Втрати Олександрійщини внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань

Список осіб, чиє життя було пов'язане з Олександрією та/або Олександрійським районом, що служили чи працювали у силових структурах України і загинули внаслідок російської військової агресії проти України.

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті
1 (67) Бульдович Сергій Іванович01973-08-044 серпня 1973, Кропивницький. Гвардії полковник, командир екіпажу гелікоптера Мі-8МТ, управління Гвардійської авіаційної бази Національної гвардії України (військова частина 2269, Олександрія). Залишились дружина та син.02014-05-2929 травня 2014Загинув поблизу Слов'янська. Гелікоптер Мі-8МТ після розвантаження продуктів харчування та проведення ротації особового складу на 5-му блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий. Загинуло 12 чоловік, які перебували на борту.[1] 31 травня на плацу військової частини 2269 відбулося прощання з військовослужбовцем, похований на Лелеківському кладовищі у Кропивницькому.[2][3]
2 (68) Кравченко Сергій Миколайович01975-03-1616 березня 1975, Олександрія, Кіровоградська область. Гвардії капітан, старший бортовий технік — інструктор екіпажа гелікоптера Мі-8МТ, вертолітна ескадрилья Гвардійської авіаційної бази Національної гвардії України (військова частина 2269, Олександрія)). Залишились дружина та двоє синів.02014-05-2929 травня 2014Загинув поблизу Слов'янська. Гелікоптер Мі-8МТ після розвантаження продуктів харчування та проведення ротації особового складу на 5-му блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий. Загинуло 12 чоловік, які перебували на борту.[1] 31 травня похований на Олександрійському цвинтарі.[3]
3 (341) Бендеров Максим Васильович01990-04-066 квітня 1990, Олександрія Кіровоградська область. Солдат, старший розвідник 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). Був неодноразовим чемпіоном України з панкратіону, чемпіоном України серед спецпризначенців, працював тренером в Олександрійському спортивному клубі. В пам'ять про видатного сина своєї Батьківщини було прийнято рішення щодо проведення щорічного турніру ім. Максима Бендерова в його рідному місті Олександрії.02014-07-1515 липня 2014Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. 8 бійців загинуло.[4][5]
4 (507) Басак Олександр Олександрович01989-04-1212 квітня 1989, Пантаївка Олександрійська міськрада Кіровоградська область. Старший солдат Державної прикордонної служби. Закінчив Кіровоградський педагогічний університет за спеціальністю фізичне виховання. Призваний за мобілізацією у березні. Не одружений, був єдиною дитиною у батьків.02014-07-3131 липня 2014З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені.[6][7]
5 (574) Танковський Євген Анатолійович
01979-12-1111 грудня 1979, Приютівка Кіровоградська область. Старший лейтенант, командир 1-го взводу 9-ї роти парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Батьки проживають у м. Олександрія Кіровоградської області. В зрілому віці переїхав до Кривого Рогу. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут за фахом гірничий інженер, працював на шахті майстром зміни з техніки безпеки. Звідти був мобілізований.02014-08-055 серпня 2014Загинув від міни під Торезом (Донецька область) під час виходу з оточення. Похований на Верболозівському кладовищі в Олександрії.[8]
6 (873) Добровольський Сергій Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-10-011 жовтня 1984, Олександрія Кіровоградська область. Старший прапорщик 23-ї окремої бригади Національної гвардії України, в/ч 3033 (Запоріжжя). Після строкової служби в армії обрав професію військового, служив на кораблі «Донбас», підводному човні, а в останні роки у військовій частині № 3033. Залишилися мати і молодший брат в Олександрії, дружина та донька у Запоріжжі.02014-08-2424 серпня 2014Під час передислокації бійці потрапили під обстріл російських збройних формувань у полі поблизу села Новоіванівка (Амвросіївський район) Донецької області. Тіла загиблих українських бійців місцеві жителі поховали неподалік села. Волонтери ГО «Народна пам'ять» провели ексгумацію і вивезли останки із зони АТО. Сергія ідентифікували за експертизою ДНК. 28 березня 2015 року воїна поховали на Алеї Слави міського військового кладовища Олександрії.[9]
7 (1126) Кіктенко Гордій Олексійович
(Позивний «Банг»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-12-1919 грудня 1992, Олександрія Кіровоградська область. Кулеметник резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Закінчив олександрійське профтехучилище № 17. Добре малював, займався хіп-хопом. Кілька років служив за контрактом у морській піхоті та зенітно-ракетному полку у Нікополі. Своє подальше життя мріяв пов'язати із військовою службою. З рідних у Гордія залишилась 85-річна бабуся.02014-08-2929 серпня 2014Загинув у бою від кулі снайпера під Іловайськом (Донецька область) під час виходу колони з оточення. Поховали бійця на Верболозівському кладовищі Олександрії.[10]
8 (1385) Кулигін Олег Борисович01971-08-066 серпня 1971, Олександрія Кіровоградська область. Проживав у Кропивницькому. Капітан, начальник інженерної служби, військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Призваний за мобілізацією. Закінчив Олександрійське СПТУ № 13, потім здобув вищу освіту у Криворізькому гірничорудному інституті. З 1995 року проживав у Кропивницькому, працював на Інгулецькій шахті. У нього залишилась дружина та двоє синів.02014-09-1414 вересня 2014Загинув ввечері, під час обстрілу російськими бойовиками аеропорту Донецька.[11]
9 (1389) Козенко Олександр Сергійович01989-11-066 листопада 1989, Олександрія Кіровоградська область. Кулеметник 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». На фронт пішов добровольцем. Був учасником олександрійського хореографічного колективу «Авантюрин», активним учасником козацької школи «Спас». У січні 2014 року Олександр давав інтерв'ю місцевому телеканалу.[12] Сестра і мати Олександра займаються волонтерською діяльністю.02014-09-1414 вересня 2014Близько 21-ї години російські бойовики почали тристоронній артилерійський обстріл блокпоста в смт Чорнухине (Луганська область) неподалік Дебальцеве. За попередньою інформацією, Олександра смертельно поранило осколком бетону, що відлетів йому в голову.[13]
10 (1432) Озеров Максим Петрович01988-07-088 липня 1988, Нова Прага Олександрійський район Кіровоградська область. Військовослужбовець 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Виріс в багатодітній сім'ї, закінчив Кіровоградське училище за фахом повара. Після строкової служби вирішив обрати професію військового і розпочав службу за контрактом. Планував вступати до Харківського військового училища. Залишились батьки, три брата і сестра.02014-09-2626 вересня 2014Загинув в ніч з 26 на 27 вересня, в районі селища Малоорлівка (Шахтарський район Донецька область), під час обстрілу терористами блок-посту підрозділу українських військ з РСЗВ «Град», гранатометів, мінометів і танків. Близько 23-ї години один зі снарядів потрапив прямо в блок-пост, разом з Максимом загинули ще двоє військових.[14]
11 (1745) Лупаіна Олександр Григорович01980-12-2929 грудня 1980, Бутівське Олександрійський район Кіровоградська область. Проживав у м. Київ. Сапер, військовослужбовець 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» (Десна). Після строкової служби в армії закінчив Київський автодорожній інститут та залишився у Києві. Працював на вантажній машині в АТП, останнім часом розвозив хліб. Мобілізований київським військкоматом в середині жовтня. Залишилися дружина та 9-річний син.02014-12-1919 грудня 2014Ввечері поблизу міста Волноваха (Донецька область) група саперів виїхала на розмінування об'єкта. При виконанні бойового завдання група потрапила під обстріл, Олександр загинув від смертельного кульового поранення. Похований у рідному селі.[15]
12 (1813) Костюк Віталій Володимирович01976-08-044 серпня 1976, Косівка (Олександрійський район) Кіровоградська область. Кулеметник 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Вивчився в СПТУ № 31 на механізатора. Після служби в армії займався будівництвом. Деякий час працював у олександрійської фірмі «Будмонтаж», а в основному їздив на заробітки. Призваний за мобілізацією 29 квітня 2014 року. З батальйоном ніс службу в Каховці, Мелітополі, потім у зоні АТО біля міста Щастя та Горлівки. Залишились мати, дружина та 12-річна донька.02015-01-1616 січня 20158 січня під час несення служби в районі міста Горлівка (Донецька область) боєць від падіння отримав травму голови та з діагнозом «сильний забій» потрапив у харківський шпиталь, де в нього виявили інші хвороби. Через тиждень помер у шпиталі. Згідно з висновком, смерть настала 16 січня внаслідок гострого отруєння невідомою речовиною, що спричинило ураження печінки, нирок, стравоходу та легенів.[16]
13 (1887) Пойда Артем Володимирович01994-04-1414 квітня 1994, Нова Прага Олександрійський район Кіровоградська область. Молодший сержант, вогнеметник 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). У жовтні 2013 року демобілізувався після проходження строкової служби у морській піхоті. У квітні 2014 добровольцем прийшов у військкомат за мобілізацією. Залишились мати та старший брат.02015-01-2121 січня 2015Загинув під час відбиття масованої атаки російських збройних формувань на блокпост батальйону на західних околицях міста Горлівка (Донецька область). Російські бойовики вели тривалий вогонь з мінометів і самохідних артилерійських установок. Артем помітив мікроавтобус з 12 бойовиками і вогнеметом його знешкодив, чим зберіг життя багатьом своїм побратимам, але сам загинув від розриву снаряду.[17]
14 (1894) Кравченко Павло Станіславович01984-12-2727 грудня 1984, Димитрове Олександрійський район Кіровоградська область. Розвідник-кулеметник 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Пішов до ЗСУ за контрактом після того, як мобілізували його молодшого брата. Залишилася мати, брат.02015-01-2121 січня 2015
орієнтовно
За повідомленням волонтерів, загинув в аеропорту Донецька під час виконання завдання з евакуації поранених, бійці потрапили під обстріл із «Градів» та артилерії. Вважався зниклим безвісти, тіло виявили під завалами волонтери і впізнали за татуюванням. Поховали Павла 2 квітня на міському кладовищі смт Димитрове.[18]
15 (2571) Жук Юрій Сергійович
(Позивний «Звіробій»)
01981-03-022 березня 1981, Лозуватка (П'ятихатський район) Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). В дитинстві працював у лісі, допомагав єгерям. Закінчив Олександрійський сільськогосподарський технікум за фахом ветеринарний фельдшер. Після технікуму три роки попрацював ветфельдшером у колгоспі, пройшов армійську службу в одній з бригад армійської авіації Херсона, потім працював водієм на дослідній станції, слюсарем, грохотником 3 розряду. До військкомату пішов добровольцем. Залишилися мати, дружина та 8-річний син[19].02015-06-1717 червня 2015За даними Книги пам'яті, загинув 17 червня 2015 р. внаслідок підриву на розтяжці в районі ВОП 5311 смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область)[20].
16 (2725) Широков Віталій Валерійович01981-10-1919 жовтня 1981, Олександрія Кіровоградська область. Військовослужбовець роти снайперів 30-ї окремої механізованої бригади (Україна). Працював на фірмі з виготовлення пам'ятників. Мобілізований взимку 2015 року. Неодружений, батьки Віталія померли, залишилися двоє старших братів.02015-08-1414 серпня 2015Підрозділ, в якому служив Віталій, утримував позиції поблизу Дебальцеве. Загинув о 6-ій годині ранку поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Під артобстрілом у Віталія стався серцевий напад. Похований на Верболозівському кладовищі Олександрії.[21]

Примітки

  1. Навічно у гвардійському строю. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
  2. Загиблих офіцерів і солдатів Нацгвардії поховають 31 травня
  3. В Олександрії прощалися із загиблими військовослужбовцями // Національна гвардія України, 2 червня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 15 вересня 2015.
  4. Вісім кіровоградських військових загинуло, близько десятка поранених // «Перша електронна газета», 15 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
    Відомі імена військових з Кіровоградщини загиблих вчора // «Гречка», 16 липня 2014
    У Кіровограді прощались з чотирма героями, які загинули на сході // «Рідний Кіровоград», 24 липня 2014
  5. Серед загиблих в Ізвариному — чемпіон України з Кіровоградщини // «Гречка», 20 липня 2014
  6. Щодо ситуації на українсько-російському кордоні // ДПСУ — офіційний сайт, 31 липня 2014. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 15 вересня 2015.
  7. В зоне АТО погиб пограничник из Пантаевки // Сайт «Моя Александрия», 31 липня 2014(рос.)
    На Кіровоградщині провели в останню дорогу Олександра Басака, військового, який загинув в зоні АТО. ФОТО // Медіапортал «Акула», 3 серпня 2014
  8. У зоні АТО загинув хлопець з Олександрії // Кіровоградський медіапортал «Акула», 7 серпня 2014
    Завтра відбудеться прощання з загиблим воїном в Олександрії // «Рідний Кіровоград», 7 серпня 2014
    Олександрія попрощалась з Євгеном Танковським, військовим, який загинув у зоні АТО. ФОТО // Кіровоградський медіапортал «Акула», 8 серпня 2014
  9. У зоні АТО знайдено тіло загиблого олександрійця // «Перша електронна», 24 березня 2015 Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.
    В Олександрії коридором шани зустріли кортеж із тілом 30-річного бійця АТО // «5 канал», 28 березня 2015
  10. На Донеччині під Іловайськом загинув доброволець з Олександрії // «Олександрійські новини», 2 вересня 2014
    В зоне АТО погиб александриец Гордей Киктенко // «Моя Александрия», 2 вересня 2014
    Олександрія попрощалася з бійцем батальйону «Донбас» Гордієм Кіктенком // «Перша електронна газета», 22 вересня 2014 Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.
  11. Загинув ще один олександрієць // КТМ, 17 вересня 2014
    Перемир'я триває, а кіровоградці гинуть… Завтра місто знов прощатиметься з військовим, що загинув на Сході 17.09.2014, 23:44 Архівовано 07.02.2016, у Wayback Machine.
  12. Танцювальний ювілей
  13. Під час перемир'я на Сході загинув боєць з Олександрії // Олександрійські новини, 15 вересня 2014
    Під час перемир'я в зоні АТО загинув Олександрієць (фото) // «Точка доступу», 15 вересня 2014
  14. Чергова втрата Кіровоградщини у війні з російськими терористами(ФОТО). 28.09.2014, 16:58
    26-летний Максим Озеров погиб от прямого попадания снаряда в блокпост // «Моя Олександрія», 30 вересня 2014(рос.)
  15. АТО під Маріуполем загинув житель Олександрійського району // «Точка доступу», 22 грудня 2014
    На Олександрійщині попрощались із загиблим героєм (ФОТО) // «Гречка», 23 грудня 2014
  16. У госпіталі помер військовий із Кіровоградщини // «Гречка», 19 січня 2015
    В останню путь провели учасника АТО з Олександрійського району // «Гречка», 21 січня 2015
  17. Вчора в бою загинув 20-річний військовий з Нової Праги // «Гречка», 22 січня 2015
    Нова Прага попрощалася з 20-річним захисником Донбасу // «Перша електронна газета», 24 січня 2015 Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine.
  18. Кіровоградщина прощається з бійцем 58-ї бригади Павлом Кравченком // «Рідний Кіровоград», 31 березня 2015
    Кравченко Павел Станиславович(рос.)
    Розвідника-кулеметника з Димитрового проводжали в останню путь всім селищем // novosti.kr.ua, 2 квітня 2015 Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.
  19. Ця війна показала, хто чого вартий // «Флот України», 23 липня 2015, № 30. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
  20. Жук Юрій Сергійович
  21. У зоні АТО загинув олександрієць // «Новини Кіровоградщини», 15 серпня 2015 Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.
    В АТО загинув 33-річний олександрієць Віталій Широков // «Олександрійські новини», 15 серпня 2015
    Завтра Кіровоградщина проведе в останню путь Героя АТО. 16.08.2015, 18:02
    Жителі Олександрії провели в останню путь снайпера, який загинув під час АТО (ВІДЕО). 17.08.2015, 21:27
    Боец АТО погиб от разрыва сердца! // «Диалогинфо», 17 серпня 2015

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.