Берналь

Після того як Хуан де Гарай заснував місто Буенос-Айрес, навколишні землі були розділені між його супутниками. Місцевість, де нині знаходиться Берналь, відійшла до Педро де Хереса і Луїса Гайтана.

1795 року Хуан Антоніо де Санта Колома купив ці землі і збудував там будинок, де жив разом з дружиною і 13-ма дітьми. 1807 року англійці під час свого вторгнення до Ріо-де-Ла-Плати захопили цей маєток і використовували його як штаб-квартиру. Пізніше цей будинок, який одним з найстаріших у Берналі, був пожертвуваний сестрам-салезіянкам, які зберегли його до наших днів. Нині він є національною історичною пам'яткою Аргентини.

Історія формування міста Берналь тісно пов'язана з родиною Берналь. Родина Берналь була однією з впливових родин Буенос-Айреса ще з колоніальних часів. В середині ХІХ століття нащадок сім'ї дон Педро Берналь побудував ферму в окрузі Кільмес і звів там будинок. 1850 року він розділив землю на дрібніші наділи, де поселилися інші родини (Моліна Салас, Аєрса, Тассо і Беглі). 1850 вважається офіційним роком заснування міста Берналь.

1878 року один з синів Берналя — Фелікс — пожертвував частину своїх земель на будівництво залізничної станції, яка відтак була названа його іменем.

1882 року у місті Берналь відкривається перша школа.

1885 року проводиться телефонна лінія з Берналя до Буенос-Айреса.

1889 року у Берналі було встановлено перший в Аргентині пам'ятник Христофору Колумбу. Того ж року у місті відкривається сірникова фабрика.

28 квітня 1895 року у місті освячено першу церкву, а 1898 року засновано новіціят сестер-салезіянок.

26 листопада 1898 року у Берналі відкривається перше велике підприємство — паперова фабрика.

1905 року через місто починає ходити трамвай, а 1906 року було встановлено систему електричного освітлення вулиць.

1911 року у Берналі було відкрито поліцейський відділок і проведено газ для населення.

1915 року у місті відривається перша публічна бібліотека і починає виходити перша газета.

У 1930-х роках у місті відкривалася велика кількість промислових підприємств, які давали роботу багатьом робітникам і стимулювали розвиток міста.

1954 року у Берналі було відкрито Регіональний історичний музей імені адмірала Брауна.

1960 року Берналь отримав статус міста[1].

1970 року на вул. Сан-Мартіна у Берналі було встановлено скульптуру матері роботи Нобелівського лауреата Адольфо Переса Есківеля.

Політика, яка проводилася аргентинським урядом з 1976 року, посприяла закриттю значного числа підприємств у Берналі.

Згідно з переписом (INDEC) 2001 року в Берналі нараховувалося 109 790 жителів. За кількістю населення місто посідає друге місце в окрузі Кільмес і 37-ме в Аргентині.

Берналь входить до складу повністю урбанізованого округу Кільмес і фактично злився з іншими населеними пунктами, які його формують. Округ Кільмес в свою чергу є частиною міської агломерації Великий Буенос-Айрес (Південна Зона, Друге кільце).

Під час перепису 2010 року для округів Великого Буенос-Айреса підраховувалася лише кількість жителів усього округу, а не окремих населених пунктів, що його складають, тому що межі між ними досить умовні. Відтак останні точні дані про населення Берналя за 2001 рік.

У місті Берналь діє велика кількість освітніх закладів різних рівнів і форм власності.

У Берналі знаходяться два університети:

• філія державного Національного університету Кільмеса, яка налічує 18900 студентів і пропонує такі спеціальності: електроакустика, суднобудування, інженерія харчової промисловості, біотехнологія тощо
• філія приватного Католицького університету Ла-Плати, яка пропонує такі спеціальності: адвокат, аукціоніст, брокер, бухгалтер, управління підприємством, архітектура, дизайн інтер'єрів

Також у місті діє педагогічний інститут.

• 
  Філія Католицького університету Ла-Плати у Берналі
• 
  Філія Національного університету Кільмеса

Через Берналь проходить залізниця, яка ділить місто на дві частини — західну і східну. З 1898 року у місті діє станція Залізниці ім. Роки, яка нині обслуговує приміські поїзди. З 2016 року вона має два перони — для дизельних і електричних поїздів.

Оскільки Берналь є передмістям Буенос-Айреса, через нього проходить багато маршрутів міського громадського транспорту.

З 1905 по 1962 роки у Берналі існував трамвай. Нині по його маршруту ходить автобус.

У Берналі діє 33 спортивних клуби, зокрема:

• Ateneo Bernal Club (ABC)
• C.A.S.B.O. (Club Atlético y Social Bernal Oeste)
• CAB (Club Atlético Bernal)
• Club Social y Deportivo Juventud de Bernal
• Asociación Vecinal de Fomento Bernal Oeste (AVFBO)
• Sociedad de Fomento «El Progreso»
• Sociedad de Fomento «Villa Urquizú»
• Ateneo Cultural y Deportivo Don Bosco

Берналь складається з таких районів (ісп. barrio): Барріо Парке, Вілья Крамер, Вілья Алькіра, Берналь Сентро та інших.

Клімат міста Берналь вологий субтропічний (Cfa за класифікацією Кеппена), змінений через урбанізацію.

Метеорологічні дані Берналя
Місяці	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Максимальний тиск (гПа)	1021.6	1019.9	1022.2	1026.1	1028.7	1029.3	1028.7	1028.7	1034.3	1029.5	1018.0	1020.3	1025.6
Середній тиск (гПа)	1013.3	1011.3	1012.9	1017.0	1015.6	1018.5	1018.4	1016.3	1019.0	1013.9	1008.7	1012.4	1014.8
Мінімальний тиск (гПа)	1002.1	1000.2	1003.4	1001.1	1005.9	1003.0	988.9	997.5	1000.7	996.0	994.6	1000.9	999.5
Вітер: швидкість (км/год)	59	70	53	50	46	59	81	61	68	66	80	52	62
Вітер: напрям	С	ПнС	ПнС	ПнС	Ш	ПдЗ	ПнЗ	ПнС	С	ПнС	С	С	С-ПнС

• 
  Алюмінієвий завод у Берналі
• 
  Вулиця у Берналі
• 
  Будинок, де народився Мартін де Санта-Колома (1795)

• Сайт округу Кільмес(ісп.)
• Дані перепису(ісп.)
• Блог міста Берналь(ісп.)