Кот-д'Івуар

Площа країни становить 322,5 тис. км². Південну частину Кот-д'Івуара займає низовина, що підвищується на півночі, переходячи у нагір'я висотою 400—1800 м. Клімат тропічний. Кількість опадів складає 820 - 4000 мм на рік. Головні річки — Бандама та Комое. Прибережна територія країни покрита тропічними лісами, на плоскогір'ї — савани.

Див. основну статтю Історія Кот-д'Івуару

Райони Кот-д'Івуару

Кот-д'Івуар поділяється на 14 районів (фр. district), з яких 2 автономні:

1. Абіджан
2. Ямусукро

12 економічних районів:

1. Валле-дю-Бандама (Буаке)
2. Вороба (Сеґела)
3. Ґо-Джибуа (Ґаньоа)
4. Денґеле (Одіенне)
5. Занзан (Бондуку)
6. Комое (Абенгуру)
7. Лаґюн (Дабу)
8. Лак (Дімбокро)
9. Монтань (Ман)
10. Нижня Сасандра (Сан-Педро)
11. Сасандра-Марауе (Далоа)
12. Саван (Короґо)

Райони поділяються на:

• 30 регіонів (II рівень адмінподілу; фр. régions),
  • 95 департаментів (III; фр. département)
    • 497 субпрефектури (IV; фр. sous-préfectures).

Кот-д'Івуар — слабкорозвинута аграрна країна. Сільське господарство спеціалізується на експортних культурах: кава (збір 101 тис. т в 1957 році), какао-боби (67 тис. т в 1957 році), банани (35 тис. т в 1957 році). Плантації цих культур належать колонізаторам. Для внутрішніх потреб вирощуються кукурудза, земляний горіх, рис, просо. Тваринництво розвинуте слабо. Видобуваються алмази (108 тис. каратів, 1955 рік), золото, марганцеві руди. Працюють невеликі підприємства лісової, деревообробної, харчової промисловості. Є залізниця Абіджан — Уагадугу (Буркіна-Фасо). Головний порт — Абіджан. В школах навчається лише 73 тис. учнів (1956 рік).

Молодий ткач

Населення Республіки Кот-Д'Івуар у 2010 році становило 21,4 млн осіб. Середньорічний приріст населення — 2,11 %. Рівень народжуваності — 39,64 на 1000 чоловік, смертність — 18,48 на 1000 чоловік. Дитяча смертність — 97,1 на 1000 новонароджених. 45,1 % населення — діти віком до 14 років. Жителі, які досягли 65-річного віку, становлять 2,2 %. Очікувана тривалість життя — 42,48 рік (40,27 у чоловіків і 44,76 року у жінок).

Громадян Кот-д'Івуара називають івуарійцями.

Країну населяють більш як 60 африканських народів і етнічних груп: бауле, аньї, бакве, бамбара, бете, гере, дан (або якуба), куланго, малінке, мосі, лобі, сенуфо, тура, фульбе тощо. З місцевих мов найпоширеніші мови аньї і бауле. Близько 25 % населення — іммігранти, що приїхали на заробітки з Беніна, Буркіна-Фасо, Гани, Гвінеї, Мавританії, Малі, Ліберії, Нігеру, Нігерії, Того та Сенегалу. Наприкінці 90-х років ХХ століття уряд почав посилювати імміграційну політику. В результаті військового перевороту і громадянської війни, що почалася, велика частина іммігрантів стали біженцями і внутрішньо переміщеними особами. Близько 50 % населення живуть у містах Абіджан (4,9 млн чоловік), Агбовіль, Буаке, Короґо, Бундиалі, Ман та інші. У квітні 1983 року столицю перенесено в м. Ямусукро, проте м. Абіджан і далі залишається політичним, діловим та культурним центром країни.

Релігія у Кот-д'Івуар)[1]

   Мусульмани (38.6%)

   Християни (32.8%)

   Атеїсти (16.7%)

   Африканські релігії та інші (11.9%)

Основними релігіями у Кот-д'Івуар є іслам та християнство. За останніми оцінками ЦРУ іслам (переважно сунізм) практикує 38,6 % населення, християнство — 32,8 %, атеїсти — 16,7 % , в той час як 11,9 % населення практикує анімізм, традиційні африканські релігії або інші релігії[1][2].

Іслам та християнство практикується в різних формах по всій країні. У цілому релігійні громади мирно співіснують.

У столиці країни Ямусукро знаходиться найбільша базиліка у світі — Нотр-Дам-де-ла-Пе[3][4].

Див.також: Кот-д'Івуар на Олімпійських іграх

У країні було проведено кілька великих спортивних заходів, останнім з яких став Чемпіонат Африки з баскетболу 2013 року. У минулому країна приймала Кубок африканських націй 1984 року, на якому її футбольна команда посіла п'яте місце, і Чемпіонат Африки з баскетболу 1985 року, де її баскетбольна команда завоювала золоту медаль.

Габріель Тіако завоював срібну медаль у бігу на 400 метрів серед чоловіків на Літніх Олімпійських іграх 1984 року[5].

Найпопулярнішим видом спорту в Кот-д'Івуарі є футбол. Національна футбольна команда тричі грала на чемпіонатах світу (у Німеччині 2006 року, у ПАР 2010 року і в Бразилії 2014 року), двічі завойовувала Кубок африканських націй (1992, 2015). Жіноча футбольна команда грала на чемпіонаті світу серед жінок у Канаді 2015 року. Відомі футболісти Кот-д'Івуару — Дідьє Дрогба, Яя Туре і Коло Туре, Ерік Бертран Байї, Жервіньйо, Ніколя Пепе і Вільфрід Заа.

• 
  Ямусукро, столиця Кот-д'Івуару
• 
  Абіджан, найбільше місто країни
• 
  Палац правосуддя в Абіджані
• 
  Університетський лікарняний центр Кокоді
• 
  Залізничний вокзал у Буаке
• 
  Кокосові пальми в Сан-Педро
• 
  Вулканічний "Зуб" у тропічному лісі, західний Кот-д'Івуар
• 
  Національна школа образотворчих мистецтв
• 
  Центральна мечеть у Маркорі
• 
  Ринок в Абіджані
• 
  Кава
• 
  Маска з Кот-д'Івуару

• Marcel Amondji (1986), Côte-d'Ivoire. Le P.D.C.I. et la vie politique de 1945 à 1985 (in French), Paris: Harmattan, ISBN 2-85802-631-9 (фр.)
• Kwame Anthony Appiah; Gates, Henry Louis, Jr., eds. (1999), Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience (in French), New York: Basic Books, ISBN 0-465-00071-1(англ.)
• Henri Konan Bédié; Laurent, Éric (1999), Les chemins de ma vie: entretiens avec Éric Laurent (in French), Paris: Plon, ISBN 2-259-19060-X(фр.)
• Adu A. Boahen, Histoire générale de l'Afrique: Volume 7, l'Afrique sous domination coloniale 1880—1935 (in French), Paris: Présence Africaine, UNESCO, 1989. ISBN 2-7087-0519-9(фр.)
• Raymond Borremans (1986—2004), Le grand dictionnaire encyclopédique de la Côte d'Ivoire (in French), VI, Abidjan: Nouvelles Editions africaines, ISBN 2-7236-0733-X(фр.)
• Paul Désalmand; Konan-Dauré, N'Guessan (2005), Histoire de l'éducation en Côte d'Ivoire: de la Conférence de Brazzaville à 1984 (in French), Abidjan: CERAP, ISBN 978-2-915352-01-6(фр.)
• Francis Wodié, Institutions politiques et droit constitutionnel en Côte d'Ivoire (in French), Abidjan: Presses Universitaires de Côte d'Ivoire, 1996. ISBN 2-7166-0389-8(фр.)
• Авсенев М. М. Республика Берег Слоновой Кости — М. : Знание, 1982. — 64 с.(рос.)
• Блохин Л. Ф. Берег Слоновой Кости: Экономико-географическая характеристика. — М. : Мысль, 1967. — 324 с.(рос.)
• Колобов О. А., Осминина М. А. Президентские выборы в Кот-д'Ивуаре // Азия и Африка сегодня. — 2011. — № 5. — С. 24-25.(рос.)
• Пугачева Е. А. Кот-д'Ивуар, Берег Слоновой Кости // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 2011. — № 5. — С. 1-3.(рос.)
• Токарева З. И. Кот-д'Ивуар: Справочник. — М. : Восточная литература, 2006. — 451 с.(рос.)
• Филиппов В. Р. Кот-д'Ивуар: факторы электорального конфликта // Азия и Арика сегодня. — 2011. — № 5. — С. 26-33.(рос.)

• Кот-д'Івуар // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Офіційний сайт президента Кот-д'Івуара (фр.)
• Матеріали з новітньої історії країни

Уряд

• Présidence de la République de Côte d'Ivoire Official Site of the Ivorian President
• Embassy of Côte d'Ivoire in Japan government information and links

Новини

• allAfrica — Côte d'Ivoire news headline links
• Abidjan.Net news forum links

Культура

• Cote D'Ivoire literature at a glance

Місце в Світі і Африці

• The Index on Africa — Côte d'Ivoire directory category
• Open Directory Project — Côte d'Ivoire directory category
• Stanford University — Africa South of the Sahara: Côte d'Ivoire — Ivory Coast directory category
• University of Pennsylvania — African Studies Center: Cote d'Ivoire directory category
• Yahoo! — Cote d'Ivoire directory category

Туризм

• Travel Overview of Côte d'Ivoire
• Lonely Planet — Cote d'Ivoire

Інше

• Map of Côte d'Ivoire
• Parti Ivoirien du Peuple
• Global Security — Ivory Coast Conflict
• Akwaba in Ivory Coast
• French intervention in Ivory Coast 2002—2003
• BBC News — Country Profile: Ivory Coast
• Encyclopaedia Britannica, Country Page — Côte D'Ivoire
• CIA World Factbook — Côte d'Ivoire
• Library of Congress Country Study — Ivory Coast data as of November 1988

Гвінея	Малі	Буркіна-Фасо
Ліберія		Гана
	Атлантичний океан