Юди і тіткою св. Єлисавети, матері св. Івана Хрестителя.

Анна відзначалася побожністю і милосердям до вбогих. Вона була бездітною, що вважалося ганьбою між людьми. Разом зі своїм побожним чоловіком Йоакимом вона наполегливо просила Бога у молитвах про потомство. У протоєвангелїї мовиться, що одного дня явився їй ангел Господній, який приніс радісну вістку від Бога: її молитва вислухана. Щаслива Анна відразу поспішила до Єрусалима, щоб скласти Богові свою сердечну подяку. Там вона зустрілася зі своїм чоловіком, який також мав вістку від Божого ангела. Цей апокрифічний сюжет відтворює біблійну оповідь про Анну, матір Самуїла)[4].

Щасливий для них день сповнення Божої обітниці настав 21 вересня. Праведне подружжя тримало на руках дитя, яким обдарував їх Господь після довголітнього чекання. Була це Марія, Матір Ісуса Христа.

Анна упокоїлася у Господі ще перед Благовіщенням. У це свято Свята Церква закликає християн оспівувати Христа Господа, що переставив Анну із земного життя до безконечної слави, бо вона «Мати Богородиці і Вседіви».

Патрон

Вільнюська церква святої Анни, Світова спадщина ЮНЕСКО.

Свята Анна — покровителька вагітних та жінок під час переймів, захисниця матерів, бабусь, домогосподарок. Вона також вважається патроном гірників і золотошукачів, через простонародне ототожнення її доньки Марії та онука Ісуса із золотом[4].

Храми

Іконографія

В живописі

У європейському живописі існує декілька традиційних сюжетів, пов'язаних із святою Анною:

  • Благовіщення (зустріч Анни із ангелом)
  • Виховання (навчання, повчання) Марії (Анна з маленькою Марією, яку навчає читати)
  • Меттерца (Анна з Дівою Марією та онуком Ісусом);
  • Свята родина (Анна з Йоакимом, Дівою Марією, онуком Ісусом, Йосипом)

В іконописі

В геральдиці

Пам'ять

7 серпня — Успення св. Анни, матері Пресвятої Богородиці.

Цього дня співають: «Успіння твоє, праведна Анно, святкуємо, бо невимовною славою звеличив тебе Христос Бог, як свою праматір».

У фалеристиці

Примітки

  1. https://www.thefamouspeople.com/profiles/saint-anne-38067.php
  2. Voragine I. a. Золота легенда — 1298.
  3. Протоєвангеліє Якова
  4. Holweck, Frederick. St. Anne. The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
  5. Libellus de Nativitate Sanctae Mariae

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анна (мати Діви Марії)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.