Рофе-Бекетова Олена Федорівна
Олена Федорівна Рофе-Бекетова (нар. 22 жовтня 1970, м. Харків) — українська громадська діячка, волонтерка, співзасновниця волонтерської групи Help Army, директорка благодійного фонду «Харків з тобою» та керівниця напряму культурних програм фонду, активістка руху за збереження культурної спадщини Харкова[1][2], ініціаторка і координаторка проекту «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини України»[3][4][5] та ініціативної групи «SaveKharkiv»[6][7][8], координаторка «Вертеп-фесту» у Харкові (з 2017)[9][10][11][12], керівник конкурсу «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal»[13], одна з ініціаторок акції «Спільне повітря» з виконання симфонічними оркестрами у семи найбільших аеропортах України гімна Євросоюзу у березні 2014 року[14], співорганізаторка та координаторка низки освітніх та культурних заходів у Харкові[15][16][17]
Олена Федорівна Рофе-Бекетова | |
---|---|
Олена Рофе-Бекетова під час «Вертеп-фесту» | |
Народилася |
22 жовтня 1970 (51 рік) м. Харків, УРСР |
Громадянство | СРСР → Україна |
Діяльність | волонтерство, активізм |
Alma mater | Харківський державний університет імені О. М. Горького |
Знання мов | українська і російська |
Учасник | Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014) |
Батько | Федір Рофе-Бекетов |
Мати | Валентина Понирко |
Родичі | Олексій Бекетов (прадід) |
Діти | Ірина Рофе-Бекетова (1998) |
Дочка доктора фізико-математичних наук Федора Рофе-Бекетова та праонука академіка архітектури Олексія Бекетова.
Біографія
Олена Рофе-Бекетова народилась 22 жовтня 1970 року в сім'ї Федора Семеновича Рофе-Бекетова та Понирко Валентини Іванівни, праонука академіка архітектури Олексія Бекетова.[2][18][19][20].
У 1987—1992 роках здобувала вищу освіту на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького.
У 1995—1999 роках навчалась в аспірантурі в Українській інженерно-педагогічній академії.
Викладала вищу математику в Українській інженерно-педагогічній академії.
Згодом працювала аналітиком бази даних в приватній компанії, менеджером з логістики у мережі магазинів, була заступником директора з обліково-аналітичної роботи департаменту закупівель та логістики у торговельно-промисловому холдингу.
Протягом 2007—2015 років була провідним спеціалістом із стандартизації та сертифікації Групи компаній «Фактор».
З 2015 року є приватною підприємицею та консультує з питань організації бізнес-процесів[2].
Громадська діяльність
26 лютого 2014 року у відповідь на акцію солідарності із жителями сходу та півдня України, ініційовану мешканцями Львова, яка передбачала спілкування ними у побуті цього дня російською, Олена Рофе-Бекетова вирішила в цей день говорити українською і закликала приєднатись своїх друзів зі сходу України[21].
У березні того ж 2014 року вона була серед підписантів звернення харків'ян «Харків — українське місто»[22] Олена Рофе-Бекетова була серед ініціаторок акції «Спільне повітря» з виконання симфонічними оркестрами у семи найбільших аеропортах України (Києва — Жуляни та Бориспіль, — Харкова, Львова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси) гімна Євросоюзу «Ода до радості» Людвіга ван Бетховена, яка відбулася 30 березня 2014 року та у якій взяли участь близько 700 музикантів з метою вшанування пам'яті «Небесної сотні», відзначення підписання політичної частини Угоди про асоціацію між України та Європейським Союзом та підтвердження єдиності і неподільності України[14][23][24].
У грудні 2015 року вона брала участь у проекті «Армія подарунків. Свято для солдата» зі збору новорічних подарунків для українських військових, які бійців АТО. У січні 2017 року вона ініціювала збір підписів під зверненням до представництв ООН в Україні з проханням терміново засвідчити факт гуманітарної катастрофи в Авдіївці на Донеччині[25][26].
У 2018 році Олена Рофе-Бекетова була керівником освітньої програми «Kharkiv music fest 2018»[27]
У вересні 2019 року вона була координаторкою-керівницею проекту «Дев'ять життів традиції», в рамках якого відбулось «Етно-паті» в Харківському літературному музеї. Цей проект був реалізований як продовження ідеї «Етновечорниць», які відбулися під час «Вертеп-фесту»[17][28].
У серпні 2019 році Олена Рофе-Бекетова виступила на підтримку проведення першого у Харкові правозахисного маршу «ХарківПрайд»[29]
Help Army та «Харків з тобою»
У березні 2014 року Олена Рофе-Бекетова долучилась до волонтерського руху допомоги українським військовим, стала однією із співзасновниць волонтерської групи Help Army[2], була її координаторкою[30][31][32][33]. Пізніше вона була менеджеркою проектів благодійного фонду «Харків з тобою», зокрема, проекту «Донор-волонтер»[2][15][34][9][35], керівницею напрямком культурних проектів фонду[1][10]. У 2018 році вона стала директоркою благодійного фонду «Харків з тобою»[2][4][5].
Протягом 2015—2016 року вона була співорганізаторкою та координаторкою низки освітніх та мистецьких заходів та конкурсів у Харкові, зокрема, конкурсу молодіжних програм розвитку міста Харкова «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal!»[2][13][36][37][38][39][40], «Освітнього форуму»[15][41] та першого на сході України безкоштовного музичного табору «Music Camp Kharkiv-2016»[42][16][43][44][45][46].
Олена Рофе-Бекетова є координаторкою фестивалю вертепів «Вертеп-фест», який щорічно з 2017 року проходить у січні в Харкові.[9][47][10][11][48][49][12][50][51]
Save Kharkiv
Восени 2016 року у Харкові міська рада ініціювала конкурс на новий пам'ятник на майдані Свободи, в якому переміг проект братів Чечельницьких. Проти самого конкурсу виступила громадськість, петиція проти конкурсу набрала необхідну кількість голосів за 2 дні, а сам проект-переможець охрестила «одороблом». Було подано до суду, який визнав проведення конкурсу незаконним, а також було подано відкритого листа на ім'я міністра культури Євгена Нищука з проханням зберегти історичний ансамбль міста, серед підписантів якого була Олена Рофе-Бекетова.[52][53][54][55][56][57][58][59] В результаті низки запитів до органів влади, які робила Олена, вона з'ясувала, що межі історичного ареалу Харкова так і не були затверджені, а сліди документів щодо нього під час погоджень у 2010—2011 роках безслідно зникли.[60][61][62][63]
Після цього у липні 2017 року вона ініціювала питання щодо повернення до розробки проекту меж історичного ареалу міста Харкова, ідею якого підтримали і деякі депутати Харківської міської ради.[64][1]
У серпні 2017 року Олена ініціювала реалізацію проекту «Сtrl+S. Захисти майбутнє», в рамках якого відбувалось створення документального фільму «Зберегти не можна зруйнувати» про причини руйнування культурної спадщини у Харкові, Києві, Дніпрі, Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, аналізувалось чинне законодавство і напрацьовувались пропозиції для його зміни з метою закриття корупційних схем для знищення культурної спадщини та створення мережу партнерських груп для моніторингу за її станом.[3][65][66]. У грудні проект трансформувався в «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини Українив», рамках якого активісти з 10-ти міст України (долучилися Запоріжжя, Одеса, Полтава) об'єдналися для напрацювання змін до чинного законодавства про охорону культурної спадщини та лобіювання цього законопроекту.[67][4][68] На початку лютого 2018 року у Харкові відбулась прем'єра документального фільму «Зберегти не можна зруйнувати» режисера Павла Сіроменка та сценаристки Татьяни Омельченко про те, як знищується історична спадщина у містах, де протягом останніх років втратили чимало пам'яток — у Харкові, Києві, Дніпрі, Полтаві, Одесі, Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, Запоріжжі[69][70], після чого стрічка відправилась у всеукраїнський тур по містам, де проходили зйомки[71][72][73], у квітні 2018 року фільм був показаний на каналі «24».[74][75]. В результаті було напрацьовано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження об'єктів культурної спадщини», що мінімізує корупційні ризики в сфері збереження культурної спадщини і був у квітні 2018 року переданий до Верховної Ради України[5][76] В рамках проекту було підготовлено інструкцію «Що робити, якщо пам'ятку культури знищують», в якому подані алгоритми дій в різних випадках, а також налагоджені контакти з ініціативними групами в Харкові, які борються за збереження окремих історичних будівель у Харкові[77]. Олена Рофе-Бекетова протягом 2018 року вона закликала харків'ян ставати громадськими інспекторами при Управлінні культури і туризму Харківської ОДА, щоби стежити за станом культурної спадщини у Харкові та області.[77][2].
На початку 2018 року вона брала участь у судових засідання щодо незаконної перебудови мансарди будинку 1907 року в стилі модерн на вулиці Пушкінській, 19 авторства Олександра Гінзбурга[78][79][80].
В липні 2018 року цей рух перетворився в ініціативну групу «SaveKharkiv», коли вона опублікувала першу петиція до міської влади від імені групи з вимогою зупинити руйнування історичного центру міста[6][81]. Координаторкою групи стала Олена Рофе-Бекетова і було запропоновано програму порятунку будівель, які перебувають на межі зникнення, яка також включала заходи для запобігання подібних випадків та просвітницьку роботу серед харків'ян[7][82][8]. Вона разом з іншими активістами руху фіксували факти незаконного перефарбування Покровського собору у московський стиль Українською православною церквою (Московського патріархату)[83][84], незаконного будівництва на даху колишнього палацу новонароджених на Мироносицькій вулиці[85], незаконного знесення двох будинків кінця XIX століття для будівництво елітного житлового комплексу на вулиці Пушкінській[86], низки будинків архітектора Олександра Гінзбурга[87][88][89][90], збирали підписи на захист каскадного фонтану до Харківської міської ради з вимогою зупинити його перебудову[91][92] та садиби авторства архітектора Олександра Гінзбурга на вулиці Свободи до Міністерства культури України у зв'язку з початком зведення на її місці висотного житлового будинку[93][94]. Вона також є прихильницею ідеї створення пільг для меценатів та бізнесменів, які інвестують гроші у збереження культурної спалщини або розвиток культури[5][8].
Особисте життя
Олена Рофе-Бекетова заміжня. Має дочку Рофе-Бекетову Ірину Ігорівну (1998), легкоатлетку, учасницю командного чемпіонату Європи з легкоатлетичних багатоборств 2019, бронзова призерка Чемпіонатів України з легкої атлетики в приміщенні[2][19][95][96][97][98], студентку Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»[99]
Її батьки — доктор фізико-математичний наук Федір Семенович Рофе-Бекетов (1932) та Валентина Іванівна Понирко (1933). Також має сестру — Ірину Пилипець, приватну підприємицю (1966)[18]. Також вона є праонукою академіка архітектури Олексія Бекетова та пра-праонукою Олексія та Христини Алчевських. Сім'я неодноразово допомагала харківським музеям та закладам культури в організації виставок, присвячених їх пращурам[20][18], брала участь у відкритті пам'ятника на честь Олексія Бекетова[19].
Також має дядька — Володимира Семеновича Рофе (1935)[18][20]
Проживає в будинку, який побудував Олексій Бекетов для своєї сім'ї на вулиці Дарвіна разом з батьком та сім'єю сестри.[100][73]
Примітки
- Елена Рофе-Бекетова: Харьков, который я знала в детстве, уходит. Kharkiv Today. 14 липня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Ирина Стрельник (18 червня 2018). Памятники архитектуры и истории нужно не охранять, а сохранять. Вечерний Харьков. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Юлія Гуш (7 вересня 2017). Активісти намагатимуться зберегти «дух міста» Харкова. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
- Активісти Харкова та 9 міст об'єднуються для захисту архітектурних пам'яток. Справжня варта. 15 січня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- У Міжнародний день пам’яток у Верховній Раді харків’яни закликали нардепів навести лад в охороні культурної спадщини. Справжня варта. 19 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- Харківські активісти вимагають зупинити руйнування історичного центру. Історична правда. 3 липня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- Харківські активісти пропонують програму із збереження культурної спадщини. Справжня варта. 2 серпня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- Юлія Гуш (7 березня 2019). Будинок зі шпилем у небезпеці: Як безкультур’я та жадоба знищують старий Харків. Depo.ua. Процитовано 29 березня 2020.
- Юлія Гуш (15 січня 2017). Вертепному фестивалю бути!. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
- Всеукраїнський «Вертеп-Фест» знов чекає друзів в Харкові. Справжня варта. 29 грудня 2017. Процитовано 29 березня 2020.
- Юлія Гуш (13 січня 2019). В Харкові колядувало близько 60 вертепних колективів (ФОТО). Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
- Марина Верещака (12 січня 2020). Понад 1,5 тисячі колядників пройшлися центром Харкова. Суспільне. Процитовано 29 березня 2020.
- Юлія Гуш (25 вересня 2015). Молоді дадуть можливість зробити місто глобальним (фото). Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
- "Спільне повітря" або Музика, яка єднає всіх людей. День. 28 березня 2014. Процитовано 29 березня 2020.
- Образовательный форум-2016. Реформы должны начинаться с вузов. Накипело. 24 лютого 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Music Camp Kharkiv. Дети для детей. Накипело. 4 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- У Харкові пройде "Етно-паті", присвячене українській культурі XVIII століття. Справжня варта. 10 вересня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- Рофе-Бекетов Ф.С. и Песчанский В.Г. // В.В. Ерёменко. О себе и моих учителях, колегах, друзьях. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. Пам'ятник великому зодчому і педагогу О.М. Бекетову. Процитовано 29 березня 2020.
- Майя Чайка (29 серпня 2016). Алчевские. Память сердца. Харьковские Известия. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- День мовного порозуміння: звернення корінної харків'янки. Справжня варта. 26 лютого 2014. Процитовано 29 березня 2020.
- Звернення харків’ян: Харків – українське місто. Український кризовий медіа-центр. 17 березня 2014. Процитовано 29 березня 2020.
- У семи аеропортах України музиканти одночасно виконають гімн Євросоюзу. ТСН.ua. 29 березня 2014. Процитовано 29 березня 2020.
- «Оду до радості» в аеропортах зіграло 700 музикантів. Вголос. 30 березня 2014. Процитовано 29 березня 2020.
- Волонтеры призывают ООН обратить внимание на гуманитарную катастрофу в Авдеевке. NewsRoom Kharkiv. 1 лютого 2015. Процитовано 29 березня 2020.
- "Свято для солдата". В Харькове собирают подарки для воинов АТО. NewsRoom Kharkiv. 20 грудня 2015. Процитовано 29 березня 2020.
- В харьковском метро заиграет пианино. Statis quo. 6 березня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- Проект «Дев'ять життів традиції» закликає до збереження культурної спадщини України (ФОТО). Справжня варта. 20 вересня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- Безпека для всіх: В місті відбудеться перший ХарківПрайд. Справжня варта. 21 серпня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- Екатерина Сергацкова (8 серпня 2014). Прифронтовой мегаполис. Как воюет Харьков. Українська правда. Життя. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- В Харькове могут прекратить делать операции. Вечерний Харьков. 5 червня 2015. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Полтысячи гемаконов от харьковчан — Областному центру крови. Главное. 10 червня 2015. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Олена Соколинська (30 жовтня 2015). Харківські волонтери збирають допомогу для постраждалих від вибуху в Сватовому. День. Процитовано 29 березня 2020.
- Первый фестиваль аланско-булгарской культуры под Харьковом посетили 3500 гостей. Главное. 12 вересня 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Трансформация волонтерства: от ящиков с едой к масштабным фестивалям. Накипело. 6 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Анастасия Горелкина (26 вересня 2015). Елена Рофе-Бекетова, руководитель проекта «Йдемо разом!KharkivGoingGlobal». Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Департамент з підвищення конкурентоспроможності регіону Харківської обласної державної адміністрації. Переможцем конкурсу «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal» стала програма створення мультикультурного центру KharkivArtSpace. Процитовано 29 березня 2020.
- Макаренко Анна (14 листопада 2015). Каким молодежь видит Харьков будущего: "живые" мосты, ралли в транспортном центре и концерты в аэропорту. Сегодня. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- В Харькове может появиться культурное метро. Вечерний Харьков. 17 листопада 2015. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Ольга Новикова (8 грудня 2015). Елена Рофе-Бекетова, куратор конкурса «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal» и Таисия Светличная, капитан команды «Speed in Blood». Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Шульгач Игорь Анатольевич (2 березня 2016). В Харькове прошел образовательный форум, посвященный новым реформам. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- «Объектив-Позиция». «Music Camp International». Медиа группа «Объектив». 29 лютого 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- 300 юных харьковчан дадут благотворительный концерт в ХНАТОБе. NewsRoom Kharkiv. 31 березня 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Маленьких харьковчан начали учить игре на золотых звоночках и виолончели. NewsRoom Kharkiv. 5 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Елена Нагорная (6 квітня 2016). В ХНАТОБе выступят дети, ставшие певцами и музыкантами за пять дней. Харьковские известия. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Виктория Ивашкевич (9 квітня 2016). В Харькове выступили ученики музыкального лагеря «Music Camp International». 300-голосый хор спел в ХНАТОБе. Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- В Харькове пройдет грандиозный вертеп. Вечерний Харьков. 10 січня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- В Харкові вперше пройшли інтернаціональні «Етновечорниці». Справжня варта. 15 січня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- Юлія Бойко (15 січня 2019). У Харкові пройшов щорічний вертеп-фест (відео). Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020.
- «Вертеп-фест 2020» у Харкові наголосив: «Разом ми зможемо все!» (ФОТО). Справжня варта. 13 січня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Леонід Логіиненко. Тисячоголосо колядували. Сільські вісті. — 2020. — № 3 (19751). — 17 січня. Процитовано 29 березня 2020.
- История «одоробла», или Как город поборол «карандашик» на площади. Накипело. 11 травня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Марія Уманська (7 лютого 2017). "Одоробло – воно і є одоробло": у Харкові на місці Леніна може з'явитися новий скандальний пам'ятник. ТСН.ua. Процитовано 29 березня 2020.
- Юлія Гуш (8 лютого 2017). Харків’яни звернулися до міністра культури з проханням вплинути на ситуацію навколо площі Свободи / Фото. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
- Крест на свободе. Харьковчане объединились против ангела на месте Ленина. Kharkiv Today. 10 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Известные харьковчане просят министра культуры разобраться с "Одороблом". Kharkiv Today. 9 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Суд розгляне позов про незаконність зведення 86-метрової колони на центральному майдані Харкова. ZN.UA. 13 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020.
- Суд заблокував будівництво "одоробла" у Харкові. ZN.UA. 29 березня 2017. Процитовано 29 березня 2020.
- Олександр Костенко (30 березня 2017). "Одоробло" на площі Свободи: Три фатальні помилки Кернеса. Depo.ua. Процитовано 29 березня 2020.
- Минкульт ответил харьковчанам на призыв не допустить возведение "одоробла". Kharkiv Today. 22 березня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Разрешено ли строительство на площади? Ответ Минкультуры. Накипело. 22 березня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Защита памятников культуры по-харьковски. Накипело. 7 червня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Госпром внесен в предварительный список ЮНЕСКО. Kharkiv Today. 31 травня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Депутаты Харьковского горсовета подключились к борьбе за сохранение историко-архитектурных памятников. Kharkiv Today. 6 липня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- «Ctrl+S. Захисти майбутнє»: от охраны памятников до изменений в законе. Накипело. 7 вересня 2019. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Аварийное наследие. Сохранить нельзя разрушить?. Накипело. 25 жовтня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Юлія Гуш (27 грудня 2017). Харківські активісти долучилися до захисту пам’яток міста. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
- Девять городов Украины объединятся с целью сохранить культурное наследие. Kharkiv Today. 16 січня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Юлія Гуш (9 лютого 2018). Харків’янам розповіли, як руйнують їх культурні пам’ятки. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
- Дар’я Трапезнікова (2 березня 2018). Небайдужі спадкоємці. День. Процитовано 29 березня 2020.
- Харківські активісти здійснять тур Україну зі стрічкою «Зберегти не можна зруйнувати». Справжня варта. 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- Фильм «Сохранить нельзя разрушить»: тур по Украине. Накипело. 28 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Ліна Волинська (15 березня 2018). 15 адрес для небайдужих. День. Процитовано 29 березня 2020.
- Канал «24» покаже фільм про стан архітектурної спадщини в Україні. Детектор медіа. 12 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- Фильм харьковчан о сохранении культурного наследия покажут всей Украине. Kharkiv Today. 12 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Юлія Гуш (26 квітня 2018). Як харків'яни спонукають думати українців про збереження культурної спадщини. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
- З 1 травня в Харкові почався набір у громадські інспектори для захисту архітектурної спадщини. Справжня варта. 2 травня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- В суд о незаконной реконструкции дома на Пушкинской, 19 не пришли представители ХОГА. Kharkiv Today. 22 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Незаконное строительство мансарды на доме по Пушкинской, 19 согласовали в ХОГА. Kharkiv Today. 15 березня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Суд признал законной реконструкцию мансарды на историческом здании в центре Харькова. Kharkiv Today. 29 березня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- От Кернеса требуют остановить разрушение исторического центра Харькова. Kharkiv Today. 2 липня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Харьковчан призывают подписать петицию о сохранении культурного наследия города. Kharkiv Today. 2 серпня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- У Харкові старовинний собор 17 століття перефарбували у кольори московського патріархату. Харків Times. 12 червня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- Лариса Салімонович (14 червня 2019). Московський патріархат сплюндрував 340-літній головний храм Покровського монастиря на Харківщині. Україна молода. Процитовано 29 березня 2020.
- Андрей Несмиян (16 липня 2019). Без разрешений и документов - как разрушают Дворец новорожденных. АТН. Процитовано 29 березня 2020.
- Алексей Басакин (18 грудня 2019). От $1200 за метр: в центре Харькова возводят ЖК на месте исторической застройки. NewsRoom Kharkiv. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- В'ячеслав Мавричев (20 грудня 2019). У Харкові через суд вимагають повернути первинний вигляд пам'ятці архітектури. Суспільне. Процитовано 29 березня 2020.
- Олена Верекомська (4 червня 2019). У центрі Харкова може зникнути пам’ятник архітектури (відео). Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020.
- В центре Харькова рушат памятник архитектуры и строят на его месте высотный дом. Kharkiv Today. 1 серпня 2019. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Анна Мясникова, Игорь Лептуга (1 серпня 2019). Как из-за новостроя Харьков лишится старинного дома. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- У Харкові збирають підписи за збереження Каскаду. UA: Харків. 6 травня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- Майже тисяча людей підписали звернення до Геннадія Кернеса з вимогою зупинити будівельні роботи на Каскаді. UA: Харків. 14 травня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- Активісти вимагають від Мінкульту втрутитися у ситуацію із руйнуванням будівлі на вул. Свободи, 35. Харків Times. 6 серпня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- Минкульт просит проверить законность строительства на месте памятника архитектуры на улице Свободы. Kharkiv Today. 11 вересня 2019. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Федерація легкої атлетики України. Рофе-Бекетова Ірина. Процитовано 29 березня 2020.
- Став відомий склад збірної України на командний ЧЄ-2019 з багатоборства. Укрінформ. 20 червня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- Іван Вербицький (7 липня 2019). Українська легкоатлетка виграла командний чемпіонат Європи в Луцьку!. Главком. Процитовано 29 березня 2020.
- Олександр Григоров (24 лютого 2020). Харківські легкоатлети увійшли в топ-5 на чемпіонаті України (відео). Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020.
- Харьковская студентка завоевала "серебро" на международном турнире по легкой атлетике в Греции. Kharkiv Today. 25 червня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Оксана Якушко (16 квітня 2008). Потомки известного архитектора спасались тазиками. Сегодня. Процитовано 29 березня 2020.(рос.)
Джерела
- Ирина Стрельник (18 червня 2018). Памятники архитектуры и истории нужно не охранять, а сохранять. Вечерний Харьков. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Рофе-Бекетов Ф.С. и Песчанский В.Г. // В.В. Ерёменко. О себе и моих учителях, колегах, друзьях. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
Посилання
- Анастасия Горелкина (26 вересня 2015). Елена Рофе-Бекетова, руководитель проекта «Йдемо разом!KharkivGoingGlobal». Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Ольга Новикова (8 грудня 2015). Елена Рофе-Бекетова, куратор конкурса «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal» и Таисия Светличная, капитан команды «Speed in Blood». Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- «Объектив-Позиция». «Music Camp International». Медиа группа «Объектив». 29 лютого 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Елена Рофе-Бекетова: Харьков, который я знала в детстве, уходит. Kharkiv Today. 14 липня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Ліна Волинська (15 березня 2018). 15 адрес для небайдужих. День. Процитовано 29 березня 2020.