Гран-прі журі (Венеційський кінофестиваль)
Гран-прі журі (італ. Gran premio della giuria) — офіційна нагорода, яка з 1951 року вручається на Венеційському кінофестивалі. Вважається другою за значимістю нагородою поряд із головною премією фестивалю «Золотий лев».
Гран-прі журі | |
---|---|
Gran premio della giuria | |
Засновник(и) | Венеційський МКФ |
Країна | Італія |
Вручення | Венеція |
Рік заснування | 1951 |
Поточний лауреат | «Фаворитка» |
Від 2013 року нагорода має нинішній титул, тоді як раніше її іноді називали «Спеціальним призом журі». Деномінація Гран-прі журі співвідноситься зі створенням окремої Спеціальної премії журі; дві нагороди є відповідниками Гран-прі та Призу журі, що присуджуються на Каннському міжнародному кінофестивалі, та відповідають другому та третьому місцям після «Золотого лева» за найкращий фільм. Переможці Гран-прі журі отримують статуетку «Срібний лев», так само, як і переможці премії за найкращу режисерську роботу.
Переможці
До 1951 року премія на Венеційському кінофестивалі не присуджувалася.
Рік | Фільм | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
---|---|---|---|---|
1951 | Трамвай «Бажання» | A Streetcar Named Desire | Еліа Казан | США |
1952 | Менді | Mandy | Александер Маккендрик | Велика Британія |
1953 | ||||
1954 | Адміністративна влада | Executive Suite | Роберт Вайз | США |
1955–1957 | ||||
1958 | Коханці | Les amants | Луї Маль | Франція |
Виклик | La Sfida | Франческо Розі | Італія | |
1959 | Особа | Ansiktet | Інгмар Бергман | Швеція |
1960 | Рокко та його брати | Rocco e i suoi fratelli | Лукіно Вісконті | Італія |
1961 | Мир тому, хто входить | Мир входящему | Олександр Алов Володимир Наумов | СРСР |
1962 | Жити своїм життям | Vivre sa vie | Жан-Люк Годар | Франція |
1963 | Блукаючий вогник | Le feu follet | Луї Маль | Франція |
Вступ | Вступление | Ігор Таланкін | СРСР | |
1964 | Євангеліє від Матвія | Il vangelo secondo Matteo | П'єр Паоло Пазоліні | Італія |
Гамлет | Гамлет | Григорій Козінцев | СРСР | |
1965 | Симеон Пустельник | Simón del desierto | Луїс Бунюель | Мексика |
Застава Ілліча | Застава Ильича (Мне двадцать лет) | Марлен Хуцієв | СРСР | |
Відважна маленька людина | Modiga mindre män | Лейф Крантц | Швеція | |
1966 | Чаппакуа | Chappaqua | Конрад Рукс | США |
Прощання з минулим | Abschied von gestern | Александр Клуґе | ФРН | |
1967 | Китай близько | La Cina è vicina | Марко Беллокйо | Італія |
Китаянка | La Chinoise | Жан-Люк Годар | Франція | |
1968 | Богоматір Туреччини | Nostra Signora dei Turchi | Кармело Бене | Італія |
Сократ | Le Socrate | Робер Лапужад | Франція | |
1969–1980 | ||||
1981 | Золоті мрії | Sogni d'oro | Нанні Моретті | Італія |
Вони не носять фраків | Eles não usam black tie | Леон Гіршман | Бразилія | |
1982 | Імператив | Imperativ | Кшиштоф Зануссі | Польща |
1983 | Бікефарр | Biquefarre | Жорж Рук'є | Франція |
1984 | Фаворити Місяця | Le favoris de la lune | Отар Іоселіані | Грузія |
1985 | Танго, Ґардель у вигнанні | Tangos, el exilio de Gardel | Фернандо Соланас | Аргентина |
1986 | Чужа біла і рябий | Чужая белая и рябой | Сергій Соловйов | СРСР |
Історія кохання | Storia d'amore | Франческо Мазеллі | Італія | |
1987 | Гіп-гіп ура! | Hip hip hurra! | Челл Ґреде | Швеція |
1988 | Табір Тирана | Camp de Thiaroye | Сембен Усман Тієрно Фаті Соу | Сенегал |
1989 | І стало світло | Et la lumière fut | Отар Іоселіані | Грузія |
1990 | Ангел за моїм столом | An Angel at My Table | Джейн Кемпіон | Нова Зеландія |
1991 | Божественна комедія | A Divina Comédia | Мануел де Олівейра | Португалія |
1992 | Смерть неаполітанського математика | Morte di un matematico napoletano | Маріо Мартоне | Італія |
1993 | Неслухняний Баббі | Bad Boy Bubby | Рольф Де Гір | Австралія |
1994 | Природжені вбивці | Natural Born Killers | Олівер Стоун | США |
1995 | Божественна комедія | A Comédia de Deus | Жуан Сезар Монтейру | Португалія |
Фабрика зірок | L'uomo delle Stelle | Джузеппе Торнаторе | Італія | |
1996 | Розбійники. Глава 7 | Brigands, chapitre VII | Отар Іоселіані | Грузія |
1997 | Яйця круто | Ovosodo | Паоло Вірдзі | Італія |
1998 | Кінцева зупинка — рай | Terminus Paradis | Лучиан Пінтіліє | Румунія |
1999 | Нас віднесе вітер | Bād mā rā khāhad bord | Аббас Кіаростамі | Іран |
2000 | Поки не настане ніч | Before Night Falls | Джуліан Шнабель | США |
2001 | Собачі дні | Hundstage | Ульріх Зайдль | Австрія |
2002 | Будинок дурнів | Дом дураков | Андрій Кончаловський | Росія |
2003 | Повітряний змій | Tayyara men wara | Ранда Чахаль Сабаг | Ліван |
2004 | Море всередині | Mar adentro | Алехандро Аменабар | Spain |
2005 | Марія | Mary | Абель Феррара | США |
2006 | Сезон засухи | Daratt | Махамат-Салех Гарун | Чад |
2007 | Мене там немає | I'm Not There | Тодд Гейнс | США |
Кус-кус і барабулька | La graine et le mulet | Абделатіф Кешиш | Франція | |
2008 | Роса | Роса | Гаїль Ґеріма | Ефіопія |
2009 | Душевна кухня | Soul Kitchen | Фатіх Акін | Німеччина |
2010 | Необхідне вбивство | Essential Killing | Єжи Сколімовський | Польща |
2011 | Материк | Terraferma | Еммануеле Кріалезе | Італія |
2012 | Рай: Віра | Paradies: Glaube | Ульріх Зайдль | Австрія |
2013 | Бродячі собаки | ˈ郊遊 / Les Chiens errants | Цай Мінлян | Тайвань |
2014 | Погляд тиші | Senyap | Джошуа Оппенгеймер | Данія |
2015 | Аномаліза | Anomalisa | Чарлі Кауфман | США |
2016 | Нічні тварини | Nocturnal Animals | Том Форд | США |
2017 | Фокстрот | פוֹקְסטְרוֹט | Самуель Маоз | Ізраїль |
2018 | Фаворитка | The Favourite | Йоргос Лантімос | Велика Британія |
Посилання
- Венеційський міжнародний кінофестиваль на сайті «IMDb» (англ.)