Павелецька (станція метро, Замоскворіцька лінія)

«Павеле́цька» (рос. Павелецкая) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Новокузнецька» і «Автозаводська», на території району «Замоскворіччя» Центрального адміністративного округу міста Москви. Є пам'ятником архітектури, в 2010 році встановлена ​​відповідна дошка.

Павелецька
Замоскворіцька лінія
Загальні дані
Тип колонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 33,5 м
Проєктна назва «Павелецький вокзал», «Донбаська»
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 20 листопада 1943 року
Архітектор(и) О. М. Душкін, Н. С. Князев(рос.)
Архітектор(и) вестибюлів О. М. Душкин, Н. С. Князев (рос.) (південний);
М. Дж. Коллі, И. Н. Кастель (рос.) (північний)
Інженер(и)-конструктор(и) А. М. Пирожкова, М. Семиз(рос.), Б. Уманский(рос.), В. И. Дмитриев(рос.)
Будівельник(и) Шахта № 406 (БМУ-7) Мосметробуду
Пересадка на Павелецька
Москва-Пасажирська-Павелецька
А: 13, 106, 158, 632, Б, К, н8;
Тм: А, 3, 38, 39
Виходи до будівля Павелецького вокзалу, Павелецька площа, вулиця Зацепа і Дубининська, Садове кільце (Валова вулиця і вулиця Зацепський Вал), Новокузнецька вулиця
Час відкриття 5:35
Час закриття 1:00
Код станції 030
Замоскворіцька лінія
Легенда
Ховрино
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войковська
Сокіл
Аеропорт
Динамо
   
Білоруська
Маяковська
Тверська
Театральна
   
Новокузнецька
   
Павелецька
   
Автозаводська
Коломенська
Каширська
Кантемировська
Царицино
Орєхово
Домодєдовська
Красногвардійська
Алма-Атинська

Історія

Станція відкрита у складі третьої черги будівництва Московського метрополітену під час Німецько-радянської війни 20 листопада 1943 на діючому перегоні «Площа Свердлова» (наразі «Театральна») — «Завод імені Сталіна» (наразі — «Автозаводська»). З 1 січня 1943 потяги на вже діючій дільниці «Театральна» — «Автозаводська» прямували через «Павелецьку» без зупинки.

Назва станції дано по розташованому поблизу Павелецькому вокзалу. Тунель переходу з Кільцевої на Замоскворіцьку лінію є однією з найдовших пересадок метро в Москві.

По війні станція проходила тривалу реконструкцію за проєктом, близьким до первинного. Перебудова станції з пілонної в колонну почалася з короткої ділянки в три колонних секції біля північного виходу в 1950 році. Ця ділянка станції була відкрита 21 лютого 1953. Після цього перебудова здійснювалася між північним виходом і центром станції, ця ділянка відкрилася 30 липня 1955 разом з одним спуском в новий перехід на станцію Кільцевої лінії. Остання ділянка, від центру станції (включаючи другий спуск в перехід) до збереженої понині пілонної ділянки станції, було перебудовано з пілонної в колонну до 20 квітня 1959. Реконструкцію пілонної ділянки біля південного виходу було вирішено не проводити унаслідок необхідності закриття на період реконструкції напруженого виходу зі станції до Павелецького вокзалу.

Вестибюлі та пересадки

21 лютого 1953 в ході першого етапу реконструкції станції було відкрито північний ескалаторний тунель до спільного вестибюлю з однойменною станцією Кільцевої лінії . Таким чином, з'явилася можливість здійснення пересадки між станціями. У ході другого етапу реконструкції станції 30 липня 1955 було відкрито прямий перехід з центру станції (лише північний сходовий спуск) через довгий пішохідний тунель. 20 квітня 1959 з закінченням реконструкції було відкритий південний сходовий спуск у пішохідний тунель.

У результаті реконструкції Павелецького вокзалу, проведеної в 1980-х роках, південний вестибюль станції був наполовину знесений, і його фасад вбудований в нині існуючу будівлю Павелецького вокзалу, площа якого збільшилася в 6 разів. Одночасно був споруджений вихід безпосередньо в будівлю вокзалу. На початок 2020-х фасад південного вестибюля, що зберігся, можна побачити всередині будівлі Павелецького вокзалу.

Технічна характеристика

Конструкція станції колонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 33,5 метра), з однією прямою острівною платформою. Споруджена за індивідуальним проєктом. За первісним проєктом станція була пілонною, лондонського типу: центральний зал був відсутній. До 1959 була проведена реконструкція станції, в результаті якої «Павелецька» стала колонною, добудували центральний зал. Початкові пілони збережені лише на невеликій ділянці у південному торці станції.

Колійний розвиток

Станція без колійного розвитку.

Оздоблення

Колони і колійні стіни оздоблені білим мармуром, пілони оздоблені світло-рожевим мармуром «уфалєй», підлога викладена сіро-рожевим гранітом. Світильники розміщені у кесонах склепіння центрального залу. Художнє оздоблення «Павелецької» присвячено історії збройних сил СРСР. Центральний зал станції прикрашено бронзовими медальйонами і ліпним орнаментом. На одній зі стін наземного вестибюля розташоване мармурове панно.

Посилання

Попередня станція Лінія Наступна станція
Новокузнецька   Замоскворіцька лінія   Автозаводська
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.