Глобальна розмірність

У абстрактній алгебрі, глобальною розмірністю і слабкою глобальною розмірністю кільця R називаються означення розмірності, що загалом відрізняються від його розмірності Круля і визначаються з проективних, ін'єктивних чи плоских резольвент модулів над R. Розмірність Круля (відповідно глобальна, слабка) кільця R певною мірою вказує наскільки кільце відрізняється від кілець Артіна (відповідно напівпростих кілець, кілець регулярних за фон Нейманом). Ці розмірності є рівними нулю якщо і тільки якщо R є кільцем Артіна (напівпростим кільцем, кільцем регулярним за фон Нейманом). Ці три розмірності збігаються, якщо R є регулярним, зокрема якщо його гомологічна розмірність є скінченною [1]

Резольвенти

  • Нехай модуль над кільцем R. Точна послідовність називається лівою резольвентою модуля . Якщо для кожного , модуль є проективним (відповідно, плоским, вільним), то ця резольвента називається проективною (відповідно плоскою, вільною). Якщо і для всіх , ця резольвента називається резольвентою довжини . Якщо такого цілого числа немає, резольвента має нескінченну довжину.
  • Точна послідовність називається правою резольвентою модуля . Якщо для всіх , модуль є ін'єктивним, ця резольвента називається ін'єктивною. Довжина ін'єктивної резольвенти визначається подібно до проективної.
  • Для всіх R-модулів існують вільні, а отже, проективні і плоскі резольвенти. Також для всіх R-модулів існують ін'єктивні резольвенти [2].

Розмірність модуля

Позначимо і вважатимемо, що для всіх , , і .

Нехай — лівий модуль над R. Його проективною (ін'єктивною, плоскою) розмірністю, що позначається (відповідно називається точна нижня грань в довжин проективних (відповідно, ін'єктивних, плоских) резольвент для . Приймається також .

Можна дати еквівалентні означення (зокрема за допомогою функтора Ext):

  • Лівий R-модуль має проективну розмірність n тоді і тільки тоді коли n є максимальним числом для якого для деякого лівого R-модуля
  • Лівий R-модуль має проективну розмірність n тоді і тільки тоді коли n є максимальним числом для якого для деякого циклічного лівого R-модуля
  • Лівий R-модуль має проективну розмірність n тоді і тільки тоді коли n є максимальним числом для якого для деякого скінченнопородженого лівого R-модуля
  • Якщо послідовність модулів і гомоморфізмів
є точною послідовністю і всі модулі є проективними, то і модуль є проективним.

Для комутативних нетерових кілець проективна розмірність скінченномородженого модуля є локальною характеристикою, а саме виконується рівність:

де позначає множину максимальних ідеалів, а локалізацію кільця і модуля за ідеалом

За допомогою двоїстості такі ж означення можна дати і для ін'єктивної розмірності.

Розмірність кільця

Глобальна розмірність

Нехай позначає категорію лівих R-модулів. Тоді дві такі величини є рівними[3] :

Їх спільне значення називається глобальною лівою розмірністю кільця R і позначається як . Ця величина є верхньою межею в величин , для яких є два ліві R-модулі і для яких (див. статтю Функтор Ext)

Так само можна визначити глобальну праву розмірність кільця R, яка позначається .

Справедливими також є рівності:

  • де I є усіма лівими ідеалами кільця R.
  • де I є усіма правими ідеалами кільця R.

Коли = (зокрема у випадку коли кільце R є комутативним), їхня спільна величина називається глобальною розмірністю кільця R і позначається [4].

Поняття глобальної розмірності поширюється на випадок будь-якої абелевої категорії так, що якщо (відповідно, ), ця розмірність є рівною (відповідно ), визначеними вище [5]

Слабка розмірність

Дві такі величини є рівними [6] :

Їх спільне значення називається слабкою глобальною розмірністю кільця R і позначається . Ця величина є верхньою межею в чисел , для яких існує правий R-модуль і лівий R-модуль , для яких (див. статтю Функтор Tor).

Властивості і приклади.

  • The module над кільцем має слабку розмірність 1 і ін'єктивну розмірність 0.
  • Модуль над кільцем має слабку розмірність 0 і ін'єктивну розмірність 1.
  • Нехай є точною послідовністю лівих модулів над R і Тоді:
Зокрема якщо
  • Для того щоб модуль був проективним (ін'єктивним, плоским) необхідно і достатньо, щоб (відповідно ).
  • Нехай гомоморфізм кілець. Тоді будь-який лівий S-модуль M можна розглядати як лівий R-модуль. При цьому:
  • Добуток нескінченної кількості полів має слабку розмірність 0 але ненульову глобальну розмірність.
  • Якщо R є лівим нетеровим кільцем, то виконується рівність.
  • Якщо R є нетеровим, то .
  • Кільце матриць виду має праву глобальну розмірність рівну 1, ліву глобальну розмірність рівну 2 і слабку розмірність рівну 1. Дане кільце є нетеровим справа але не зліва.
  • Нехай є комутативним кільцем; тоді (теорема Гілберта про сизигії)). Отже, якщо є полем (або, у більш загальному випадку, напівпростим комутативним кільцем), [7].
  • Нехай Rкільце головних ідеалів, що не є полем. Тоді
  • Нехай R — комутативне кільце, — мультиплікативна множина, яка не містить дільників нуля і локалізація . Тоді і [8].
  • Область цілісності R є кільцем Прюфера, якщо і тільки якщо [9].

Регулярні кільця

  • Кільце R називається лівим регулярним , якщо для кожного лівого скінченнопородженого R-модуля існує скінченна проективна резольвента. Подібним чином можна дати означення правого регулярного кільця. Кільце називається регулярним якщо воно є регулярним справа і зліва. [10] · [11] Для комутативних нетерових кілець це означення є еквівалентним стандартним.
  • Якщо , то R є очевидно лівим регулярним але Нагата дав у 1962 році приклад комутативного нетерового регулярного кільця з нескінченною глобальної розмірністю (і, відповідно, нескінченною розмірністю Круля) [12].
  • Якщо R є регулярним комутативним кільцем, то всі локалізації R є регулярними.
  • Якщо R є лівим регулярним нетеровим кільцем, то таким є і кільце (теорема Свана)[13].

Примітки

Див. також

Література

  • Bourbaki, N. (2007). Algèbre, Chapitre 10: Algèbre homologique. Éléments de mathématique. Springer. с. 216. ISBN 3540344926.
  • Lam, Tsit-Yuen (1999). Lectures on modules and rings. Graduate Texts in Mathematics No. 189. Berlin, New York: Springer-Verlag. ISBN 978-0-387-98428-5. MR 1653294.
  • Matsumura, Hideyuki (1989). Commutative Ring Theory. Cambridge Studies in Advanced Mathematics 8. Cambridge University Press. ISBN 0-521-36764-6..
  • McConnell, J. C.; Robson, J. C.; Small, Lance W. (2001). У Revised. Noncommutative Noetherian Rings. Graduate Studies in Mathematics 30. American Mathematical Society. ISBN 0-8218-2169-5..
  • Mitchell, Barry (1965). Theory of Categories. Boston, MA: Academic Press.
  • Nagata, Masayoshi (1962). Local rings. Interscience Tracts in Pure and Applied Mathematics 13. New York-London: Interscience Publishers a division of John Wiley & Sons . ISBN 0-88275-228-6. MR 0155856.
  • Năstăsescu, Constantin; Van Oystaeyen, Freddy (1987). Dimensions of ring theory. Mathematics and its Applications 36. D. Reidel Publishing Co. ISBN 9789027724618. MR 894033. doi:10.1007/978-94-009-3835-9.
  • Rotman, Joseph J. (1979). An introduction to homological algebra. Pure and Applied Mathematics 85. Boston, MA: Academic Press. ISBN 978-0-12-599250-3. MR 538169.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.