Глобальна розмірність
У абстрактній алгебрі, глобальною розмірністю і слабкою глобальною розмірністю кільця R називаються означення розмірності, що загалом відрізняються від його розмірності Круля і визначаються з проективних, ін'єктивних чи плоских резольвент модулів над R. Розмірність Круля (відповідно глобальна, слабка) кільця R певною мірою вказує наскільки кільце відрізняється від кілець Артіна (відповідно напівпростих кілець, кілець регулярних за фон Нейманом). Ці розмірності є рівними нулю якщо і тільки якщо R є кільцем Артіна (напівпростим кільцем, кільцем регулярним за фон Нейманом). Ці три розмірності збігаються, якщо R є регулярним, зокрема якщо його гомологічна розмірність є скінченною [1]
Резольвенти
- Нехай — модуль над кільцем R. Точна послідовність називається лівою резольвентою модуля . Якщо для кожного , модуль є проективним (відповідно, плоским, вільним), то ця резольвента називається проективною (відповідно плоскою, вільною). Якщо і для всіх , ця резольвента називається резольвентою довжини . Якщо такого цілого числа немає, резольвента має нескінченну довжину.
- Точна послідовність називається правою резольвентою модуля . Якщо для всіх , модуль є ін'єктивним, ця резольвента називається ін'єктивною. Довжина ін'єктивної резольвенти визначається подібно до проективної.
- Для всіх R-модулів існують вільні, а отже, проективні і плоскі резольвенти. Також для всіх R-модулів існують ін'єктивні резольвенти [2].
Розмірність модуля
Позначимо і вважатимемо, що для всіх , , і .
Нехай — лівий модуль над R. Його проективною (ін'єктивною, плоскою) розмірністю, що позначається (відповідно називається точна нижня грань в довжин проективних (відповідно, ін'єктивних, плоских) резольвент для . Приймається також .
Можна дати еквівалентні означення (зокрема за допомогою функтора Ext):
- Лівий R-модуль має проективну розмірність n тоді і тільки тоді коли n є максимальним числом для якого для деякого лівого R-модуля
- Лівий R-модуль має проективну розмірність n тоді і тільки тоді коли n є максимальним числом для якого для деякого циклічного лівого R-модуля
- Лівий R-модуль має проективну розмірність n тоді і тільки тоді коли n є максимальним числом для якого для деякого скінченнопородженого лівого R-модуля
- є точним справа функтором від другого аргумента.
- Якщо послідовність модулів і гомоморфізмів
- є точною послідовністю і всі модулі є проективними, то і модуль є проективним.
Для комутативних нетерових кілець проективна розмірність скінченномородженого модуля є локальною характеристикою, а саме виконується рівність:
де позначає множину максимальних ідеалів, а — локалізацію кільця і модуля за ідеалом
За допомогою двоїстості такі ж означення можна дати і для ін'єктивної розмірності.
Розмірність кільця
Глобальна розмірність
Нехай позначає категорію лівих R-модулів. Тоді дві такі величини є рівними[3] :
Їх спільне значення називається глобальною лівою розмірністю кільця R і позначається як . Ця величина є верхньою межею в величин , для яких є два ліві R-модулі і для яких (див. статтю Функтор Ext)
Так само можна визначити глобальну праву розмірність кільця R, яка позначається .
Справедливими також є рівності:
- де I є усіма лівими ідеалами кільця R.
- де I є усіма правими ідеалами кільця R.
Коли = (зокрема у випадку коли кільце R є комутативним), їхня спільна величина називається глобальною розмірністю кільця R і позначається [4].
Поняття глобальної розмірності поширюється на випадок будь-якої абелевої категорії так, що якщо (відповідно, ), ця розмірність є рівною (відповідно ), визначеними вище [5]
Слабка розмірність
Дві такі величини є рівними [6] :
Їх спільне значення називається слабкою глобальною розмірністю кільця R і позначається . Ця величина є верхньою межею в чисел , для яких існує правий R-модуль і лівий R-модуль , для яких (див. статтю Функтор Tor).
Властивості і приклади.
- Модуль раціональних чисел над кільцем цілих чисел має плоску розмірність 0 і проективну розмірність 1.
- The module над кільцем має слабку розмірність 1 і ін'єктивну розмірність 0.
- Модуль над кільцем має слабку розмірність 0 і ін'єктивну розмірність 1.
- Нехай є точною послідовністю лівих модулів над R і Тоді:
- Зокрема якщо
- Для того щоб модуль був проективним (ін'єктивним, плоским) необхідно і достатньо, щоб (відповідно ).
- Нехай — гомоморфізм кілець. Тоді будь-який лівий S-модуль M можна розглядати як лівий R-модуль. При цьому:
- Добуток нескінченної кількості полів має слабку розмірність 0 але ненульову глобальну розмірність.
- Якщо R є лівим нетеровим кільцем, то виконується рівність.
- Якщо R є нетеровим, то .
- Кільце матриць виду має праву глобальну розмірність рівну 1, ліву глобальну розмірність рівну 2 і слабку розмірність рівну 1. Дане кільце є нетеровим справа але не зліва.
- Нехай є комутативним кільцем; тоді (теорема Гілберта про сизигії)). Отже, якщо є полем (або, у більш загальному випадку, напівпростим комутативним кільцем), [7].
- Нехай R — кільце головних ідеалів, що не є полем. Тоді
- Нехай R — комутативне кільце, — мультиплікативна множина, яка не містить дільників нуля і — локалізація . Тоді і [8].
- Область цілісності R є кільцем Прюфера, якщо і тільки якщо [9].
Регулярні кільця
- Кільце R називається лівим регулярним , якщо для кожного лівого скінченнопородженого R-модуля існує скінченна проективна резольвента. Подібним чином можна дати означення правого регулярного кільця. Кільце називається регулярним якщо воно є регулярним справа і зліва. [10] · [11] Для комутативних нетерових кілець це означення є еквівалентним стандартним.
- Якщо , то R є очевидно лівим регулярним але Нагата дав у 1962 році приклад комутативного нетерового регулярного кільця з нескінченною глобальної розмірністю (і, відповідно, нескінченною розмірністю Круля) [12].
- Якщо R є регулярним комутативним кільцем, то всі локалізації R є регулярними.
- Якщо R є лівим регулярним нетеровим кільцем, то таким є і кільце (теорема Свана)[13].
Примітки
- McConnell & Robson , 2001, 7.1.9; Lam , 1999, (5.94), (5.95).
- Rotman , 2009, Prop. 6.2 і 6.4
- McConnell & Robson, 2001, 7.1.8.
- McConnell & Robson , 2001, 7.1.11
- Mitchell, 1965.
- McConnell & Robson, 2001, §7.1.
- Bourbaki, 2007, §8, Thm. 1.
- McConnell & Robson, 2001, §7.4
- Rotman, 2009, Example 8.20.
- McConnell & Robson, 2001, 7.7.1.
- Lam, 1999, p. 201
- Lam, 1999, (5.94) ; Nagata, 1962, Appendix.
- McConnell & Robson, 2001, 7.7.3, 7.7.5.
Див. також
Література
- Bourbaki, N. (2007). Algèbre, Chapitre 10: Algèbre homologique. Éléments de mathématique. Springer. с. 216. ISBN 3540344926.
- Lam, Tsit-Yuen (1999). Lectures on modules and rings. Graduate Texts in Mathematics No. 189. Berlin, New York: Springer-Verlag. ISBN 978-0-387-98428-5. MR 1653294.
- Matsumura, Hideyuki (1989). Commutative Ring Theory. Cambridge Studies in Advanced Mathematics 8. Cambridge University Press. ISBN 0-521-36764-6..
- McConnell, J. C.; Robson, J. C.; Small, Lance W. (2001). У Revised. Noncommutative Noetherian Rings. Graduate Studies in Mathematics 30. American Mathematical Society. ISBN 0-8218-2169-5..
- Mitchell, Barry (1965). Theory of Categories. Boston, MA: Academic Press.
- Nagata, Masayoshi (1962). Local rings. Interscience Tracts in Pure and Applied Mathematics 13. New York-London: Interscience Publishers a division of John Wiley & Sons . ISBN 0-88275-228-6. MR 0155856.
- Năstăsescu, Constantin; Van Oystaeyen, Freddy (1987). Dimensions of ring theory. Mathematics and its Applications 36. D. Reidel Publishing Co. ISBN 9789027724618. MR 894033. doi:10.1007/978-94-009-3835-9.
- Rotman, Joseph J. (1979). An introduction to homological algebra. Pure and Applied Mathematics 85. Boston, MA: Academic Press. ISBN 978-0-12-599250-3. MR 538169.