Осова (Сарненський район)

село Осова
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район/міськрада	Сарненський район
Громада	Дубровицька міська громада
Облікова картка	с Осова
Основні дані
Засноване	1581[1]
Населення	1037 (01.01.2011)[2]
Площа	1,12 км²[1]
Густота населення	1004,46[1] осіб/км²
Поштовий індекс	34153[1]
Телефонний код	+380 3658[1]
Географічні дані
Географічні координати	51°28′19″ пн. ш. 26°21′18″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	154[джерело?] м
Водойми	річка Бережанка,[1] притока річка — Зуленька[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради	34153, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Осова, вул. Незалежності, 55[1]
Карта
	Осова
	Осова
Мапа
	Осова у Вікісховищі

Осова́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[1] До 2020 підпорядковувалося Осівській сільській раді.[1] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[3]Населення становить 1037 осіб (2011).[2]

Назва

У минулому також згадується як Осів.[4] Польською мовою згадується як Osowa,[5] російською — як Осова.[6]

Географія

Осова — до 2020 року центр сільської ради, розташоване за 18 км від центру громади, за 20 км від залізничної станції Дубровиця, за 20 км від Володимирця.[4] Через село проходить автошлях,[7] який сполучає села Нивецьк, Підлісне.

Село з усіх сторін оточене мішаними та хвойними лісами. Також біля села є кілька боліт з унікальною флорою та фауною. Тваринний світ лісів різноманітний. Тут трапляються лосі, козулі, вовки та лисиці. Серед птахів можна побачити занесених до Червоної книги України чорного лелеку та сірого журавля.^{[джерело?]}

Площа села — 1,12 км².[1] Поблизу села протікає річка Бережанка.[1][7] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[8]

Корисні копалини

Осова відома покладами поліського самоцвіту — бурштину. Цей камінь, утворений із смоли прадавніх дерев мільйони років тому, є неабиякою цінністю. Адже для регіону важливе, як його промислове використання, так і історичне значення (у бурштині часто трапляються «законсервовані» рештки тваринного і рослинного світу тих далеких часів). Водночас, висока вартість камення призводить до його масового розкрадання населенням, що завдає шкоду навколишньому середовищу.^{[джерело?]}

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[9] Опадів 605 мм на рік.[9] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[9] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 86 мм.[9] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 58 мм.[9] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[9] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[9]

Клімат Осови
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,6	−1,4	3,4	12,3	19,2	22,9	23,9	23,0	18,3	11,8	4,8	0,0	11,3
Середня температура, °C	−5,6	−4,6	−0,3	7,4	13,7	17,5	18,6	17,5	13,3	7,8	2,3	−2,5	7,1
Середній мінімум, °C	−8,5	−7,7	−3,9	2,6	8,2	12,1	13,3	12,1	8,3	3,8	−0,2	−5	2,9
Норма опадів, мм	36	30	28	41	57	86	80	64	57	44	41	41	605
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

Осова на мапах

Село Осова[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)

Осова[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)

Осова[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Осова[ком. 4] на російській топографічній карті 1915 року (рос.)

Село вперше згадується 1581 року.[1][7] Під час повстання під проводом Богдана Хмельницького жителі Осової долучалися до знищення панських осель.[7] Село було відоме своїми бобровими гонами.[4] До великої земельної власности Вишневецьких належало 1,455 десятин в Осовій.[4]

До 1917 року село входило до складу Володимирецької волості Луцького повіту Російської імперії.[4] Наприкінці XIX століття в Осовій налічувався 31 дім, проживало 212 осіб, містилася дерев'яна церква.[4] У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії.[6] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[10][11]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[12] У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[5] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[13] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали колонія Острів та хутір Павлівка.[14] З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР.

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до української національно-визвольної боротьби.[15] У лавах Червоної армії воював 121 житель села.[7]

Під час радянської мобілізації, яка проходила в три етапи, було відправлено на фронт 87 чоловік. 45 з них загинуло на фронтах німецько-радянської війни. 52 учасника німецько-радянської війни нагороджено орденами і медалями. На честь загиблих встановлено обеліск. У серпні 1944 року село зайняте військами Першого Українського фронту.^{[джерело?]}

У 1947 році село Осова разом з хутором Острів підпорядковувалося Осівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[16] Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 16 господарств колгоспу ім. Будьонного села Осова були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР.[17]

За «Історією міст і сіл Української РСР» 1973 року, у селі тоді діяла восьмирічна школа, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, містилася садиба колгоспу «Дружба».[7]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[18] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][20] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,17 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 1,9 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 0,37 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 75 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 60 мбер (з них Cs — 49 мбер).[21]

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1897[22]	724	—
1906[6]	762	+5.2%
1921[5]	872	+14.4%
1989[23]	1095	+25.6%
1993[21]	1126	+2.8%
2001[24]	1098	−2.5%
2011[2]	1037	−5.6%
2017[25]	1023	−1.4%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1037 осіб.[2] Густота населення — 1004,46 особи/км².[1]

За переписом населення Російської імперії 1897 року в слободі мешкало 724 особи, з них: 334 чоловіки та 390 жінок; 617 православних та 107 юдеїв.[22] Станом на 1906 рік у селі було 114 дворів та мешкало 762 особи.[6]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 133 будинки та 872 мешканці, з них: 444 чоловіки та 428 жінок; 849 православних та 23 юдеї; 849 українців (русинів) та 23 євреї.[5]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1095 осіб, з яких 524 чоловіки та 571 жінка.[23] На кінець 1993 року в селі мешкало 1126 жителів, з них 286 — дітей.[21]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1098 осіб.[24]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[26]

Мова	Відсоток
українська	99,91 %
російська	0,09 %

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[27]

**Статевий склад серед основних вікових груп**
Вік	Чоловіків	Жінок	Разом
0-17	132	130	262
18-39	146	132	278
40-59	107	97	204
60+	115	178	293
Разом	500	537	1037

Соціально-економічні показники

**Працездатність (станом на 2011 рік)**[28]
Працездатне населення						Непрацездатне населення						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		1037
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
220	22	119	11	339	33	198	20	234	22	432	42

**Зайнятість (станом на 2011 рік)**[29]
Зайняті						Безробітні						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		1037
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
92	9	55	5	147	14	112	11	80	7	192	18

**Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)**[30]
Дорослі	Діти	Пенсіонери	Інваліди Німецько-радянської війни	Учасники бойових дій	Інваліди всіх груп і категорій	Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому	Неповні сім'ї	Діти з неповних сімей	Багатодітні сім'ї	Діти з багатодітних сімей	Діти-інваліди	Діти-сироти	Одинокі багатодітні матері
766	283	375	3	4	65	20	7	10	45	175	4	-	2

Політика

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Осівською сільською радою.[1]

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155.[31] У селі розташована виборча дільниця № 560280.[31] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 757 осіб.[2]

Культура

У селі працює Осівський сільський будинок культури на 313 місць.[32] Діє Осовська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 16 170 книг та яка має 25 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 507 осіб.[33]

Релігія

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади	Релігійна організація	Дата реєстрації	Орієнтовна кількість парафіян	Тип ритуальної будівлі	Джерела
Релігійна громада УПЦ КП	ПЦУ	1 лютого 1993	200	Церква	[34]
Релігійна громада УПЦ (Свято-Михайлівської)	УПЦ (МП)	25 вересня 1991	-	-	[34]
Релігійна громада ХВЄ	ХВЄ	18 травня 1998	80	Молитовний будинок	[34]
— православні, — протестантські.

Освіта

Осівський НВК

У селі діє Осівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[35] У 2011 році в ній навчалося 187 учнів (із 220 розрахованих) та викладало 21 учитель.[35]

У 1946 році була заснована Осівська школа як початкова. З 2010 року в школі працює група з короткотривалим перебуванням дітей 5-ти річного віку. Навчально-виховний процес для 186 учнів здійснюється в одну зміну в двоповерховому типовому приміщенні. У приміщенні школи розміщено 11 класних кімнат, комп'ютерний клас, їдальня, комбінована майстерня, спортивний зал, бібліотека, кімната медичної сестри. Навчально-виховний процес забезпечує 21 вчитель. Сайт школи http://osova.dubredu.rv.ua/. У центрі села височить обеліск загиблим односельчанам в роки німецько-радянської війни. На охороні здоров'я громади стоять медичні працівники: Легкого Віталія Володимировича, Ляшко Ольга Володимирівна, Легка Антоніна Йосипівна.[36]

Осівську школу закінчив голова рівненського обласного осередку Всеукраїнського товариства охорони птахів, орнітолог, публіцист, фотограф Василь Ільчук.^{[джерело?]}

Інфраструктура

Наявне відділення поштового зв'язку.[37]

Особистості

Народилися

Ляшко Віктор Кирилович (нар. 1980) — український лікар, заступник міністра охорони здоров'я і головний державний санітарний лікар України (11.03.2020-20.05.2021). Міністр охорони здоров'я (з 20.05.2021р.)

Примітки

Коментарі

рос. [село] Осова, 23 двори, з церквою.
рос. Осовъ, 68 дворів.
нім. Osowa, 129 дворів.
рос. Осова, 129 дворів.
«Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[19]

Мапи

Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

Osowa, wieś, powiat łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 647. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Осова (Сарненський район)

с. Осова // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[10] рос. [село] Осова, 23 двори, з церквою.

[11] рос. Осовъ, 68 дворів.

[12] нім. Osowa, 129 дворів.

[13] рос. Осова, 129 дворів.

[24] «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[19]

[ОКВРУ-1] с Осова // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району20114-2] Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.

[3] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 30 вересня 2021.

[СВ-4] Цинкаловський О. Осів або Осова // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 291.

[населення_1921-5] Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 58. (пол.)

[СпНасМестВолГуб_1906-6] Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 124. (рос. дореф.)

[FOOTNOTEІМіС_УРСР1973291-7] ІМіС УРСР, 1973, с. 291.

[трансформація_грунтів_2017-8] Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019.

[клімат-9] Osova climate: Average Temperature, weather by month, Osova weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019. (англ.)

[FOOTNOTEІАУ198055-14] ІАУ, 1980, с. 55.

[map1919-15] Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.

[FOOTNOTEІАУ198057-16] ІАУ, 1980, с. 57.

[сарненський_повіт_1930-17] Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649 (пол.)

[Wołyński_Dziennik_Wojewódzki-18] Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)

[Рівненщині_-_70-19] Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019.

[АТП_УРСР-1946-20] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.

[Із_криниці_печалі-21] Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38-39. — (Реабілітовані історією)

[Чорнобиль_1989-22] Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.

[Зона_гарантованого_добровільного_відселення_ВРУ-23] Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.

[Чорнобиль_1991-25] Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.

[Коротун-26] Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.

[FOOTNOTEНаселённые_места_Российской_империи_в_500_и_более_жителей190525-27] Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 25.

[населення_1989-28] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.

[населення_2001-29] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.

[н2017-30] КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-31] Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району20115-32] Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району201110-33] Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району201113-34] Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району201142-35] Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.

[округ_155-36] Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019.

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району201155-37] Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району201158-38] Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району2011-39] Паспорт Дубровицького району, 2011.

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району201151-40] Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.

[41] Осівська публічно-шкільна бібліотека

[FOOTNOTEПаспорт_Дубровицького_району201171-42] Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.