Обмінський Тадеуш
Таде́уш Анто́ній Обмі́нський (пол. Tadeusz Antoni Obmiński; 16 квітня 1874, Львів — 18 липня 1932, там само) — польський архітектор і педагог.
| Обмінський Тадеуш Антоній | |
|---|---|
| Народження | 16 квітня 1874 |
| Смерть |
18 липня 1932 (58 років) там само ° гострий інфаркт міокарда |
| Поховання | |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина ЗУНР Польща |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | сецесія |
| Найважливіші споруди | будинок акціонерного товариства «Дністер» |
| Реставрація пам'яток | реставрація Латинської катедри |
| Нагороди |
 Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) |
 Обмінський Тадеуш у Вікісховищі | |
.jpg.webp)
Біографія
Народився 16 квітня 1874 р. у Львові. Його батьками були банківський службовець Юліуш Александер Обмінський та Антоніна Броніслава зі Стахевичів. Родина батька походила з дрібношляхетського роду гербу «Лис». Батьки Т. Обмінського поховані на цвинтарі церкви святого Димитрія в селі Оброшино поблизу Львова[1].
По закінченні архітектурного факультету Львівської технічної академії 9 липня 1898 р. отримав диплом з відзнакою «особливо обдарований».
У 1900-1901 рр. отримав додаткову спеціалізацію у політехніці Шарлотенберга. Багато співпрацював із будівельною фірмою Івана Левинського, виконуючи проєкти. Кілька будівель спроєктував для фірми Міхала Уляма і Зигмунта Кендзерського.[2]
У 1897—1905 рр. був асистентом на кафедрі будівельних конструкцій, в 1906—1908 роках — конструктором на кафедрі континентального будівництва. 1908 р. захистив наукову працю «Ґенеза дерев'яного будівництва в Польщі». 1909 р. був доцентом технічного рисунку та дерев'яного будівництва. У жовтні 1910 р. став професором та керівником кафедри загального будівництва. У 1926—1931 рр. вів також заняття по будівельних матеріалах, кошторисах і веденню будівництва. У 1912—1913 рр. був деканом Континентально-водного факультету, у 1915—1916 рр. та 1920—1921 рр. Архітектурного факультету, а у 1916-1917 рр. академічному році — ректором Політехнічної школи.
Від 1899 р. був членом Політехнічного товариства у Львові.[3] Входив до складу комітету, який у рамках друкованого органу товариства (журнал «Czasopismo Techniczne») кілька разів на рік видавав номери присвячені архітектурі.[4] Був одним із засновників створеного в червні 1908 р. «Кола архітекторів польських у Львові». Тоді ж був обраний членом правління.[5] На початку грудня того ж року у складі делегації львівського Кола архітекторів брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[6] Член комісії з реставрації королівських замків Варшави і Кракова. Входив до складу журі конкурсів проєктів перебудови садиби Скібневських у селі Голозубинці (1904)[7], каплиці в Хоминцях (1905)[8], проєктів дому управління залізниці у Львові (1911)[9], ескізів будинку Ощадної каси в Сяноку (1912).[10] Очолював журі конкурсу проєктів «Дому солдата» на нинішній площі Петрушевича у Львові (1932).[11] Кавалер Командорського хреста Ордену Відродження Польщі[12].
У Львові мешкав у будинку № 77 на вулиці Сикстуській.[13] Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 59.[14]
Тадеуш Обмінський вивчав традиційне народне будівництво в Галичині. Експонував рисунки дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня — 15 травня 1905 р.).[15] 1910 р. експонував фотографії зразків дерев'яного зодчества на архітектурній виставці у Львові в окремій персональній залі.[16] 1978 р. Музей народної архітектури та побуту у Львові влаштував виставку «Народна архітектура України в рисунках Т. Обмінського».
Творчість
.jpg.webp)
За роки своєї творчої діяльності Тадеуш Обмінський залишив багату архітектурну спадщину. Будучи одним з учнів Івана Левинського, плідно утверджував модерн у галицькій архітектурі і сприяв утвердженню української народної стилістики в церковному мистецтві.
- Реалізовані проєкти
- Серія з трьох типових проєктів костелів, розроблених 1904 року на замовлення латинського архієпископа Юзефа Більчевського. Із певними відмінностями неодноразово реалізовано. Проєкт на 200 осіб — у Верховині (1909, втрачений), Бартатові, Богданівці Підволочиського району (1909), костел святого Йоана в Коломиї, Рибному Косівського району, Делеві[17]. На 400 осіб — у Задвір'ї, Яремчі і Ценяві. На 600 осіб — у Берестянах, Тростянці і Белзі[18].
- Дяківська бурса собору св. Юра на вул. Є. Озаркевича, 2-а у Львові (1904), співавтори О. Лушпинський, І. Левинський.
- Житловий будинок на вул. Є. Коновальця, 98, у Львові (1904—1905).
- Прибутковий будинок адвоката А. Сегаля на розі пр. Шевченка, 4 і вул. Чайковського, 6 у Львові (1904—1905).
- Прибутковий будинок на вул. Брюллова, 4 у Львові (1905).
- Адміністративна споруда на вул. Чайковського, 6 у Львові (1905), співавтори М. Улям, З. Кендзерський.
- «Український академічний Дім» на вул. Коцюбинського, 21-а (1905), співавтор Ф. Левицький, О. Лушпинський.
- «Народна гостиниця» на розі вулиць Дорошенка, 20 і Костюшка, 1 у Львові (1904—1906).
- Вілла «Гражина» на вул. Коновальця, 102. Збудована 1906 року для Романа Дзеслевського. 1913 року перебудована за проєктом Адольфа Піллера.[19]
- Страхове товариство «Дністер» (тепер міська поліклініка № 1), вул. Руська, 20 у Львові (1905—1906), співавтори І. Левинський і Л. Левинський, О. Лушпинський,
- Торговий дім Яна Строменгера на площі Генерала Григоренка, 4 у Львові (1906).
- Кам'яниці на вул. Личаківській, 70 та вул. Глібова, 2[20] у Львові (1906).
- Учнівська бурса з бібліотекою «Народный дом. Родная школа» на вул. Лисенка, 14 у Львові (1906—1908), співавтори Л. Левинський, І. Левинський, О. Лушпинський.
- Житловий будинок на вул. Наливайка, 9 у Львові (1907), співавтор І. Левинський.
- Житловий будинок на вул. Дорошенка, 15 у Львові (1907—1908).
- Житловий будинок на вул. Руставелі, 42 у Львові (1908), співавтор І. Левинський.
- Притулок для бідних ім. св. Лазаря на розі вулиць Нижанківського, 2-4 і Кн. Романа, 30 у Львові (1908).
- Гімназія і бурса Українського педагогічного товариства на вул. Чупринки, 103 у Львові (1906—1909), співавтори І. Левинський, Л. Левинський, О. Лушпинський.
- Дім Торгово-промислової палати на пр. Шевченка, 17—19 у Львові і будинок Технологічного інституту на вул. Нижанківського, 5 (1912, співавтор Альфред Захаревич).
- Перебудова в неоготичному стилі парафіяльного костелу святого Валентина в Калуші у 1910—1912 роках. Було додано дві бічні каплиці, дві захристії, збудовано вежу, змінено фасади, збільшено вікна, перекрито дах[21].
- Житловий будинок на вул. Саксаганського, 10 у Львові (1913).
- Церква св. Дмитра у с. Оброшине біля Львова (1914), співавтор О. Лушпинський.
- Будинок Українського музичного товариства імені М. Лисенка на пл. Шашкевича, 5 у Львові (1913—1916), співавтори Є. Червінський, І. Левинський, О. Лушпинський, художник М. Сосенко, скульптор Г. Кузневич.
- Реставрація кафедрального костелу у Львові (1905—1930), співавтор В. Садловський.
- Українська школа імені М. Шашкевича (тепер — Львівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 34 ім. Маркіяна Шашкевича) на вул. Замкненій, 8 у Львові (1928).
- Проєкти типових житлових будинків для Фонду військового квартирування. Реалізовані у Барановичах, Білій-Підляській (будувала фірма «A. Jaskiewicz, J. Mackiewicz i S-ka»), 12-квартирний будинок у Радомі (фірма «Pion»), два 16-квартирних і один 12-квартирний у Скнилові (нині — вулиця Городоцька, 276—280; співавтор В. Лімбергер, споруджували фірми Петра Тарнавецького і Юзефа Закшевського). Будинок цього ж фонду у Холмі на 16 квартир (співавтор Артур Коритковський)[22].
- Науково-технічна бібліотека Львівської політехнічної школи на вул. Професорській, 1 (1928—1930), стиль ар деко.
- Кардіологічний диспансер обласної лікарні на вул. Некрасова, 4 у Львові (кінець XIX століття, 1930).
- Костел Матері Божої Остробрамської на вул. Личаківській у Львові (1932).
- Приватне архітектурне бюро Обмінського займалося проєктуванням аеродрому у Львові між Скниловом і Сигнівкою (1926—1934)[23].
- Вказаний автором перебудови парафіяльного костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Снятині в «інвентарі» храму за 1938 рік; певне, проєкт виконали його донька Ірена Обмінська-Вечурек та зять Ервін, він тільки здійснив «загальне керівництво».[24]
- Нереалізовані
- Конкурсний проєкт українського театру на нинішній площі Шашкевича у Львові (1905).[25]
- Два проєкти будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобули відзнак.[26]
- Проєкт реколекційного дому єзуїтів на нинішній вулиці Залізняка (бл. 1906).[27]
- Три проєкти нової будівлі Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського, відзначені однією з трьох других премій на конкурсі1913 року. Журі відмітило добре вирішення планів.[28] Того ж року видано збірку проєктів конкурсу, куди зокрема увійшли роботи Обмінського.[29]
Примітки
- Жук І. Тадеуш/Тадей Обмінський — архітектор сецесійного Львова // Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2015. — С. 36.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 85. — ISBN 83-88372-29-7.
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 92.
- Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. — S. 240.
- Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
- Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
- Projekt na dwór szlachecki // Gazeta Narodowa. — 20 maja 1904. — № 115. — S. 2.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 189.
- Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu administr. kolei państw. we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 3. — S. 49.
- Konkurs na szkice gmachu Kasy Oszczędności w Sanoku // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
- Budowa Domu Żołnierza we Lwowie // Gazeta Lwowska. — 16 kwietnia 1932. — № 87. — S. 6.
- Tadeusz Obmiński // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. I. — S. 16.
- Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 185. — ISBN 966-7022-09-9.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 332. — ISBN 966-8955-00-5.
- Drobne wiadomości // Architekt. — 1905. — № 4. — S. 64.
- Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
- Brzezina K. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii z góry Karmel w Delawie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 74. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- Ruszczyk G. Kaplica publiczna w Żabiem // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 497. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X.
- Харчук Х. «Ґражина», вілла // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 639—640. — ISBN 978-966-7007-68-8..
- м. Львів. Будинок № 2 по вул. Глібова
- Brzezina K. Kościół parafialny P. W. Św. Walentego w Kałuszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2002. — Т. 10. — S. 180, 185—186. — ISBN 83-85739-2-0. (пол.)
- Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2—3. — S. 41—42, 50—52. (пол.)
- Котлобулатова І. Львів на фотографії. — Львів : Центр Європи, 2006. — С. 275. — ISBN 966-7022-57-9..
- Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Najśw. Serca Jezusa i Matki Boskiej Częstochowskiej oraz Dom SS. felicjanek w Śniatynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — S. 271. (пол.)
- Левицький К. Чому припізнилася у нас перед світовою війною будова українського театру у Львові? // Діло. — 1937. — 4 листопада. — № 243 (14787). — С. 3.
- W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27. (пол.)
- Betlej A. Kościół p. w. św. Józefa i bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 205, 214. — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
- Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5-6. — S. 69-80; Z konkursu na gmach Uniwersytetu we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 21. — S. 243—244, 246; Konkurs na plany gmachu uniwersyteckiego // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 20. — S. 286.
- Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162. (пол.)
Джерела
- Данилюк А. Цінний набуток музею // Галицька брама. — 1998. — № 5 (41). — С. 8.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie / M. Orłowicz. — Lwów; Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 120, 141. (пол.)
- Tschudi-Madsen S. Sources of Art Nouveau / S. Tschudi-Madsen. — New York: George Wittenborn, 1956. — P. 444. (англ.)
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 164.
- Brzozowski S. Obmiński Tadeusz // Österreichisches Biographisches Lexikon. — 1977. — Т. 7. — S. 199—200. (пол.)
- Profesor Tadeusz Obmiński (1874—1932) // Kurier Galicyjski. — 18 lipca 2008. — № 13 (65). — S. 12. (пол.)
- Miłobędzki A. Zarys dziejów architektury w Polsce / A Miłobędzki. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1968. — S. 304—305. (пол.)