Кампора-Сан-Джованні

Кампора-Сан-Джованні до 1876 року була поділена між сусідніми Амантеа, Аєлло-Калабро та Ночера-Теринезе. У 1877 році розпочалася перша хвиля імміграції, як із сусідніх містечок (переважно з Клето), так і з Баварії та Австро-Угорщини. Більшість перших мешканців області працювали на виноградниках району Савуто. У 1898 році Кампора-Сан-Джованні була придбана сусіднім містом Амантеа.

Населення округу активно брало участь у Першій світовій війні. У міжвоєнні роки починається розвиток сільського господарства, переважно завдяки меліорації.

Під час Другої світової війни багато місцевих мешканців служили в італійській армії. У 1943 році округ зазнав бомбардування, під час якого загинуло близько 50 осіб. У післявоєнні роки багато місцевих мешканців, як і у всій країні, емігрували через несприятливі економічні умови, переважно до Північної Італії та Нової Зеландії.

У 1980-тих роках почалося економічне зростання, внаслідок якого до Кампора-Сан-Джованні почали прибувати іммігранти, які працюють у сільському господарстві та будівництві. Більшість іммігрантів походить з Магрибу та Східної Європи (переважно з Румунії та Болгарії). Також є нечисленна українська діаспора[1].

Кампора-Сан-Джованні розташоване на узбережжі Тірренського моря. Селище розташоване на невеликій рівнинній скелі поблизу морського узбережжя. На сусідніх схилах виробляється високоякісне вино (особливо популярні сорти Савуто та Ґалло) та олія. З пагорбів відкривається панорама затоки від Ламеціа Терме до вулкана Стромболі, дим від якого добре видно у ясну погоду. Існує зручне сполучення між гаванню Кампора та Еолійськии островами.

Селище має сприятливе транспортне положення. Через нього проходить залізнична гілка, дорога національного значення SS18. За 8 кілометрів від Кампора-Сан-Джованні розташована автострада A3, за 25 кілометрів — міжнародний аеропорт Ламеціа Терме.

Основними галузями економіки селища є сільське господарство та туризм. З 1950-тих років активно культивується червона цибуля Тропеа, зростання попиту на яку протягом останніх 20 років як на внутрішньому, так і на зовншньому ринках, значно покращив економічну ситуацію.

Адміністративно округ Кампора-Сан-Джованні поділяється на 18 сіл:

Виступ пастора на місцевому святі у 2007 році

Єдиною архітектурною пам'яткою селища є велика вежа початку XIV сторіччя, яку місцеві мешканці називають U Turriune. Верхня частина вежі прикрашена консолями.

Центральна площа Кампора-Сан-Джованні — площа Франциска Паольського, відкрита у 2002 році. Щороку з 1 до 3 вересня відбувається святкування дня місцевого святого Франциска Паольського, що супроводжується багатолюдною процесією, під час якої місцеві мешканці та паломники з навколишніх сіл несуть вулицями статую святого, інколи з возом, прикрашеним квітами.

Головна церква збудована у 1956 році та присвячена Святому Петру.

Висока вежа XIV століття - єдине визначна будівлю. Верхня частина вежі прикрашена ступінчастими виступами. Ця вежа отримала прізвисько U Turriune ("велика башта"), на місцевому діалекті. Нещодавно були побудовані порт (2002) і площа св. Франциска з Паоли (місцевий святий покровитель, дні пам'яті якого святкують з 1-го по 3 вересня). Під час свята, на який приходять численні паломники з сусідніх сіл, процесія несе на плечах по вулицях міста статую святого, зазвичай супроводжується візком з квітами і вотивні дарами.

• Анджело Вадаччіно, (1890-1976), партизан, селянин і політичний активіст, кампореси його називали "Майстер Анджело".
• Фабріцціо Філіппо, канадсько-американський актор і сценарист.
• Фабіан Маззай, аргентино-іспанський актор і сценарист, відомий також як Гораціо по ТВ "Un Paso Adelante", батьки називали його Марінелла.
• Джером Руджеро, італійський модельєр, відомий майстер чоловічого одягу. Батько Бонавентура, був родом з околиці Козза.

• Неофіційний сайт