Джанлуїджі Буффон

Джанлуї́джі «Джіджі» Буффо́н (італ. Gianluigi "Gigi" Buffon; *28 січня 1978, Каррара) італійський футболіст, воротар італійської «Парми».

Джанлуїджі Буффон
Джанлуїджі Буффон
Джанлуїджі Буффон у 2016 році
Особисті дані
Народження 28 січня 1978(1978-01-28)[1][2][…] (44 роки)
  Каррара, Провінція Масса-Каррара, Тоскана, Італія
Зріст 1,92 м
Вага 92 кг[3]
Прізвисько Супермен (італ. Superman)
Джіджі (італ. Gigi)
Ель-Буфф (італ. El Buff)
Бетмен (італ. Batman)
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб «Парма»
Номер 1
Юнацькі клуби
1991—1995 Парма
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1995–2001 «Парма» 168 (-159)
2001–2018 «Ювентус» 509 (-379)
2018–2019 «Парі Сен-Жермен» 17 (-18)
2019–2021 «Ювентус» 17(-14)
2021– «Парма» 0 (-0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1993–1994 Італія (U-16) 3 (-2)
1995 Італія (U-17) 3 (-1)
1994–1995 Італія (U-18) 3 (-1)
1995–1997 Італія (U-21) 11 (-7)
1997 Італія (U-23) 4 (-1)
1997–2018 Італія 176 (-146)
Звання, нагороди
Нагороди

Adidas Golden Balld (2017)

Трофей Браво (1999)

Serie A Goalkeeper of the Yeard (1999, 2001, 2002, 2003, 2005, 2006, 2008, 2012, 2014, 2015, 2016, 2017)

UEFA Club Footballer of the Yeard (2003)

Голкіпер року в Європі (2003, 2016, 2017)

Голкіпер року в світі (2003, 2004, 2006, 2007, 2017)

Golden foot (2016)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дані оновлено 14 травня 2021.

Один з найвидатніших голкіперів в історії футболу. Багаторічний капітан «Ювентуса» та національної збірної Італії. Чемпіон світу, володар кубка УЄФА, кубка та суперкубка Італії, кількаразовий чемпіон Італії. Буффон отримував титул найкращого воротаря Серії A рекордну кількість разів — 9.

Рекордсмен збірної Італії за загальною кількістю проведених офіційних матчів (175), а також кількістю матчів у статусі капітана (разом з Фабіо Каннаваро, по 79).

Клубна кар'єра

Ранні роки

У дитинстві Буффон був уболівальником клубу «Дженоа». Він почав кар'єру в аматорській команді міста Ла-Спеція, «Каналетто Сепор», яка виступає при футбольній школі, де навчався Буффон. Після навчання у футбольній школі Буффон повернувся в рідне місто Каррара і став там виступати за аматорський клуб «Пертіката» на позиції півзахисника. У віці 12 років перейшов в інший клуб з Каррари, «Бонаскола».

«Парма»

13 червня 1991 року Буффон був куплений клубом «Парма», яка витримала конкуренцію з боку двох інших команд, які бажали бачити його в своїх рядах, «Болоньї» і «Мілана». Купівля Буффона обійшлася «Пармі» в 15 млн лір, які клуб виплачував два роки: в перший рік — 3 млн лір і в другій — решту 12 млн. У віці 14 років Буффон вперше став у ворота молодіжної команди клубу, яка втратила обох своїх воротарів і через два тижні виступів став основним воротарем.

Дебютував у Серії A 1995 року у матчі «Парма» «Мілан». У наступній грі з «Ювентусом» Буффон пропустив свій перший гол в Серії А; його ворота вразив Чіро Феррара, майбутній наставник Буффона. У наступному сезоні Буффон завоював місце в основному складі «Парми» і провів 27 матчів в чемпіонаті країни. У 1997 році дебютував в єврокубках, зігравши 24 вересня в матчі Кубка УЄФА з клубом «Віторія» Гімарайнш, в якому «Парма» програла 0:2. У 1999 році Буффон виграв у складі «Парми» Кубок УЄФА, а також Кубок і Суперкубок Італії.

«Ювентус»

У 2001 році Буффон перейшов до «Ювентуса» за рекордні на той час €52 млн. На придбання голкіпера особисто наполіг президент клубу, Умберто Аньєллі. У «Ювентус» Буффон прийшов разом з французьким захисником Ліліаном Тюрамом, таким чином клуб прагнув забезпечити міцну оборону команди. Незважаючи на невдалий початок, де в матчах з «К'єво» і «Ромою» Буффон діяв невдало, він провів хороший сезон. У тому ж році він виграв перший чемпіонат Італії, в якому «Ювентус» лише в останній грі випередив «Інтер». Сезон 2002–2003 Буффон провів дуже вдало. Він виграв чемпіонат і Суперкубок Італії і, разом з клубом, дійшов до фіналу Ліги чемпіонів, де «Ювентус» програв «Мілану». Незважаючи на цю поразку, Буффон був визнаний кращим гравцем Ліги чемпіонів.

У 2003 році Буффон виграв свій третій Суперкубок Італії, однак сезон для клубу видався невдалим: «Ювентус» зайняв в чемпіонаті лише третє місце і вилетів на ранніх стадіях розіграшу Ліги чемпіонів. Всього за сезон Буффон пропустив більше 50-ти голів. У 2004 році клуб очолив Фабіо Капелло. З ним «Ювентус» переміг в чемпіонаті (пізніше цей титул був скасований через Кальчополі). 14 серпня 2005 року в матчі на турнірі Трофей Луїджі Берлусконі з «Міланом» Буффон отримав сильний вивих плеча у зіткненні з Кака, через що більше трьох місяців не міг виступати. Незважаючи на повернення в кінці листопада, коли Буффон вийшов на поле в матчі Кубка Італії проти «Фіорентини», Капелло деякий час віддавав перевагу Крістіану Абб'яті, взятого в оренду у «Мілана». Лише наприкінці січня Буффон повернувся в основний склад, а потім провів залишок сезону, в якому його клуб виграв другий поспіль титул (який також був скасований після Кальчополі). Незважаючи на вдалі виступи, у Буффона був тривалий період, протягом якого він за три роки не відбив жодного пенальті (з 26 жовтня 2003 по 1 грудня 2006).

2006 року в італійському футболі розгорівся скандал навколо договірних матчів зокрема за участю «Ювентуса». Буффон проходив як один із фігурантів справи, проте 27 червня всі звинувачення з гравця було знято. «Ювентус» був знижений в Серію B. Незважаючи на це, Буффон залишився в команді, а за рік «Юве» повернувся у найвищий дивізіон.

У сезоні 2008—2009 Буффон знову отримав травму, потягнувши м'язи на правому стегні в матчі з «Кальярі». У наступній грі травма загострилася і він був змушений припинити виступи до січня. У листопаді 2008 року англійський клуб «Манчестер Сіті» запропонував за трансфер Буффона 75 млн євро, а самому голкіперу 5-річний контракт з щорічною виплатою 15 млн євро, що зробило б його найбільш високооплачуваним футболістом світу; «Ювентус», після деяких роздумів, відмовив. 6 січня 2009 року Буффон вперше вийшов після травми в товариській грі з «Монако», зігравши лише тільки тайм. 14 січня 2009 року повернувся на поле в матчі Кубка Італії з «Катанією», рахунок матчу 3:0 на користь «б'янконері».

13 грудня 2009 року Буффон знову переніс операцію, цього разу на лівому коліні. Після відновлення провів лише 7 ігор і отримав травму стегна, через яку вибув на місяць.

У травні 2010 року з'явилася інформація, що 32-річний Буффон, можливо, покине «Ювентус», який планує оновлення складу команди. 15 червня Джанлуїджі отримав травму — грижу і зміщення міжхребцевого диска, в результаті чого був прооперований і вибув з гри до 2011 року. Під час періоду реабілітації Буффон відокремився від команди, за що був засуджений керівництвом клубу. У грудні 2010 року приступив до тренувань. 13 січня 2011 року в домашньому матчі Кубка Італії проти «Катанії» вперше з'явився на полі після вимушеної перерви і провів в основі всю гру.

28 жовтня 2012 року в матчі проти «Катанії» Буффон досяг позначки в 500 матчів в чемпіонаті Італії. 23 січня 2013 року продовжив контракт з «Ювентусом» до 2015 року, при цьому пішовши на скорочення річної зарплати, яка тепер складала близько 4 мільйонів євро.

28 лютого 2016 року під час зустрічі з «Інтером» Буффон побив свій рекорд «сухих» матчів — 746 хвилин він зберігав свої ворота в недоторканності, останній раз пропускав 10 січня. Попередній рекорд в сезоні 2013—2014 становив 745 хвилин. 6 листопада 2016 року провів 600-й матч в Серії A. Джанлуїджі став 4-м гравцем, кому підкорився такий рубіж після Паоло Мальдіні (647), Хав'єра Санетті (615) і Франческо Тотті (607).

У сезоні 2015—2016 у матчі 28 туру Серії А проти «Аталанти» Буффон залишив свої ворота на замку і довів свою серію без пропущених голів до 836 хвилин, що є третім найкращим результатом в історії чемпіонатів Італії[4]. А вже в матчі 30 туру проти «Торіно» він побив рекорд Себастьяно Россі за кількістю «сухих» хвилин. Після завершення матчу проти «Торіно» (4:1) суха серія воротаря становила 973 хвилини. Рекордний показник голкіпера перервав Андреа Белотті, який реалізував пенальті[5].

30 липня 2018 року Буффон оголосив про завершення своїх виступів за «Ювентус». За 17 років, проведених у туринському клубі, він дев'ять разів вигравав чемпіонат країни (не враховуючи два скасованих чемпіонських титули), у тому числі сім поспіль протягом 2011—2018 років, з яких в останніх шести Буффон був капітаном команди. Десять разів визнавався найкращим голкіпером Серії A. Захищав ворота «Ювентуса» у 656 офіційних матчах, у тому числі у 509 іграх чемпіонату, поступаючись за обома цими показниками лише рекордсмену Алессандро Дель П'єро.

«Парі Сен-Жермен»

6 липня 2018 року було оголошено, що 40-річний на той момент голкіпер уклав однорічний контракт з лідером французької футбольної першості «Парі Сен-Жермен».

«Ювентус»

4 липня 2019 року було оголошено про повернення голкіпера до «Ювентуса», з яким 41-річний гравцевь уклав однорічний контракт.

Виступи за збірну

Буффон виступав за молодіжні збірні різного віку, починаючи з 15-річних і закінчуючи командою до 23 років. Фіналіст чемпіонату Європи до 20 років в 1995 році і чемпіон Європи з командою до 21 року в 1996 році.

У складі першої команди Буффон дебютував 29 жовтня 1997 в матчі з Росією за право виходу на чемпіонат світу. Він вийшов на поле замість Джанлуки Пальюки, який отримав травму, і пропустив автогол від Фабіо Каннаваро. Гра завершилася внічию 1:1, а після перемоги 1:0 в матчі-відповіді Італія кваліфікувалась на світову першість. На чемпіонат світу Буффон поїхав третім воротарем, але незабаром став другим, коли травмувався Анджело Перуцці. Незабаром, в 20-річному віці, Буффон став гравцем основи збірної. Як основний воротар, він повинен був поїхати на Євро-2000, де Італія стала другою, але був змушений залишитися в Італії через травму руки. Після цього Буффон грав на чемпіонаті світу 2002 і чемпіонаті Європи 2004, де пропустив 5 і 3 голи відповідно.

На чемпіонаті світу 2006 Буффон пропустив лише два голи, один з них — автогол від Крістіана Дзаккардо, а другий — у фіналі з пенальті від Зінедіна Зідана. До цього моменту Буффон не пропускав голи 418 хвилин, ставши володарем другої в історії збірної серії по числу хвилин без пропущених м'ячів, після Вальтера Дзенги (518 хвилин). 9 липня 2006 року Буффон став чемпіоном світу. А після закінчення змагання був нагороджений премією Яшина, яку вручають найкращому голкіперу чемпіонату. Всього на першості провів 7 матчів (690 хвилин), пропустив 2 м'ячі (1 — з пенальті, 1 автогол захисника), парирував 27 ударів в ствір своїх воріт і заробив на собі 2 фоли.

На Євро-2008 Буффон провів 4 гри, як капітан команди. Пов'язку капітана отримав після травми Каннаваро, що не поїхав на турнір. У чотирьох іграх першості він пропустив чотири голи. У другому матчі з Румунією відбив пенальті після удару Адріана Муту, чим врятував команду від поразки. У матчі 1/4 фіналу з Іспанією не пропустив в основний час, а в додатковий відбив пенальті від Даніеля Гуїси, проте це не врятувало команду від поразки. На Кубку Конфедерацій 2009 Буффон провів 3 гри, в яких пропустив 5 голів, а Італія з трьох ігор програла дві.

На чемпіонаті світу 2010 вийшов на поле лише в першій грі з Парагваєм. Буффон був замінений після перерви, отримавши грижу міжхребцевого диску, і став першим воротарем в історії збірної Італії, заміненим на іграх чемпіонатів світу.

На Євро-2012 Буффон був капітаном збірної, яка за підсумками чемпіонату дійшла до фіналу. Сам воротар пропустив 7 голів у 6 матчах. У чвертьфіналі проти Англії не пропустив в основний і додатковий час, а в серії пенальті намертво зафіксував м'яч після удару Ешлі Коула. У фіналі проти діючих чемпіонів іспанців пропустив чотири голи.

На Кубку Конфедерацій 2013 Буффон провів всі 5 матчів турніру в яких пропустив 10 м'ячів. У півфіналі проти діючих чемпіонів світу та Європи іспанців не пропустив голів протягом основного і додаткового часу, проте в серії пенальті Італія все ж поступилася Іспанії. Єдиний промах допустив Леонардо Бонуччі. У матчі за третє місце з командою Уругваю основний і додатковий час завершився внічию 2:2, а в серії пенальті Буффон відбив три з п'яти ударів і приніс команді бронзу турніру.

На чемпіонаті світу 2014 Буффон був змушений пропустити перший матч турніру зі збірною Англії, його місце в воротах зайняв Сальваторе Сірігу. Матч закінчився перемогою італійців з рахунком 2:1. У наступних двох матчах з командами Коста-Рики і Уругваю Буффон повернувся на поле і виводив на поле команду з капітанською пов'язкою. Обидва ці матчі закінчилися поразкою збірної Італії з однаковим рахунком 0:1. У підсумку «скуадра адзурра» посіла в групі лише третє місце.

На Євро-2016 Буффон провів 4 матчі, пропустивши лише один гол. Перший м'яч був пропущений в матчі з Ірландією, де збірна поступилася з рахунком 0:1, але в воротах стояв не Буффон, так як збірна вже виконала завдання виходу з групи завдяки попереднім перемогам в матчах зі збірною Бельгії (2:0) і Швеції (1:0). На стадії 1/8 фіналу збірна Італії в матчі зі збірною Іспанією забила два м'ячі. В 1/4 фіналу італійці грали з чинними чемпіонами світу збірною Німеччини, які на тому ж Євро-2012 поступилися італійцям в півфіналі з рахунком 2:1. В основний час Буффон пропустив один м'яч від Месута Озіла (який відзначився голом у ворота Буффона і чотири роки тому), однак завдяки пенальті, реалізованому Бонуччі, Італія зрівняла рахунок і зберегла його до серії пенальті. У серії пенальті німці та італійці зробили по 9 ударів, і лише допущений промах Маттео Дарміана і успішно реалізований удар Йонаса Гектора стали вирішальними. Італія вперше програла німцям в матчі міжнародного турніру і вилетіла з чемпіонату.

13 листопада 2017 року 39-річний на той час воротар оголосив про завершення своєї кар'єри у збірній. Рішення було прийняте відразу після зведеного у нульову нічию матчу плей-оф відбору до чемпіонату світу 2018 проти збірної Швеції, результат якого, враховуючи поразку італійців 0:1 у першій грі, залишив їх поза участю у мундіалі[6]. За двадцять років у збірній Буффон взяв участь у рекордних 175 офіційних матчах (на 39 більше, ніж у другого за цим показником Фабіо Каннаваро). Своєю останньою грою за «лазурових», яку він провів із капітанською пов'язкою, Буффон поділив із тим же Каннаваро лідерство за кількістю матчів у статусі капітана збірної Італії (в обох по 79 офіційних зустрічей).

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Станом на 31 травня 2019 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1995–96 «Парма»A9-6КІ0-0КВК--СІ0-09-6
1996–97A27-17КІ0-0КУЄФА1-1---28-18
1997–98A32-33КІ6-6ЛЧ8[7]-6---46-45
1998–99A34-36КІ6-4КУЄФА11-10---51-50
1999–00A32+1[8]-36 + -3[8]КІ0-0ЛЧ+КУЄФА2[9]+7-2 + -7СІ1-143-49
2000–01A34-31КІ2-2КУЄФА7-7---43-40
Усього за «Парму»168+1-159 + -314-1236-331-1220–8
2001–02 «Ювентус»A34-23КІ1-1ЛЧ10-12---45-36
2002–03A32-23КІ0-0ЛЧ15-16СІ1-148-40
2003–04A32-41КІ0-0ЛЧ6-6СІ1-139-48
2004–05A37-23КІ0-0ЛЧ11[10]-6---48-29
2005–06A18-12КІ2-3ЛЧ4-6СІ0-024-21
2006–07B37-21КІ3-4------40-25
2007–08A34-30КІ1-1------35-31
2008–09A23-26КІ2-2ЛЧ5[11]-4---30-32
2009–10A27-33КІ1-2ЛЧ+ЛЄ6+1-7 + -1---35-43
2010–11A16-17КІ1-0ЛЄ-----17-17
2011–12A35-16КІ0-0------35-16
2012–13A32КІ1-0ЛЧ10-8СІ1-244-29
2013–14A33КІ0-0ЛЧ+ЛЄ6+8-9 + -4СІ1-048-33
2014–15A33КІ0-0ЛЧ13-10СІ1-247-32
2015–16A35-17КІ0-0ЛЧ8-9СІ1-044-26
2016–17A30-24КІ0-0ЛЧ12-7СІ1-143-32
2017–18A21-14КІ3-0ЛЧ9-11СІ1-334-28
Усього за «Ювентус»509-37915-13124-1168-10656-518
2018–19 «Парі Сен-Жермен»Л117-18КФ+КЛ1+1-0-1ЛЧ5-6СФ1-025-25
Усього за кар'єру695-55931-26165-15510-11901-751
 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
29-10-1997МоскваРосія 1 – 1 ІталіяВідбір до ЧС 1998-1 32'
22-4-1998ПармаІталія 3 – 1 Парагвайтовариський матч-1 46'
10-10-1998УдінеІталія 2 – 0 ШвейцаріяВідбір до ЧЄ 2000-
16-12-1998РимІталія 6 – 2 Зірки світуСторіччя FIGC- 46'
27-3-1999КопенгагенДанія 1 – 2 ІталіяВідбір до ЧЄ 2000-1
31-3-1999АнконаІталія 1 – 1 БілорусьВідбір до ЧЄ 2000-1
28-4-1999ЗагребХорватія 0 – 0 Італіятовариський матч-
5-6-1999БолоньяІталія 4 – 0 УельсВідбір до ЧЄ 2000-
9-6-1999ЛозаннаШвейцарія 0 – 0 ІталіяВідбір до ЧЄ 2000-
8-9-1999НеапольІталія 2 – 3 ДаніяВідбір до ЧЄ 2000-3
9-10-1999МінськБілорусь 0 – 0 ІталіяВідбір до ЧЄ 2000-
13-11-1999ЛеччеІталія 1 – 3 Бельгіятовариський матч-3
23-2-2000ПалермоІталія 1 – 0 Швеціятовариський матч-
29-3-2000БарселонаІспанія 2 – 0 Італіятовариський матч-2
3-6-2000ОслоНорвегія 1 – 0 Італіятовариський матч-1 55'
15-11-2000ТуринІталія 1 – 0 Англіятовариський матч-
28-2-2001РимІталія 1 – 2 Аргентинатовариський матч-2
24-3-2001БухарестРумунія 0 – 2 ІталіяВідбір до ЧС 2002-
28-3-2001ТрієстІталія 4 – 0 ЛитваВідбір до ЧС 2002-
2-6-2001ТбілісіГрузія 1 – 2 ІталіяВідбір до ЧС 2002-1
1-9-2001КаунасЛитва 0 – 0 ІталіяВідбір до ЧС 2002-
6-10-2001ПармаІталія 1 – 0 УгорщинаВідбір до ЧС 2002-
7-11-2001СайтамаЯпонія 1 – 1 Італіятовариський матч-1
27-3-2002ЛідсАнглія 1 – 2 Італіятовариський матч-1
17-4-2002МіланІталія 1 – 1 Уругвайтовариський матч- 46'
18-5-2002ПрагаЧехія 1 – 0 Італіятовариський матч-1 46'
3-6-2002СаппороІталія 2 – 0 ЕквадорЧС 2002 - 1-й етап-
8-6-2002Касіма (Ібаракі)Італія 1 – 2 ХорватіяЧС 2002 - 1-й етап-2
13-6-2002ОйтаІталія 1 – 1 МексикаЧС 2002 - 1-й етап-1
18-6-2002ТеджонІталія 1 – 2 Південна КореяЧС 2002 - 1/8 фіналу-2
21-8-2002ТрієстІталія 0 – 1 Словеніятовариський матч-1
7-9-2002БакуАзербайджан 0 – 2 ІталіяВідбір до ЧЄ 2004-
12-10-2002НеапольІталія 1 – 1 Сербія та ЧорногоріяВідбір до ЧЄ 2004-1
16-10-2002КардіффУельс 2 – 1 ІталіяВідбір до ЧЄ 2004-2
20-11-2002ПескараІталія 1 – 1 Туреччинатовариський матч-1 46'
12-2-2003ГенуяІталія 1 – 0 Португаліятовариський матч- 46'
29-3-2003ПалермоІталія 2 – 0 ФінляндіяВідбір до ЧЄ 2004-
11-6-2003ГельсінкіФінляндія 0 – 2 ІталіяВідбір до ЧЄ 2004-
20-8-2003ШтутгартНімеччина 0 – 1 Італіятовариський матч-
6-9-2003МіланІталія 4 – 0 УельсВідбір до ЧЄ 2004- 27'
10-9-2003БелградСербія та Чорногорія 1 – 1 ІталіяВідбір до ЧЄ 2004-1
11-10-2003Реджо-КалабріяІталія 4 – 0 АзербайджанВідбір до ЧЄ 2004-
18-2-2004ПалермоІталія 2 – 2 Чехіятовариський матч-1 46'
31-3-2004Брага (Португалія)Португалія 1 – 2 Італіятовариський матч-1кап.
28-4-2004ГенуяІталія 1 – 1 Іспаніятовариський матч- 46'
30-5-2004Туніс (місто)Туніс 0 – 4 Італіятовариський матч-
14-6-2004ГімарайшДанія 0 – 0 ІталіяЧЄ 2004 - 1-й етап-
18-6-2004ПортуІталія 1 – 1 ШвеціяЧЄ 2004 - 1-й етап-1
22-6-2004ГімарайшІталія 2 – 1 БолгаріяЧЄ 2004 - 1-й етап-1
18-8-2004Рейк'явікІсландія 2 – 0 Італіятовариський матч-2
4-9-2004ПалермоІталія 2 – 1 НорвегіяВідбір до ЧС 2006-1
8-9-2004КишинівМолдова 0 – 1 ІталіяВідбір до ЧС 2006-
9-10-2004Целє (місто)Словенія 1 – 0 ІталіяВідбір до ЧС 2006-1
13-10-2004ПармаІталія 4 – 3 БілорусьВідбір до ЧС 2006-3
9-2-2005КальяріІталія 2 – 0 Росіятовариський матч-
26-3-2005МіланІталія 2 – 0 ШотландіяВідбір до ЧС 2006-
4-6-2005ОслоНорвегія 0 – 0 ІталіяВідбір до ЧС 2006-
1-3-2006ФлоренціяІталія 4 – 1 Німеччинатовариський матч-1
31-5-2006ЖеневаШвейцарія 1 – 1 Італіятовариський матч-1
2-6-2006ЛозаннаІталія 0 – 0 Українатовариський матч-
12-6-2006ГанноверІталія 2 – 0 ГанаЧС 2006 - 1-й етап-
17-6-2006КайзерслаутернІталія 1 – 1 СШАЧС 2006 - 1-й етап-1
22-6-2006ГамбургЧехія 0 – 2 ІталіяЧС 2006 - 1-й етап-
26-6-2006КайзерслаутернІталія 1 – 0 АвстраліяЧС 2006 - 1/8 фіналу-
30-6-2006ГамбургІталія 3 – 0 УкраїнаЧС 2006 - чвертьфінал-
4-7-2006ДортмундНімеччина 0 – 2 д.ч. ІталіяЧС 2006 - півфінал-
9-7-2006БерлінІталія 1 – 1 д.ч.
(5 - 3 п.п.)
 ФранціяЧС 2006 - Фінал-14-й титул чемпіонів
2-9-2006НеапольІталія 1 – 1 ЛитваВідбір до ЧЄ 2008-1
6-9-2006ПарижФранція 3 – 1 ІталіяВідбір до ЧЄ 2008-3
7-10-2006РимІталія 2 – 0 УкраїнаВідбір до ЧЄ 2008-
11-10-2006ТбілісіГрузія 1 – 3 ІталіяВідбір до ЧЄ 2008-1
15-11-2006БергамоІталія 1 – 1 Туреччинатовариський матч-1 46'
28-3-2007БаріІталія 2 – 0 ШотландіяВідбір до ЧЄ 2008-
2-6-2007ТорсгавнФарерські острови 1 – 2 ІталіяВідбір до ЧЄ 2008-1
6-6-2007КаунасЛитва 0 – 2 ІталіяВідбір до ЧЄ 2008-
22-8-2007БудапештУгорщина 3 – 1 Італіятовариський матч-3
8-9-2007МіланІталія 0 – 0 ФранціяВідбір до ЧЄ 2008-
12-9-2007КиївУкраїна 1 – 2 ІталіяВідбір до ЧЄ 2008-1
13-10-2007ГенуяІталія 2 – 0 ГрузіяВідбір до ЧЄ 2008-кап.
17-11-2007ГлазгоШотландія 1 – 2 ІталіяВідбір до ЧЄ 2008-1
26-3-2008ЕльчеІспанія 1 – 0 Італіятовариський матч-1
30-5-2008ФлоренціяІталія 3 – 1 Бельгіятовариський матч-1
9-6-2008БернНідерланди 3 – 0 ІталіяЧЄ 2008 - 1-й етап-3кап.
13-6-2008ЦюрихІталія 1 – 1 РумуніяЧЄ 2008 - 1-й етап-1
17-6-2008ЦюрихФранція 0 – 2 ІталіяЧЄ 2008 - 1-й етап-кап.
22-6-2008ВіденьІспанія 0 – 0 д.ч.
(4 - 2 п.п.)
 ІталіяЧЄ 2008 - чвертьфінал-кап.
20-8-2008НіццаІталія 2 – 2 Австріятовариський матч-2
6-9-2008ЛарнакаКіпр 1 – 2 ІталіяВідбір до ЧС 2010-1
10-9-2008УдінеІталія 2 – 0 ГрузіяВідбір до ЧС 2010-
10-2-2009ЛондонБразилія 2 – 0 Італіятовариський матч-2
28-3-2009ПодгорицяЧорногорія 0 – 2 ІталіяВідбір до ЧС 2010-
1-4-2009БаріІталія 1 – 1 ІрландіяВідбір до ЧС 2010-1
15-6-2009ПреторіяСША 1 – 3 ІталіяКубок Конфедерацій-1кап.
18-6-2009ЙоганнесбургЄгипет 1 – 0 ІталіяКубок Конфедерацій-1
21-6-2009ПреторіяІталія 0 – 3 БразиліяКубок Конфедерацій-3
12-8-2009БазельШвейцарія 0 – 0 Італіятовариський матч-
5-9-2009ТбілісіГрузія 0 – 2 ІталіяВідбір до ЧС 2010-
9-9-2009ТуринІталія 2 – 0 БолгаріяВідбір до ЧС 2010-
10-10-2009ДублінІрландія 2 – 2 ІталіяВідбір до ЧС 2010-2кап.
14-11-2009ПескараІталія 0 – 0 Нідерландитовариський матч-
3-6-2010БрюссельІталія 1 – 2 Мексикатовариський матч-2
14-6-2010КейптаунІталія 1 – 1 ПарагвайЧС 2010 - 1-й етап-1 46'
9-2-2011ДортмундНімеччина 1 – 1 Італіятовариський матч-1кап.
25-3-2011ЛюблянаСловенія 0 – 1 ІталіяВідбір до ЧЄ 2012-кап.
3-6-2011МоденаІталія 3 – 0 ЕстоніяВідбір до ЧЄ 2012-кап.
10-8-2011БаріІталія 2 – 1 Іспаніятовариський матч-1
2-9-2011ТорсгавнФарерські острови 0 – 1 ІталіяВідбір до ЧЄ 2012-кап.
6-9-2011ФлоренціяІталія 1 – 0 СловеніяВідбір до ЧЄ 2012-кап.
7-10-2011БелградСербія 1 – 1 ІталіяВідбір до ЧЄ 2012-1кап.
11-10-2011ПескараІталія 3 – 0 Північна ІрландіяВідбір до ЧЄ 2012-кап. 76'
11-11-2011ВроцлавПольща 0 – 2 Італіятовариський матч-кап.
15-11-2011РимІталія 0 – 1 Уругвайтовариський матч-1кап.
29-2-2012ГенуяІталія 0 – 1 СШАтовариський матч-1кап.
1-6-2012ЦюрихІталія 0 – 3 Росіятовариський матч-кап. 46'
10-6-2012ГданськІспанія 1 – 1 ІталіяЧЄ 2012 - 1-й етап-1кап.
14-6-2012ПознаньІталія 1 – 1 ХорватіяЧЄ 2012 - 1-й етап-1кап.
18-6-2012ПознаньІталія 2 – 0 ІрландіяЧЄ 2012 - 1-й етап-кап. 74'
24-6-2012КиївАнглія 0 – 0 д.ч.
(2 - 4 п.п.)
 ІталіяЧЄ 2012 - чвертьфінал-кап.
28-6-2012ВаршаваНімеччина 1 – 2 ІталіяЧЄ 2012 - півфінал-1кап.
1-7-2012КиївІспанія 4 – 0 ІталіяЧЄ 2012 - Фінал-4кап.
7-9-2012Софія (місто)Болгарія 2 – 2 ІталіяВідбір до ЧС 2014-2кап.
11-9-2012МоденаІталія 2 – 0 МальтаВідбір до ЧС 2014-кап.
12-10-2012ЄреванВірменія 1 – 3 ІталіяВідбір до ЧС 2014-1кап.
6-2-2013АмстердамНідерланди 1 – 1 Італіятовариський матч-1кап.
21-3-2013ЖеневаІталія 2 – 2 Бразиліятовариський матч-2кап.
26-3-2013Та-КаліМальта 0 – 2 ІталіяВідбір до ЧС 2014-кап. 16'
31-5-2013БолоньяІталія 4 – 0 Сан-Маринотовариський матч-кап. 71'
7-6-2013ПрагаЧехія 0 – 0 ІталіяВідбір до ЧС 2014-кап.
16-6-2013Ріо-де-ЖанейроМексика 1 – 2 ІталіяКубок Конфедерацій-1кап.
20-6-2013РесіфіІталія 4 – 3 ЯпоніяКубок Конфедерацій-3кап. 19'
22-6-2013Салвадор (Бразилія)Італія 2 – 4 БразиліяКубок Конфедерацій-4кап.
27-6-2013ФорталезаІспанія 0 – 0 д.ч.
(7-6 п.п.)
 ІталіяКубок Конфедерацій-кап.
30-6-2013Салвадор (Бразилія)Уругвай 2 – 2 д.ч.
(2-3 п.п.)
 ІталіяКубок Конфедерацій-2кап.
14-8-2013РимІталія 1 – 2 Аргентинатовариський матч-2кап. 54'
6-9-2013ПалермоІталія 1 – 0 БолгаріяВідбір до ЧС 2014-кап.
10-9-2013ТуринІталія 2 – 1 ЧехіяВідбір до ЧС 2014-1кап.
11-10-2013КопенгагенДанія 2 – 2 ІталіяВідбір до ЧС 2014-2кап.
15-11-2013МіланІталія 1 – 1 Німеччинатовариський матч-1кап.
5-3-2014МадридІспанія 1 – 0 Італіятовариський матч-1кап.
4-6-2014ПеруджаІталія 1 – 1 Люксембургтовариський матч-1кап.
20-6-2014РесіфіІталія 0 – 1 Коста-РикаЧС 2014 - 1-й етап-1кап.
24-6-2014Натал (Ріу-Гранді-ду-Норті)Італія 0 – 1 УругвайЧС 2014 - 1-й етап-1кап.
9-9-2014ОслоНорвегія 0 – 2 ІталіяВідбір до ЧЄ 2016-кап.
10-10-2014ПалермоІталія 2 – 1 АзербайджанВідбір до ЧЄ 2016-1кап.
13-10-2014Та-КаліМальта 0 – 1 ІталіяВідбір до ЧЄ 2016-кап.
16-11-2014МіланІталія 1 – 1 ХорватіяВідбір до ЧЄ 2016-1кап.
31-3-2015ТуринІталія 1 – 1 Англіятовариський матч-1кап.
12-6-2015СплитХорватія 1 – 1 ІталіяВідбір до ЧЄ 2016-1кап. 11' 46'
3-9-2015ФлоренціяІталія 1 – 0 МальтаВідбір до ЧЄ 2016-кап.
6-9-2015ПалермоІталія 1 – 0 БолгаріяВідбір до ЧЄ 2016-кап.
10-10-2015БакуАзербайджан 1 – 3 ІталіяВідбір до ЧЄ 2016-1кап.
13-10-2015РимІталія 2 – 1 НорвегіяВідбір до ЧЄ 2016-1кап.
13-11-2015БрюссельБельгія 3 – 1 Італіятовариський матч-3кап.
17-11-2015БолоньяІталія 2 – 2 Румуніятовариський матч-1кап. - 69'
24-3-2016УдінеІталія 1 – 1 Іспаніятовариський матч-1кап.
29-3-2016МюнхенНімеччина 4 – 1 Італіятовариський матч-4кап.
29-5-2016Та-КаліІталія 1 – 0 Шотландіятовариський матч-кап.
13-6-2016Десін-Шарп'єБельгія 0 – 2 ІталіяЧЄ 2016 - 1-й етап-кап.
17-6-2016ТулузаІталія 1 – 0 ШвеціяЧЄ 2016 - 1-й етап-кап. - 90'+3'
27-6-2016Сен-Дені (Сена-Сен-Дені)Італія 2 – 0 ІспаніяЧЄ 2016 - 1/8 фіналу-кап.
2-7-2016БордоНімеччина 1 – 1 д.ч.
(6 - 5 п.п.)
 ІталіяЧЄ 2016 - чвертьфінал-1кап.
1-9-2016БаріІталія 1 – 3 Франціятовариський матч-2кап. - 46'
5-9-2016ХайфаІзраїль 1 – 3 ІталіяВідбір до ЧС 2018-1кап.
6-10-2016ТуринІталія 1 – 1 ІспаніяВідбір до ЧС 2018-1кап.
9-10-2016Скоп'єПівнічна Македонія 2 – 3 ІталіяВідбір до ЧС 2018-2кап.
12-11-2016ВадуцЛіхтенштейн 0 – 4 ІталіяВідбір до ЧС 2018-кап.
15-11-2016МіланІталія 0 – 0 Німеччинатовариський матч-кап. - 46'
24-3-2017ПалермоІталія 2 – 0 АлбаніяВідбір до ЧС 2018-кап.
11-6-2017УдінеІталія 5 – 0 ЛіхтенштейнВідбір до ЧС 2018-кап.
2-9-2017МадридІспанія 3 – 0 ІталіяВідбір до ЧС 2018-3кап.
5-9-2017Реджо-нель-ЕміліяІталія 1 – 0 ІзраїльВідбір до ЧС 2018-кап.
6-10-2017ТуринІталія 1 – 1 Північна МакедоніяВідбір до ЧС 2018-1кап.
9-10-2017Шкодер (місто)Албанія 0 – 1 ІталіяВідбір до ЧС 2018-кап.
10-11-2017СтокгольмШвеція 1 – 0 ІталіяВідбір до ЧС 2018-1кап.
13-11-2017МіланІталія 0 – 0 ШвеціяВідбір до ЧС 2018-кап.
23-03-2018МанчестерАргентина 2 – 0 Італіятовариський матч-2кап.
Усього Матчів (1 місце) 176 Голів -146

Досягнення

Джанлуїджі Буффон під час матчу між збірними Італії та Англії на Євро 2012.

Командні

Парма

Ювентус

ПСЖ

Збірні

Індивідуальні

  • Найкращий молодий футболіст Європи (Трофей Браво): 1999
  • Найцінніший гравець Ліги чемпіонів: 2003
  • Клубні нагороди УЄФА Найкращий воротар: 2003
  • ФІФА 100
  • Нагорода Яшина: 2006
  • Зіркова збірна Чемпіонату світу 2006
  • Футболіст року в Європі (Срібний м'яч): 2006
  • Воротар року в серії A: 1999, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2008, 2012, 2014, 2015
  • Onze d'Onze (Досконала збірна року, воротар): 2003, 2006
  • Збірна року УЄФА: 2003, 2004, 2006
  • ФІФПро XI: 2006, 2007
  • Найкращий воротар світу IFFHS: 2003, 2004, 2006, 2007
  • Збірна Євро-2008

Медіа

Буффон мав спонсорський контракт з німецькою компанією-виробиком спортивної екіпіровки «Puma», використовував її продукцію і знімався у рекламних відеороликах. Буффон також фігурує в рекламі «Пепсі». У 2009 році Буффон, завзятий гравець в покер, був найнятий PokerStars, щоб підтримати свою продукцію. Буффон був показаний на обкладинці італійського видання Pro Evolution Soccer від Konami, поряд з Кріштіану Роналду.

Особисте життя

Народився у сім'ї спортсменів. Його мати, Марія Стелла, була метальницею диска, а батько, Адріано, займався важкою атлетикою. Його сестри Вероніка та Джендаліна грають у волейбол, а дядько Анджело Массоко баскетболіст. Окрім цього він є внучатим племінником воротаря Лоренцо Буффона (кузена діда Джанлуїджі).

Джанлуїджі одружений із чеською моделлю Аленою Шередовою, з якою має двох синів: Луїс Томас (народився 28 грудня 2007) та Девід Лі (народився 31 жовтня 2009). Першого сина Буффон назвав на честь Томаса Нконо камерунського воротаря, яким Джіджі захоплювався в дитинстві.

Хорошим другом Буффона є Алессандро Дель П'єро.

Примітки

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Discogs — 2000.
  3. http://www.juventus.com/it/squadre/prima-squadra/portieri/gianluigi-buffon/index.php
  4. Буффон вийшов на 3 місце в історії Серії А за кількістю сухих хвилин
  5. Буффон став абсолютним рекордсменом за кількістю "сухих" хвилин у Серії А. football24.ua (укр.). Футбол24. Процитовано 3 лютого 2022.
  6. Буффон зі сльозами на очах оголосив про завершення кар'єри у збірній Італії. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  7. 2 гри і 1 пропущений гол.
  8. Плей-оф за участь у ЛЧ 2000/01.
  9. У третьому попередньому раунді
  10. 2 гри і 3 пропущених голи у третьому попередньому раунді.
  11. 2 гри і 1 пропущений гол у третьому попередньому раунді.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.