Царицино (станція метро)

«Цари́цино» (рос. Царицыно) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Кантемировська» і «Орєхово». Знаходиться на території району «Царицино» Південного адміністративного округу міста Москви.

Царицино
Замоскворіцька лінія
Загальні дані
Тип Колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 8 м
Проєктна назва Царицино
Стара назва Леніне
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 11 серпня 1969 року
Архітектор(и) В. О. Черемін, О. Л. Вігдоров
Інженер(и)-конструктор(и) Е. А. Мелешонкова (рос.)
Художник(и) А. М. Кузнецов
Будівельник(и) БМУ-11 Мосметробуду
Пересадка на «Царицино»
А: 151, 151к, 182, 203, 221, 245, 269, 269к, 289, 389, 679, 701, 756, 761, н13, ДП23
Виходи до Луганська, Товариська і Каспійська вулиці,
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 023
Замоскворіцька лінія
Легенда
Ховрино
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войковська
Сокіл
Аеропорт
Динамо
   
Білоруська
Маяковська
Тверська
Театральна
   
Новокузнецька
   
Павелецька
   
Автозаводська
Коломенська
Каширська
Кантемировська
Царицино
Орєхово
Домодєдовська
Красногвардійська
Алма-Атинська

Історія

Станція відкрита 30 грудня 1984 у складі дільниці «Каширська» «Орєхово».

Через відновлювальні роботи, пов'язані з осіданням колії, що виникло через вимивання ґрунту і помилки при вторинному нагнітанні бетону (подушки навколо тунелю) при будівництві, на перегоні «Царицино» — «Орєхово», ділянка була закрита з 31 грудня 1984 по 9 лютого 1985.

До перейменування 5 листопада 1990 мала назву «Леніно» (за назвою житлового району Леніно-Дачне). Сучасну назву станція отримала по розташованому поруч Царицинському парку і музею-заповіднику «Царицино».

Вестибюлі й пересадки

Наземні вестибюлі відсутні, вихід в місто здійснюють по підземних переходах до вулиць Луганська, Товариська і Каспійська, а також до платформи «Царицино» Курського напрямку Московської залізниці.

  • Залізнична станція: «Царицино»
  • Автобуси: 151, 151к, 182, 203, 221, 245, 269, 269к, 289, 389, 679, 701, 756, 761, н13, ДП23

Технічна характеристика

Конструкція станції колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 метрів) з однією острівною платформою. Споруджена за типовим проектом зі збірних уніфікованих залізобетонних конструкцій. На станції два ряди по 26 колон з кроком 6,5 метрів.

Оздоблення

Колійні стіни оздоблені жовтим і червоним мармуром з мозаїчними вставками, які присвячені успіхам радянської науки й техніки. Колони оздоблені білим мармуром. Підлога викладена сірим гранітом. Над сходовими маршами знаходяться панно з флорентійської мозаїки (художник — А. Н. Кузнецов), присвячені Москві — силуети заводських цехів і труб, веж Кремля, Шуховської вежі.

Колійний розвиток

Станція без колійного розвитку.

Посилання

Попередня станція Лінія Наступна станція
Кантемировська   Замоскворіцька лінія   Оріхове
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.