Рофе-Бекетова Олена Федорівна

Олена Федорівна Рофе-Бекетова (нар. 22 жовтня 1970, м. Харків) — українська громадська діячка, волонтерка, співзасновниця волонтерської групи Help Army, директорка благодійного фонду «Харків з тобою» та керівниця напряму культурних програм фонду, активістка руху за збереження культурної спадщини Харкова[1][2], ініціаторка і координаторка проекту «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини України»[3][4][5] та ініціативної групи «SaveKharkiv»[6][7][8], координаторка «Вертеп-фесту» у Харкові (з 2017)[9][10][11][12], керівник конкурсу «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal»[13], одна з ініціаторок акції «Спільне повітря» з виконання симфонічними оркестрами у семи найбільших аеропортах України гімна Євросоюзу у березні 2014 року[14], співорганізаторка та координаторка низки освітніх та культурних заходів у Харкові[15][16][17]

Олена Федорівна Рофе-Бекетова
Олена Рофе-Бекетова під час «Вертеп-фесту»
Народилася 22 жовтня 1970(1970-10-22) (51 рік)
м. Харків, УРСР
Громадянство  СРСР Україна
Діяльність волонтерство, активізм
Alma mater Харківський державний університет імені О. М. Горького
Знання мов українська і російська
Учасник Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Батько Федір Рофе-Бекетов
Мати Валентина Понирко
Родичі Олексій Бекетов (прадід)
Діти Ірина Рофе-Бекетова (1998)

Дочка доктора фізико-математичних наук Федора Рофе-Бекетова та праонука академіка архітектури Олексія Бекетова.

Біографія

Олена Рофе-Бекетова народилась 22 жовтня 1970 року в сім'ї Федора Семеновича Рофе-Бекетова та Понирко Валентини Іванівни, праонука академіка архітектури Олексія Бекетова.[2][18][19][20].

У 19871992 роках здобувала вищу освіту на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького.

У 19951999 роках навчалась в аспірантурі в Українській інженерно-педагогічній академії.

Викладала вищу математику в Українській інженерно-педагогічній академії.

Згодом працювала аналітиком бази даних в приватній компанії, менеджером з логістики у мережі магазинів, була заступником директора з обліково-аналітичної роботи департаменту закупівель та логістики у торговельно-промисловому холдингу.

Протягом 20072015 років була провідним спеціалістом із стандартизації та сертифікації Групи компаній «Фактор».

З 2015 року є приватною підприємицею та консультує з питань організації бізнес-процесів[2].

Громадська діяльність

Олена Рофе-Бекетова під час «Вертеп-фесту»

26 лютого 2014 року у відповідь на акцію солідарності із жителями сходу та півдня України, ініційовану мешканцями Львова, яка передбачала спілкування ними у побуті цього дня російською, Олена Рофе-Бекетова вирішила в цей день говорити українською і закликала приєднатись своїх друзів зі сходу України[21].

У березні того ж 2014 року вона була серед підписантів звернення харків'ян «Харків — українське місто»[22] Олена Рофе-Бекетова була серед ініціаторок акції «Спільне повітря» з виконання симфонічними оркестрами у семи найбільших аеропортах України (Києва Жуляни та Бориспіль, Харкова, Львова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси) гімна Євросоюзу «Ода до радості» Людвіга ван Бетховена, яка відбулася 30 березня 2014 року та у якій взяли участь близько 700 музикантів з метою вшанування пам'яті «Небесної сотні», відзначення підписання політичної частини Угоди про асоціацію між України та Європейським Союзом та підтвердження єдиності і неподільності України[14][23][24].

У грудні 2015 року вона брала участь у проекті «Армія подарунків. Свято для солдата» зі збору новорічних подарунків для українських військових, які бійців АТО. У січні 2017 року вона ініціювала збір підписів під зверненням до представництв ООН в Україні з проханням терміново засвідчити факт гуманітарної катастрофи в Авдіївці на Донеччині[25][26].

У 2018 році Олена Рофе-Бекетова була керівником освітньої програми «Kharkiv music fest 2018»[27]

У вересні 2019 року вона була координаторкою-керівницею проекту «Дев'ять життів традиції», в рамках якого відбулось «Етно-паті» в Харківському літературному музеї. Цей проект був реалізований як продовження ідеї «Етновечорниць», які відбулися під час «Вертеп-фесту»[17][28].

У серпні 2019 році Олена Рофе-Бекетова виступила на підтримку проведення першого у Харкові правозахисного маршу «ХарківПрайд»[29]

Help Army та «Харків з тобою»

Олена Рофе-Бекетова під час відкриття «Вертеп-фесту 2020»

У березні 2014 року Олена Рофе-Бекетова долучилась до волонтерського руху допомоги українським військовим, стала однією із співзасновниць волонтерської групи Help Army[2], була її координаторкою[30][31][32][33]. Пізніше вона була менеджеркою проектів благодійного фонду «Харків з тобою», зокрема, проекту «Донор-волонтер»[2][15][34][9][35], керівницею напрямком культурних проектів фонду[1][10]. У 2018 році вона стала директоркою благодійного фонду «Харків з тобою»[2][4][5].

Протягом 2015—2016 року вона була співорганізаторкою та координаторкою низки освітніх та мистецьких заходів та конкурсів у Харкові, зокрема, конкурсу молодіжних програм розвитку міста Харкова «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal!»[2][13][36][37][38][39][40], «Освітнього форуму»[15][41] та першого на сході України безкоштовного музичного табору «Music Camp Kharkiv-2016»[42][16][43][44][45][46].

Олена Рофе-Бекетова є координаторкою фестивалю вертепів «Вертеп-фест», який щорічно з 2017 року проходить у січні в Харкові.[9][47][10][11][48][49][12][50][51]

Save Kharkiv

Восени 2016 року у Харкові міська рада ініціювала конкурс на новий пам'ятник на майдані Свободи, в якому переміг проект братів Чечельницьких. Проти самого конкурсу виступила громадськість, петиція проти конкурсу набрала необхідну кількість голосів за 2 дні, а сам проект-переможець охрестила «одороблом». Було подано до суду, який визнав проведення конкурсу незаконним, а також було подано відкритого листа на ім'я міністра культури Євгена Нищука з проханням зберегти історичний ансамбль міста, серед підписантів якого була Олена Рофе-Бекетова.[52][53][54][55][56][57][58][59] В результаті низки запитів до органів влади, які робила Олена, вона з'ясувала, що межі історичного ареалу Харкова так і не були затверджені, а сліди документів щодо нього під час погоджень у 2010—2011 роках безслідно зникли.[60][61][62][63]

Після цього у липні 2017 року вона ініціювала питання щодо повернення до розробки проекту меж історичного ареалу міста Харкова, ідею якого підтримали і деякі депутати Харківської міської ради.[64][1]

У серпні 2017 року Олена ініціювала реалізацію проекту «Сtrl+S. Захисти майбутнє», в рамках якого відбувалось створення документального фільму «Зберегти не можна зруйнувати» про причини руйнування культурної спадщини у Харкові, Києві, Дніпрі, Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, аналізувалось чинне законодавство і напрацьовувались пропозиції для його зміни з метою закриття корупційних схем для знищення культурної спадщини та створення мережу партнерських груп для моніторингу за її станом.[3][65][66]. У грудні проект трансформувався в «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини Українив», рамках якого активісти з 10-ти міст України (долучилися Запоріжжя, Одеса, Полтава) об'єдналися для напрацювання змін до чинного законодавства про охорону культурної спадщини та лобіювання цього законопроекту.[67][4][68] На початку лютого 2018 року у Харкові відбулась прем'єра документального фільму «Зберегти не можна зруйнувати» режисера Павла Сіроменка та сценаристки Татьяни Омельченко про те, як знищується історична спадщина у містах, де протягом останніх років втратили чимало пам'яток — у Харкові, Києві, Дніпрі, Полтаві, Одесі, Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, Запоріжжі[69][70], після чого стрічка відправилась у всеукраїнський тур по містам, де проходили зйомки[71][72][73], у квітні 2018 року фільм був показаний на каналі «24».[74][75]. В результаті було напрацьовано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження об'єктів культурної спадщини», що мінімізує корупційні ризики в сфері збереження культурної спадщини і був у квітні 2018 року переданий до Верховної Ради України[5][76] В рамках проекту було підготовлено інструкцію «Що робити, якщо пам'ятку культури знищують», в якому подані алгоритми дій в різних випадках, а також налагоджені контакти з ініціативними групами в Харкові, які борються за збереження окремих історичних будівель у Харкові[77]. Олена Рофе-Бекетова протягом 2018 року вона закликала харків'ян ставати громадськими інспекторами при Управлінні культури і туризму Харківської ОДА, щоби стежити за станом культурної спадщини у Харкові та області.[77][2].

Олена Рофе-Бекетова (друга справа) серед команди організаторів «Вертеп-фесту 2020»

На початку 2018 року вона брала участь у судових засідання щодо незаконної перебудови мансарди будинку 1907 року в стилі модерн на вулиці Пушкінській, 19 авторства Олександра Гінзбурга[78][79][80].

В липні 2018 року цей рух перетворився в ініціативну групу «SaveKharkiv», коли вона опублікувала першу петиція до міської влади від імені групи з вимогою зупинити руйнування історичного центру міста[6][81]. Координаторкою групи стала Олена Рофе-Бекетова і було запропоновано програму порятунку будівель, які перебувають на межі зникнення, яка також включала заходи для запобігання подібних випадків та просвітницьку роботу серед харків'ян[7][82][8]. Вона разом з іншими активістами руху фіксували факти незаконного перефарбування Покровського собору у московський стиль Українською православною церквою (Московського патріархату)[83][84], незаконного будівництва на даху колишнього палацу новонароджених на Мироносицькій вулиці[85], незаконного знесення двох будинків кінця XIX століття для будівництво елітного житлового комплексу на вулиці Пушкінській[86], низки будинків архітектора Олександра Гінзбурга[87][88][89][90], збирали підписи на захист каскадного фонтану до Харківської міської ради з вимогою зупинити його перебудову[91][92] та садиби авторства архітектора Олександра Гінзбурга на вулиці Свободи до Міністерства культури України у зв'язку з початком зведення на її місці висотного житлового будинку[93][94]. Вона також є прихильницею ідеї створення пільг для меценатів та бізнесменів, які інвестують гроші у збереження культурної спалщини або розвиток культури[5][8].

Особисте життя

Олена Рофе-Бекетова заміжня. Має дочку Рофе-Бекетову Ірину Ігорівну (1998), легкоатлетку, учасницю командного чемпіонату Європи з легкоатлетичних багатоборств 2019, бронзова призерка Чемпіонатів України з легкої атлетики в приміщенні[2][19][95][96][97][98], студентку Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»[99]

Її батьки — доктор фізико-математичний наук Федір Семенович Рофе-Бекетов (1932) та Валентина Іванівна Понирко (1933). Також має сестру — Ірину Пилипець, приватну підприємицю (1966)[18]. Також вона є праонукою академіка архітектури Олексія Бекетова та пра-праонукою Олексія та Христини Алчевських. Сім'я неодноразово допомагала харківським музеям та закладам культури в організації виставок, присвячених їх пращурам[20][18], брала участь у відкритті пам'ятника на честь Олексія Бекетова[19].

Також має дядька — Володимира Семеновича Рофе (1935)[18][20]

Проживає в будинку, який побудував Олексій Бекетов для своєї сім'ї на вулиці Дарвіна разом з батьком та сім'єю сестри.[100][73]

Примітки

  1. Елена Рофе-Бекетова: Харьков, который я знала в детстве, уходит. Kharkiv Today. 14 липня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  2. Ирина Стрельник (18 червня 2018). Памятники архитектуры и истории нужно не охранять, а сохранять. Вечерний Харьков. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  3. Юлія Гуш (7 вересня 2017). Активісти намагатимуться зберегти «дух міста» Харкова. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
  4. Активісти Харкова та 9 міст об'єднуються для захисту архітектурних пам'яток. Справжня варта. 15 січня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  5. У Міжнародний день пам’яток у Верховній Раді харків’яни закликали нардепів навести лад в охороні культурної спадщини. Справжня варта. 19 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  6. Харківські активісти вимагають зупинити руйнування історичного центру. Історична правда. 3 липня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  7. Харківські активісти пропонують програму із збереження культурної спадщини. Справжня варта. 2 серпня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  8. Юлія Гуш (7 березня 2019). Будинок зі шпилем у небезпеці: Як безкультур’я та жадоба знищують старий Харків. Depo.ua. Процитовано 29 березня 2020.
  9. Юлія Гуш (15 січня 2017). Вертепному фестивалю бути!. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
  10. Всеукраїнський «Вертеп-Фест» знов чекає друзів в Харкові. Справжня варта. 29 грудня 2017. Процитовано 29 березня 2020.
  11. Юлія Гуш (13 січня 2019). В Харкові колядувало близько 60 вертепних колективів (ФОТО). Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
  12. Марина Верещака (12 січня 2020). Понад 1,5 тисячі колядників пройшлися центром Харкова. Суспільне. Процитовано 29 березня 2020.
  13. Юлія Гуш (25 вересня 2015). Молоді дадуть можливість зробити місто глобальним (фото). Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
  14. "Спільне повітря" або Музика, яка єднає всіх людей. День. 28 березня 2014. Процитовано 29 березня 2020.
  15. Образовательный форум-2016. Реформы должны начинаться с вузов. Накипело. 24 лютого 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  16. Music Camp Kharkiv. Дети для детей. Накипело. 4 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  17. У Харкові пройде "Етно-паті", присвячене українській культурі XVIII століття. Справжня варта. 10 вересня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
  18. Рофе-Бекетов Ф.С. и Песчанский В.Г. // В.В. Ерёменко. О себе и моих учителях, колегах, друзьях. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  19. Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. Пам'ятник великому зодчому і педагогу О.М. Бекетову. Процитовано 29 березня 2020.
  20. Майя Чайка (29 серпня 2016). Алчевские. Память сердца. Харьковские Известия. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  21. День мовного порозуміння: звернення корінної харків'янки. Справжня варта. 26 лютого 2014. Процитовано 29 березня 2020.
  22. Звернення харків’ян: Харків – українське місто. Український кризовий медіа-центр. 17 березня 2014. Процитовано 29 березня 2020.
  23. У семи аеропортах України музиканти одночасно виконають гімн Євросоюзу. ТСН.ua. 29 березня 2014. Процитовано 29 березня 2020.
  24. «Оду до радості» в аеропортах зіграло 700 музикантів. Вголос. 30 березня 2014. Процитовано 29 березня 2020.
  25. Волонтеры призывают ООН обратить внимание на гуманитарную катастрофу в Авдеевке. NewsRoom Kharkiv. 1 лютого 2015. Процитовано 29 березня 2020.
  26. "Свято для солдата". В Харькове собирают подарки для воинов АТО. NewsRoom Kharkiv. 20 грудня 2015. Процитовано 29 березня 2020.
  27. В харьковском метро заиграет пианино. Statis quo. 6 березня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  28. Проект «Дев'ять життів традиції» закликає до збереження культурної спадщини України (ФОТО). Справжня варта. 20 вересня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
  29. Безпека для всіх: В місті відбудеться перший ХарківПрайд. Справжня варта. 21 серпня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
  30. Екатерина Сергацкова (8 серпня 2014). Прифронтовой мегаполис. Как воюет Харьков. Українська правда. Життя. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  31. В Харькове могут прекратить делать операции. Вечерний Харьков. 5 червня 2015. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  32. Полтысячи гемаконов от харьковчан — Областному центру крови. Главное. 10 червня 2015. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  33. Олена Соколинська (30 жовтня 2015). Харківські волонтери збирають допомогу для постраждалих від вибуху в Сватовому. День. Процитовано 29 березня 2020.
  34. Первый фестиваль аланско-булгарской культуры под Харьковом посетили 3500 гостей. Главное. 12 вересня 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  35. Трансформация волонтерства: от ящиков с едой к масштабным фестивалям. Накипело. 6 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  36. Анастасия Горелкина (26 вересня 2015). Елена Рофе-Бекетова, руководитель проекта «Йдемо разом!KharkivGoingGlobal». Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  37. Департамент з підвищення конкурентоспроможності регіону Харківської обласної державної адміністрації. Переможцем конкурсу «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal» стала програма створення мультикультурного центру KharkivArtSpace. Процитовано 29 березня 2020.
  38. Макаренко Анна (14 листопада 2015). Каким молодежь видит Харьков будущего: "живые" мосты, ралли в транспортном центре и концерты в аэропорту. Сегодня. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  39. В Харькове может появиться культурное метро. Вечерний Харьков. 17 листопада 2015. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  40. Ольга Новикова (8 грудня 2015). Елена Рофе-Бекетова, куратор конкурса «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal» и Таисия Светличная, капитан команды «Speed in Blood». Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  41. Шульгач Игорь Анатольевич (2 березня 2016). В Харькове прошел образовательный форум, посвященный новым реформам. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  42. «Объектив-Позиция». «Music Camp International». Медиа группа «Объектив». 29 лютого 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  43. 300 юных харьковчан дадут благотворительный концерт в ХНАТОБе. NewsRoom Kharkiv. 31 березня 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  44. Маленьких харьковчан начали учить игре на золотых звоночках и виолончели. NewsRoom Kharkiv. 5 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  45. Елена Нагорная (6 квітня 2016). В ХНАТОБе выступят дети, ставшие певцами и музыкантами за пять дней. Харьковские известия. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  46. Виктория Ивашкевич (9 квітня 2016). В Харькове выступили ученики музыкального лагеря «Music Camp International». 300-голосый хор спел в ХНАТОБе. Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  47. В Харькове пройдет грандиозный вертеп. Вечерний Харьков. 10 січня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  48. В Харкові вперше пройшли інтернаціональні «Етновечорниці». Справжня варта. 15 січня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
  49. Юлія Бойко (15 січня 2019). У Харкові пройшов щорічний вертеп-фест (відео). Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020.
  50. «Вертеп-фест 2020» у Харкові наголосив: «Разом ми зможемо все!» (ФОТО). Справжня варта. 13 січня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  51. Леонід Логіиненко. Тисячоголосо колядували. Сільські вісті. — 2020. — № 3 (19751). — 17 січня. Процитовано 29 березня 2020.
  52. История «одоробла», или Как город поборол «карандашик» на площади. Накипело. 11 травня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  53. Марія Уманська (7 лютого 2017). "Одоробло – воно і є одоробло": у Харкові на місці Леніна може з'явитися новий скандальний пам'ятник. ТСН.ua. Процитовано 29 березня 2020.
  54. Юлія Гуш (8 лютого 2017). Харків’яни звернулися до міністра культури з проханням вплинути на ситуацію навколо площі Свободи / Фото. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
  55. Крест на свободе. Харьковчане объединились против ангела на месте Ленина. Kharkiv Today. 10 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  56. Известные харьковчане просят министра культуры разобраться с "Одороблом". Kharkiv Today. 9 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  57. Суд розгляне позов про незаконність зведення 86-метрової колони на центральному майдані Харкова. ZN.UA. 13 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020.
  58. Суд заблокував будівництво "одоробла" у Харкові. ZN.UA. 29 березня 2017. Процитовано 29 березня 2020.
  59. Олександр Костенко (30 березня 2017). "Одоробло" на площі Свободи: Три фатальні помилки Кернеса. Depo.ua. Процитовано 29 березня 2020.
  60. Минкульт ответил харьковчанам на призыв не допустить возведение "одоробла". Kharkiv Today. 22 березня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  61. Разрешено ли строительство на площади? Ответ Минкультуры. Накипело. 22 березня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  62. Защита памятников культуры по-харьковски. Накипело. 7 червня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  63. Госпром внесен в предварительный список ЮНЕСКО. Kharkiv Today. 31 травня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  64. Депутаты Харьковского горсовета подключились к борьбе за сохранение историко-архитектурных памятников. Kharkiv Today. 6 липня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  65. «Ctrl+S. Захисти майбутнє»: от охраны памятников до изменений в законе. Накипело. 7 вересня 2019. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  66. Аварийное наследие. Сохранить нельзя разрушить?. Накипело. 25 жовтня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  67. Юлія Гуш (27 грудня 2017). Харківські активісти долучилися до захисту пам’яток міста. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
  68. Девять городов Украины объединятся с целью сохранить культурное наследие. Kharkiv Today. 16 січня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  69. Юлія Гуш (9 лютого 2018). Харків’янам розповіли, як руйнують їх культурні пам’ятки. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
  70. Дар’я Трапезнікова (2 березня 2018). Небайдужі спадкоємці. День. Процитовано 29 березня 2020.
  71. Харківські активісти здійснять тур Україну зі стрічкою «Зберегти не можна зруйнувати». Справжня варта. 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  72. Фильм «Сохранить нельзя разрушить»: тур по Украине. Накипело. 28 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  73. Ліна Волинська (15 березня 2018). 15 адрес для небайдужих. День. Процитовано 29 березня 2020.
  74. Канал «24» покаже фільм про стан архітектурної спадщини в Україні. Детектор медіа. 12 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  75. Фильм харьковчан о сохранении культурного наследия покажут всей Украине. Kharkiv Today. 12 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  76. Юлія Гуш (26 квітня 2018). Як харків'яни спонукають думати українців про збереження культурної спадщини. Справжня варта. Процитовано 29 березня 2020.
  77. З 1 травня в Харкові почався набір у громадські інспектори для захисту архітектурної спадщини. Справжня варта. 2 травня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  78. В суд о незаконной реконструкции дома на Пушкинской, 19 не пришли представители ХОГА. Kharkiv Today. 22 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  79. Незаконное строительство мансарды на доме по Пушкинской, 19 согласовали в ХОГА. Kharkiv Today. 15 березня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  80. Суд признал законной реконструкцию мансарды на историческом здании в центре Харькова. Kharkiv Today. 29 березня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  81. От Кернеса требуют остановить разрушение исторического центра Харькова. Kharkiv Today. 2 липня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  82. Харьковчан призывают подписать петицию о сохранении культурного наследия города. Kharkiv Today. 2 серпня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  83. У Харкові старовинний собор 17 століття перефарбували у кольори московського патріархату. Харків Times. 12 червня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
  84. Лариса Салімонович (14 червня 2019). Московський патріархат сплюндрував 340-літній головний храм Покровського монастиря на Харківщині. Україна молода. Процитовано 29 березня 2020.
  85. Андрей Несмиян (16 липня 2019). Без разрешений и документов - как разрушают Дворец новорожденных. АТН. Процитовано 29 березня 2020.
  86. Алексей Басакин (18 грудня 2019). От $1200 за метр: в центре Харькова возводят ЖК на месте исторической застройки. NewsRoom Kharkiv. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  87. В'ячеслав Мавричев (20 грудня 2019). У Харкові через суд вимагають повернути первинний вигляд пам'ятці архітектури. Суспільне. Процитовано 29 березня 2020.
  88. Олена Верекомська (4 червня 2019). У центрі Харкова може зникнути пам’ятник архітектури (відео). Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020.
  89. В центре Харькова рушат памятник архитектуры и строят на его месте высотный дом. Kharkiv Today. 1 серпня 2019. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  90. Анна Мясникова, Игорь Лептуга (1 серпня 2019). Как из-за новостроя Харьков лишится старинного дома. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  91. У Харкові збирають підписи за збереження Каскаду. UA: Харків. 6 травня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
  92. Майже тисяча людей підписали звернення до Геннадія Кернеса з вимогою зупинити будівельні роботи на Каскаді. UA: Харків. 14 травня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
  93. Активісти вимагають від Мінкульту втрутитися у ситуацію із руйнуванням будівлі на вул. Свободи, 35. Харків Times. 6 серпня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
  94. Минкульт просит проверить законность строительства на месте памятника архитектуры на улице Свободы. Kharkiv Today. 11 вересня 2019. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  95. Федерація легкої атлетики України. Рофе-Бекетова Ірина. Процитовано 29 березня 2020.
  96. Став відомий склад збірної України на командний ЧЄ-2019 з багатоборства. Укрінформ. 20 червня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
  97. Іван Вербицький (7 липня 2019). Українська легкоатлетка виграла командний чемпіонат Європи в Луцьку!. Главком. Процитовано 29 березня 2020.
  98. Олександр Григоров (24 лютого 2020). Харківські легкоатлети увійшли в топ-5 на чемпіонаті України (відео). Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020.
  99. Харьковская студентка завоевала "серебро" на международном турнире по легкой атлетике в Греции. Kharkiv Today. 25 червня 2018. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  100. Оксана Якушко (16 квітня 2008). Потомки известного архитектора спасались тазиками. Сегодня. Процитовано 29 березня 2020.(рос.)

Джерела

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.