Водний стадіон (станція метро)

«Во́дний стадіо́н» (рос. Водный стадион) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Річковий вокзал» та «Войковська», на території районів «Головинський» і «Войковський» Північного адміністративного округу міста Москви.

Водний стадіон
Замоскворіцька лінія
Загальні дані
Тип Колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 6 м
Проєктна назва Водний стадіон
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 31 грудня 1964
Архітектор(и) М. Ф. Марковський, Ю. А. Колесникова
Інженер(и)-конструктор(и) В. Кузнецов (рос.), О. А. Сергеев(рос.)
Будівельник(и) БМУ-5 Мосметробуду
Пересадка на Автобуси: 65, 65к, 70, 72, 123, 139, 243, 500, 565, 570, 594, 595, 621, 698, 888, т6, т43, н1;
Виходи до Головинське шосе, Кронштадтський бульвар, вулиця Адмірала Макарова
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 040
Замоскворіцька лінія
Легенда
Ховрино
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войковська
Сокіл
Аеропорт
Динамо
   
Білоруська
Маяковська
Тверська
Театральна
   
Новокузнецька
   
Павелецька
   
Автозаводська
Коломенська
Каширська
Кантемировська
Царицино
Орєхово
Домодєдовська
Красногвардійська
Алма-Атинська

Станція відкрита 31 грудня 1964. Назва по розташованому поруч на Хімкинському водосховищі водному стадіону «Динамо», нині закинутого.

Технічна характеристика

Конструкція станції колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 6 метрів), побудована за типовим проєктом. На станції два ряди по 40 чотиригранних колон з кроком 4 метри. Відстань між осями рядів колон — 5,9 метри.

Колійний розвиток

Станція без колійного розвитку.

Пересадки

  • Автобуси: 65, 65к, 70, 72, 123, 139, 243, 500, 565, 570, 594, 595, 621, 698, 888, т6, т43, н1;

Оздоблення

Станція «Водний стадіон» була побудована при володарюванні М. С. Хрущова після виходу постанови 1955 «Про усунення надмірностей у проєктуванні та будівництві», тому вона має скромне оздоблення[1]. Верхні частини колійних стін оздоблені білою керамічною плиткою. Цоколь стін покритий двома смугами фіолетової плитки, що символізують воду[2]. Легкі колони станції облицьовані сірим смугастим мармуром Черновського родовища[3]. Підлога викладена гранітними плитами сірих тонів. Підмурівок колон обрамлено білими квадратами з мармуру «коєлга»[3]. У цілому три станції відкритої в 1964 році ділянки були побудовані за типовим проєктом і відрізняються лише оздобленням колон і колійних стін[4]. На колійних стінах висять рекламні банери. За кількістю — по два на кожній стіні, тобто всього 4. Також є дві лавки. Одна з них розташована біля північного виходу, а інша — біля південного. У центрі станції стоїть колона екстреного виклику.

Вестибулі

Два наземні вестибулі виконані за типовим проєктом. Це засклені залізобетонні павільйони. З платформи у вестибюль можна потрапити по ескалатору, спуститися з вестибюля на платформу можна по сходах. Ескалатори моделі ЕТ-5М встановлені в 1996 (північний вихід) і 1998 роках (південний вихід)[5].

Ресурси Інтернету

Примітки

  1. Москва 850 лет. Северный административный округ / Под общ. ред. В. А. Виноградова. — М.: АО «Московские учебники и картолитография», 1997. — С. 123. — 20 000 экз. — ISBN 5-7853-0019-2.
  2. М. С. Наумов, И. А. Кусый. Московское метро. Путеводитель. — М. : Вокруг света, 2006. — С. 156.
  3. Зверев В. Метро московское. — М. : Алгоритм, 2008. — С. 94. — ISBN 978-5-9265-0580-8.
  4. Рогачев А. В. Планировка и застройка округа // Северный округ Москвы. Век XX. — М. : Энциклопедия Российских деревень, 1997. — С. 25. — (Энциклопедия московских селений) — ISBN 5-88367-019-02.
  5. Основные характеристики эскалаторов. Официальный сайт Московского метрополитена. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 6 лютого 2012.
Попередня станція Лінія Наступна станція
Річковий вокзал   Замоскворіцька лінія   Войковська
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.