Антоненко Олександр Володимирович

Антоненко Олександр Володимирович (латис. Aleksandrs Antoņenko, 26 червня 1975(19750626), Рига, Латвія) — латвійський тенор-спінто українського походження, який спеціалізується на драматичному репертуарі та виступав як соліст у Національній опері України, театрі Ла Скала, Метрополітен-опері, Лондонській королівській опері, в Парижській опері Бастилія, в оперному театрі Рима, на Зальцбурзькому оперному фестивалі та інших світових оперних сценах. Директор музичного фестивалю у Верб'є назвав його одним з найяскравіших тенорів сучасності.

Олександр Антоненко
латис. Aleksandrs Antoņenko
Зображення
Олександр Антоненко. 2008
Основна інформація
Повне ім'я Антоненко Олександр Володимирович
Дата народження 26 червня 1975(1975-06-26) (46 років)
Місце народження Рига, Латвія
Роки активності з 1997 року дотепер
Громадянство  Латвія
Національність українець
Професія оперний співак
драматичний тенор
Співацький голос тенор
Жанр класична музика
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Олександр Антоненко народився в Ризі у багатодітній українській родині. Як каже він сам «Моя мати приїхала до Латвії, якщо я не помиляюся, в 1961 році, в 1970 році вона вийшла заміж за мого батька, а через п'ять років народився я. … Всі мої родичі народились і виросли в Західній Україні, прямо в західній частині, де Рівне, Сарни, Березне. У моєї бабусі було 18 дітей, тож сім'я родичів така велика і розрізнена.»[1]

Вже в дитинстві Олександр виявляв здатність до музики. У 1992 році закінчив музичну школу і почав навчатися в Ризькому музичному коледжі імені Язепа Мединьша у класі духових інструментів. Він також навчався на вокальному відділенні в Латвійській музичній академії в класі Арвіда Люсте і одночасно розпочав уроки співу в Маргарити Груздевої. Під час навчання двічі став переможцем Конкурсу молодих співаків для студентів музичних коледжів у 1993 та 1996 роках.[2]

У 1997 році він почав співати у хорі Латвійської національної опери. У 1998 році дебютував у ролі хлопчика Оберто в опері Георга Фрідріха Генделя «Алчіна» і «був надзвичайно гордим з того, що ще не вчився в академії, але є вже солістом в Опері!»[3]

У 1998 році Антоненко закінчив музичний коледж. Маргарита Груздева, яку Олександр сприймає своєю другою матір'ю і продовжує брати у неї уроки, вважала його тенором, хоча багато хто вважав, що його голос — бас-баритон.

У 2004 році Олександр Антоненко був нагороджений срібною статуеткою Великої музичної премії Латвії — вищою державною нагородою Латвії в області музики, яку він заробив у 2003 році.

Після семи років роботи у Латвійській та Естонській національних операх Олександр Антоненко розпочав свою міжнародну кар'єру в Німеччині та Австрії. З 1 вересня 2004 року Олександр став державним солістом Дюссельдорфської опери, де за контрактом взяв участь у 22 виставах. У 2006 році він вперше виступив у ролі кавалера де Ґріє в опері Джакомо Пуччіні «Манон Леско» в Віденській державній опері, а також у Королівській шведській і Норвезькій операх.[3]

Через пандемію Олександр Антоненко припинив гастрольні поїздки і перебуває в Ризі. 6 вересня 2020 року він виступив у Малому Межотнеському палаці, щоб заспівати пісні Петра Чайковського.[4]

Олександр Антоненко розмовляє шістьма мовами: латиською, російською, німецькою, трохи італійською та англійською, і звичайно, українською мовою. Співає дванадцятьма мовами.

У вільний час співак захоплюється кухарством та любить рибалити.

Оперні партії
Олександр Антоненко. 2014

Дискографія

Фільмографія

Примітки
  1. Не можна розділяти людей за мовою! Розмова зі всесвітньо відомим тенором Олександром Антоненком la.lv 22.07.2015 (латис.)
  2. Олександр Антоненко opera.ee (ест.)
  3. Дерев'яні фургони та патріотизм music.lv 04.03.2004 (латис.)
  4. Через пандемію всесвітньо відомий тенор Олександр Антоненко заробляє на життя в Латвії santa.lv 24.09.2020 (латис.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.