Бабин Яр (поема)

«Бабин Яр» (рос. Бабий Яр) — поема, написана у серпні[1] 1961 року в Києві Євгеном Євтушенком з мотивів дискримінації і геноциду євреїв. На основі цієї поеми композитор Дмитро Шостакович написав симфонію. Протягом тижня після першої публікації поема була перекладена на 72 мови, надрукована на перших сторінках світових газет[2][неавторитетне джерело] і зробила Євтушенка всесвітньо відомим[3].

Бабин Яр
Жанр поема
Автор Євтушенко Євген Олександрович
Мова російська
Опубліковано 1961
Голокост

Історія створення

Євтушенко згадує, що перші вірші про трагедію Бабиного Яру опублікували Ілля Еренбург і Лев Озеров, які ввійшли до Києва у 1944 році разом з Червоною армією. Він прочитав ці вірші у 1944 році у віці 11 років. Вірші Озерова справили на Євтушенко сильне враження[4]. Також Євтушенко говорив, що давно збирався написати вірші, спрямовані проти антисемітизму.

Потрапивши вперше в Бабин Яр у 1961 році разом із письменником Анатолієм Кузнєцовим, Євтушенко був вражений відсутністю якого-небудь пам'ятника загиблим. Більш того, на місці масових розстрілів було звалище.

Ця ситуація так подіяла на поета, що він написав поему за кілька годин, сидячи в готелі Першими вірш почули  Іван Драч і Віталій Коротич, які зайшли до Євтушенка у готельний номер. Потім він прочитав поему по телефону Олександру Межирову. Після цього запланований виступ Євтушенка місцева влада спробувала скасувати, посилаючись на епідемію грипа[5], але відступили перед загрозою великого скандалу[6].

Наступного дня, у серпні 1961 року[1], Євтушенко публічно прочитав у Жовтневому палаці в Києві новий вірш. Він починався словами «Над Бабьим Яром памятников нет…» ("Над Бабиним Яром пам'ятників немає..."). Поема «Бабин Яр» стала одним з елементів прориву двадцятирічного мовчання про цю трагедію.

19 вересня 1961 року вірш було опубліковано у «Літературній газеті». Перед публікацією головний редактор Валерій Косолапов сказав, що йому треба порадитися з дружиною, оскільки після публікації його звільнять. Тим не менш, він прийняв позитивне рішення[7][8].

Переклади

У 1962 році Пауль Целан переклав поему німецькою мовою[9][10], на іврит — Евен Шоша[11], а до п'ятдесятиріччя публікації газета "Макор Рішон" опублікувала переклад Зєева Гейзеля, який зберіг поетичний лад оригіналу. Всього вона була перекладена на 72 мови.

Українською мовою поему переклав Олександр Мороз, політик і поет, який презентував свій переклад 23 січня 2013 року на ювілейному творчому вечорі Євгенія Євтушенка у палаці «Україна»[12][13][14]. Цей переклад опубліковано 11 вересня 2013 року у виданні Бульвар Гордона[15].

Реакція

Поема викликала невдоволення серед деякої частини суспільства, а також керівництва держави. Зокрема, Євтушенко звинувачували у випинанні трагедії євреїв на тлі інших жертв нацизму.

Див. також

Примітки
  1. Бабин Яр або Пам'ять про те, як непокірне плем'я перетворювалося в народ // Емануїл (Амік) Діамант, istpravda.com.ua, 30 серпня 2021
  2. Михаил Бузукашвили. (16 января 2011). Евгений Евтушенко о «Бабьем Яре». Номер 2 (181) Журнал "Чайка". Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  3. Цвибель Д. (2008). От Станции Зима к Бабьему Яру. netzulim.org. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  4. Евгений Евтушенко о трагедии Бабьего Яра. Русская служба Би-би-си. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-10.
  5. Евгений Евтушенко: «Я планировал приехать из Америки и поклониться памяти жертв Бабьего Яра, хотя никто меня не позвал. Теперь же, когда не приглашают даже музыку Шостаковича, считаю, что мой приезд был бы полной бестактностью» // Любовь Хазан. «Бульвар Гордона» № 38 (334) 2011, 21 сентября 2011 21:00
  6. Евгений Евтушенко (18.08.2011). Украина не должна допустить бестактность. Русская Служба "Голоса Америки". Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 19 жовтня 2021.
  7. Алфавит Инакомыслия. Бабий Яр. Передача первая. Радио Свобода. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  8. Бенедикт Сарнов. Голос крови. lechaim.ru. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  9. Литература-Немецкий. Виртуальный музей «Еврейская жизнь Буковины». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 2015-6-13.
  10. Eric Kligerman. Sites of the uncanny: Paul Celan, specularity and the visual arts p.12, 2007 ISBN 978-3-110-19135-6
  11. Он всем антисемитам, как еврей. netzulim.org. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  12. 80-річний Євгеній Євтушенко читав вірші у Києві // jakyma 04.02.2013, vsiknygy.net
  13. "Я читал свои стихи в 96 странах" // gazeta.ua, 01 лютого 2013 11:03
  14. Ювілейний концерт Eвгения Євтушенко пройшов у Києві під оплески // Ольга Байвидович 1 2, obozrevatel.com 25 січня 2013 17:17
  15. Я перевел «Бабий Яр» на украинский ... на мой взгляд, это не худший из переводов - вот как он звучит / Александр Мороз. Часть III // Дмитро Гордон, «Бульвар Гордона» № 37 (437), 11 вересня 2013 21:00
  16. "Бабин Яр : наш біль і пам'ять"
  17. Кадиш-Реквієм «Бабин Яр» - відправа по невинно убієнних // knpu.gov.ua Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, 2016
  18. Євген Станкович. Бабин Яр Ноти : Кадиш-Реквієм для читця, солістів, мішаного хору та великого симфонічного оркестру на слова Дмитра Павличка / вступ. ст. Анна Луніна; худож. оформл. М. Гончаренко. – Київ : Музична Україна, 2016. – 174 с.
  19. Український переклад книги Анатолія Кузнєцова вийшов у Києві 2009 року. Переклав Сергій Батурин / "Бабин Яр" - найвідоміша книга про Київ // Блог історика: Станіслав Цалик, bbc.com, 18 серпня 2019
  20. Сергій Жадан. «Мабуть про нас» // tsn.ua, 22 вересня 2015, 12:45
  21. Трагедія Бабиного Яру і всі трагедії – про всіх нас, чужої біди не існує – Катя Петровська / Ярослава Трегубова, radiosvoboda.org, 18 вересня 2016, 15:02

Посилання

Бібліографія
  • Евгений Евтушенко. Я пришёл к тебе, Бабий Яр… История самой знаменитой симфонии XX века. М., Текст, 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.