Великополе

Село знаходиться за 12 км на північний схід від Городка, за 7 км на південний захід від смт Івано-Франкове. На сході межує з Поріччям, на південному сході — з Мальчицями, на півдні — Зушищями, на заході — Добростанами та Волею-Добростанською.

Поблизу села знайдені залишки поселення епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.).

Великополе засноване у XV столітті, перші згадки датуються 1515 роком. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), шинок і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі.[3]

1939 року за Пактом Молотова — Ріббентропа увійшло до радянської зони окупації. Після приєднання цієї частини Польщі до Радянського Союзу, 27 листопада 1939 році у складі Яворівського повіту включене до новоутвореної Львівської області УРСР, а з утворенням районів, 17 січня 1940 року, Великополе увійшло до новоувореного Яворівського району Львівської області.

Під час німецько-радянської війни 216 мешканців села брали участь у бойових діях, з них 99 загинули, 50 були нагороджені орденами і медалями.

У 1950 році біля села у бою з підрозділом МДБ загинув крайовий провідник ОУН Львівщини Осип Дяків-Горновий.

За радянських часів у Великополі діяв колгосп ім. Лесі Українки. Станом на 1968 рік, населення села становило 1020 осіб.[4]

Церква Собору Пресвятої Богородиці

1515 року у селі вже існувала православна церква, оскільки місцевий священик у той час вже платив податок. 1781 року коштом селян і пароха була зведена нині діюча дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці із мурованою дзвіницею. 1890 року церкву було розписано, а дзвіницю оновлено. У жовтні 1927 року парохом Великополя був призначений племінник дружини Михайла Грушевського о. Микола Вояковський.

Споруди церкви та дзвіниці є пам'ятками архітектури національного значення.[5]

До 2015 року нею користувалися громади УГКЦ і УПЦ МП.[6] 14 червня 2015 року дерев'яний храм знищений вогнем.[7]

У селі працює Великопільська загальноосвітня школа I—III ступенів, бібліотека, медичний пункт, а також село має власну футбольну команду «Великополе».[8]

• Федик Ігор Іванович — український історик, краєзнавець, педагог, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, заслужений вчитель України.
• Дяків Осип Васильович (21 червня 1921, с. Олесине Козівського р-ну Тернопільської обл. — 28 листопада 1950, поблизу с. Великополе) — член УГВР і заступник голови ГС УГВР. Провідний публіцист українського визвольного руху. Загинув у бою зі спецвідділом МДБ; відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (5.12.1947), Золотим хрестом заслуги (1.11.1950)[9].
• Микола Мощанчук-«Бор» — командир підвідділу ВО «Буг», провідник ОУН Городоцької округи[10] нагороджений Срібним Хрестом заслуги УПА Наказом ГВШ УПА ч.1/51 від 25 липня 1951 року.[11]

• Великополе // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 925.
• Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів : б.в, 1998. — 864 с. — ISBN 966-02-0362-4.
• Wielkopole // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 347. (пол.) — S. 347.
• Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta i Wolfa, 1902. — 252 s. (пол.)

• Лабойко О. Унікальну церкву XVIII століття на Яворівщині спалили, — селяни
• Великополе на сайті «Старі мапи України»
• Парафія на Яворівщині втекла від Онуфрія до Філарета
• Федик І. Український прорив у Великому Полі