Новокузнецька (станція метро)

«Новокузнецька» (рос. Новокузнецкая) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Театральна» і «Павелецька», на території району «Замоскворіччя» Центрального адміністративного округу міста Москви.

Новокузнецька
Замоскворіцька лінія
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна
Глибина закладення 37,5 м
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 20 листопада 1943 року
Архітектор(и) І. Г. Таранов, Н. О. Бикова
Архітектор(и) вестибюлів В. Г. Гельфрейх, І. Є. Рожин, за участі Г. С. Тосунова (рос.) та Л. О. Шагуріної
Інженер(и)-конструктор(и) М. Семиз(рос.)
Будівельник(и) Шахта № 15-16 (БМУ-8) Мосметробуду
Пересадка на Третьяковська
А: м5, н8;
Тм: А, 3, 39
Виходи до П'ятницька вулиця
Час відкриття 5:35
Час закриття 1:00
Код станції 031, Нк
Замоскворіцька лінія
Легенда
 Ховрино
Оборотні тупики
 Річковий вокзал
 Водний стадіон
Войковська
Сокіл
 Аеропорт
Динамо
   
Білоруська
 Маяковська
Тверська
Театральна
   
Новокузнецька
   
Павелецька
   
Автозаводська
Коломенська
Каширська
Кантемировська
 Царицино
 Орєхово
 Домодєдовська
Красногвардійська
Алма-Атинська

Історія

Станція відкрита у складі третьої черги будівництва Московського метрополітену під час Великої Вітчизняної війни 20 листопада 1943 на діючому перегоні «Площа Свердлова» (нині — «Театральна») — «Павелецька». З 1 січня 1943 потяги на вже діючій ділянці «Театральна» — «Автозаводська» прямували через «Новокузнецьку» без зупинки.

Назва — по Новокузнецькій вулиці. Всупереч широко розповсюдженій думці, не має ніякого відношення до міста Новокузнецьк, яке у той час називався Сталінськ.

Вестибюлі і пересадки

На станції наземний вестибюль у формі ротонди, оздоблений зсередини мармуром «уфалей». Вихід з вестибюля на П'ятницьку вулицю.

З центру залу по ескалаторних нахилах можна здійснити пересадку в обидва зали станції «Третьяковська» Калузько-Ризької та Калінінської ліній. Перехід в південний зал споруджений в 1970 ,за для цього центральний зал «Новокузнецької» було подовжено. Побудовані при цьому пілони помітно відрізняються від старих. Перехід в північний зал з центральної частини станції відкрито в 1985. У 1996 було споруджено додатковий перехід в південний зал станції «Третьяковська».

Технічна характеристика
Схема колійного розвитку станції Новокузнецька

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 37,5 метрів), з однією острівною прямою платформою. Побудована за типовим проектом. Діаметр центрального залу — 9,5 , діаметр бічних залів — 8,5 метрів. Оправа з чавунних тюбінгів.

Оздоблення

Внутрішній інтер'єр станції багатий елементами художнього оздоблення. Тема оздоблення — стійкість і боротьба радянського народу в роки німецько-радянської війни. Пілони і склепіння станції оздоблено прохоро-баландинським мармуром і прикрашено барельєфами, що зображають епізоди бойових операцій. Особливе місце займають чудові лави з білого сибірського мармуру.

На стелі, навпроти кожного з проходів до платформ, розташовано шість мозаїчних панно, виконаних В. А. Фроловим за ескізами О. О. Дейнеки в блокадному Ленінграді (після загибелі художника вивезені з обложеного міста моряками Ладозької флотилії) і присвячених героїчній праці радянських людей в тилу. Їх теми, починаючи від ескалатора: садівники, сталевари, машинобудівники, будівельники-висотники, авіатори, лижники. Панно з мирними сюжетами були задумані ще до війни і призначалися спочатку для станції «Павелецька». Зал перетинає ряд торшерів, розташованих під панно.

Колійний розвиток

Станція з колійним розвитком — 4 стрілочних переводи і 1 станційна колія для обороту та відстою рухомого складу, що переходить у СЗГ до Кільцевої, Калузько-Ризької та Серпуховсько-Тимірязєвської ліній.

Ресурси Інтернету
Попередня станція Лінія Наступна станція
Театральна   Замоскворіцька лінія   Павелецька
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.