Співвідношення статей

У комах (бджіл та інших перетинчастокрилих, червеців, кліщів) з запліднених яєць виходять самки (або самки і самці), а з незапліднених розвиваються тільки самці. Тому, чим менше самців в вихідній популяції, тим в середньому менше яєць піддається заплідненню і тим більше самців виходить у потомстві[6].

Співвідношення статей у людей. Синій означає більше жінок , червоний — більше чоловіків , ніж середнє у світовій популяції — 1,01 чоловіки/жінки.

Співвідношення статей у людей у віці до 15 років у різних країнах. Синій означає більше жінок , червоний більше чоловіків , ніж в середньому у світовій популяції — 1,06 чоловіки/жінки.

Співвідношення статей у людей у віці понад 65 років у різних країнах. Синій означає більше жінок , червоний більше чоловіків , ніж в середньому по світовій популяції — 0,79 чоловіки/жінки.

Гендерний дисбаланс — демографічний ефект, що виникає в зв'язку з війнами, наприклад, в Європі після Першої світової війни і після Другої світової війни (у Росії, див. Демографія в Радянському Союзі), або як результат внутрішньої політики (напр., одна сім'я — одна дитина).

Люди не є строго моногамними, і у тих народів, у яких поширене багатожонство і гареми, виникають різні відхилення третинного співвідношення статей від пропорції 1 : 1, як правило у бік його зменшення. У нігерійців антрополог Норткот У. Томас помітив зростання вторинного співвідношення статей із збільшенням числа дружин[7].

Вторинне співвідношення статей у гаремах збільшується приблизно до 62% (гареми: імператора Чжу Юаньчжана (1328–1398, Китай) 26 хлопчиків: 16 дівчаток; фараона Рамзеса II (1317–1251 д.н. е., Єгипет) 74 дружини, 111 : 68; та султана Мауле Ісмаїла (1646–1727, Марокко) 548 : 340)[8][9][10]. До даних отриманих для країн, де більше цінується народження хлопчиків, слід ставитися з обережністю, беручи до уваги можливість штучного втручання до і після народження.

У таблиці наведено показники кількості чоловіків на 1 жінку в різних країнах.[11].

Значний дефіцит чоловічої статі з'являється під час і після воєн. У цей період в воюючих країнах спостерігається збільшення чоловічих народжень приблизно на 1-2%. Так, під час Першої світової війни в європейських країнах частка хлопчиків зросла на 1-2,5% порівняно зі звичайною і склала в Німеччині 108,5%, приблизно таке ж збільшення відбулося на кінець 1942 року у Великій Британії та Франції. В Закавказзі з початку 90-х років (конфлікт Вірменії і Азербайджану з приводу Нагірного Карабаху, грузино-абхазький конфлікт) відзначається зростання народжуваності хлопчиків. Коливання вторинного співвідношення статей в межах 116–119 характерні для всього Південно-Кавказького регіону[12] Це явище, встановлене на дуже великому статистичному матеріалі, отримало в демографії назву «феномену воєнних років», оскільки співвідношення статей у людини в мирні роки досить стабільне[1][13][14][15].

Репродуктивний ранг (доступ до шлюбних партнерів) батьків впливає на співвідношення статей їх потомства. У самців репродуктивний ранг корелює, як правило, з їх соціально-ієрархічним рангом. У самок може мати місце зворотна кореляція, оскільки їх ієрархічний ранг, як і у самців, визначається силою і агресивністю, а репродуктивний ранг — більше привабливістю і поступливістю. У оленів, свиней, овець, собак, тюленів і людей було показано, що самки, які мають, більший «репродуктивний успіх», народжували більше нащадків чоловічої статі[23].

Було виявлено, що кількість пилку, що потрапляє на жіночу квітку, може впливати на вторинне співвідношення статей у перехрестнозапилюваних рослин. Цю залежність було підтверджено у чотирьох видів рослин, що належать до трьох родин — щавель (Rumex acetosa, Polygonaceae),[24][25] дрімота (Melandrium album, Cariophyllaceae),[26][27] конопля (Cannabis sativa, Cannabinaceae)[28] і хміль (Humulus japonicus, Cannabinaceae)[29].

У багатьох видів черепах, ящірок, крокодилів і деяких змій стать потомства залежить від температури інкубації яєць. Так як самки визначають місце відкладання яєць, вони можуть контролювати стать потомства. Температура при якій досягається співвідношення статей 1: 1 називається пороговою температурою. У деяких видів черепах низькі температури інкубації призводять до появи самців, а високі — самок, у інших видів самці з'являються як при низьких, так і при високих температурах, а самки — при середніх.

Інтенсивність (частота) статевої діяльності у тварин може впливати на вторинне співвідношення статей. Воно безпосередньо пов'язане з фізіологічними параметрами організму. Низька інтенсивність статевої діяльності у самців і самок рівнозначна тому, що в процесі запліднення беруть участь, як правило, більш старі спермії і яйцеклітини. У семи видів тварин, що належать до шести родин: (курей, мишей, кроликів, свиней, коней, баранів і великої рогатої худоби) при зменшенні статевої діяльності самців або старінні сперми спостерігалося зменшення числа народжень чоловічих особин[5].

Для людини збільшення народжуваності хлопчиків при підвищенні інтенсивності статевої діяльності чоловіків доведено на великому статистичному матеріалі в роботах Джеймса[30].

Зв'язок вторинного співвідношення статей з інтенсивністю статевої діяльності у людини і різних видів тварин може бути зумовлений більш швидкою загибеллю або інактивацією Y-сперміїв у порівнянні з X-сперміями[31]. Для людини це припущення було підтверджено експериментально. Було виявлено, що після тривалих періодів утримання вміст Y-хроматину в спермі помітно зменшується. При стриманості менше 2 днів відсоток Y-хроматину становив 43,5%, при утриманні 14 днів і більше — 37,2%. Зменшенням концентрації Y-сперматозоїдів у спермі з плином часу можна пояснити занижені у порівнянні з теоретично очікуваною величиною (50%) значення Y-хроматину, отримані різними авторами, а також великий розкид цих значень[32].

Багатьма авторами був відзначений зв'язок між затримкою запліднення яйцеклітин і вторинним співвідношенням статей. У класичних працях Ріхарда Гертвіга і Кушакевича на жабі (Rana esculenta) було відзначене підвищення народження чоловічих особин[33][34]. Схожі результати були отримані на метеликах, шовкопряді, форелі, клопах, дрозофилі, мишах, щурах, кроликах, великій рогатій худобі і людях, всього 15 видів як з чоловічою, так і з жіночою гетерогаметністю, що належать до 11 родин[5].

В. М. Большаков і Б. С. Кубанцев, проаналізувавши залежність співвідношення статей потомства від віку матері у лисиць, норок, песців, собак, свиней, овець, великої рогатої худоби, коней і людини дійшли висновку, що «… у молодих матерів в потомстві, як правило, переважають новонароджені чоловічої статі. У середньовікових матерів, що перебувають у розквіті своєї відтворювальної функції, зростає відносне число нащадків жіночої статі. У матерів старшої вікової групи знову збільшується в потомстві відсоток особин чоловічої статі.»[35]

Для цілих країн, чим кращі умови життя, добробут, клімат, харчування, тим менше народжується хлопчиків. Таку ж закономірність відзначають і тваринники — чим кращі умови утримання сільськогосподарських тварин, тим більше народжується самок[36].

Під час великих природних або соціальних зрушень (різкі зміни клімату, посуха, війна, голод, переселення) спостерігається тенденція підвищення вторинного співвідношення статей — росте відсоток хлопчиків[1][13][14].

Сучасна медицина дозволяє визначати стать пренатально. Це використовується в деяких країнах для вибору статі потомства, переважно шляхом абортування плодів небажаного статі, і може призводити навіть до порушення статево-вікової структури суспільства, чим пояснюється аномально велика кількість осіб чоловічої статі у віковій категорії до 30 років в сучасних Китаї і Індії (Див. також Біоетика).

Сполучною ланкою зворотного зв'язку у перехрестнозапилюваних рослин служить кількість пилку, що потрапляє на жіночу квітку, а у тварин — інтенсивність статевої діяльності, яка проявляється через неоднакове старіння Х- і Y-сперміїв і через різну спорідненість до них свіжих і старих яйцеклітин. При цьому малі кількості пилку, інтенсивна статева діяльність самців, свіжа сперма і старі яйцеклітини — це ті чинники, які призводять до збільшення народжуваності чоловічих особин.

Для реалізації популяційного механізму необхідно, щоб ймовірність мати нащадка даної статі розрізнялася у різних особин і визначалася їх генотипом. При цьому повинна існувати зворотна залежність між репродуктивним рангом даної особини і статтю її потомства: чим вищий репродуктивний ранг, тим більше має бути нащадків протилежної статі. В цьому випадку регуляція може здійснюватися на популяційному рівні, більшою чи меншою участю в розмноженні особин, що дають в потомстві надлишок самців або самок.

Існування негативного зворотного зв'язку показано прямими експериментами принаймні у трьох видів (у одного виду рослин і двох видів тварин): Melandrium album, Lebistes reticulatus peters, Macrocheles. Багатьом видам рослин і тварин (4 види рослин і 16 видів тварин), а також людині притаманні ті чи інші механізми для його реалізації[5].