Стенлі Маккристал

• Центр підготовки сил спеціальних операцій армії США
• Сент-Джонський коледж Вищої школи
• Військово-морський коледж
• Гарвардський університет
• бакалавр військових наук військового училища СВ США Вест-Пойнт (1976)
• магістр в галузі національної безпеки і стратегічних досліджень Військової академії ВМС США
• магістр в галузі міжнародних відносин Університету Сальве Регіни, Ньюпорт (Род-Айленд).

1972—1976 — курсант військового училища СВ США Вест-Пойнт.

82-а ПДД

• 1976—1978 — командир взводу (взвод важкого озброєння 3-ї парашутно-десантної роти «С», 1-го ПДБ 504-го ПДП 82-ї ПДД, молодший 2-й лейтенант)
• 1978—1978 — командир взводу, заступник командира роти (3-я парашутно-десантна рота 1-го ПДБ 504-го ПДП 82-ї ПДД, молодший 2-й — старший 1-й лейтенант)
• 1978—1979 — курсант офіцерського відділення Школи підготовки особового складу спеціального призначення СВ США (в/ч «Форт Брегг», старший 1-й лейтенант)

7-ма група ССО

• 1978—1980 — командир ДРГ (1-а рота 1-го батальйону 7-го полку спеціального призначення СВ, старший 1-й лейтенант)
• 1980—1981 — курсант офіцерських курсів удосконалення Школи підготовки особового складу СВ США (в/ч «Форт Беннінг», старший 1-й лейтенант-капітан)
• 1981—1982 — офіцер військової розвідки (офіцер забезпечення при групі ООН, Республіка Корея, капітан)

24-та дивізія СВ

• 1982—1982 — офіцер штабу дивізії (начальник відділу штабу 24-ї дивізії СВ США, в/ч «Форт Стюарт», капітан)
• 1982—1984 — командир роти спеціального призначення (1-а рота спеціального призначення 3-го окремого розвідувального батальйону 19-го полку 24-ї дивізії СВ США, капітан)
• 1984—1985 — начальник штабу батальйону (орб 19-го полку 24-ї дивізії СВ США, капітан)

75-й полк рейнджерів

• 1985—1986 — офіцер штабу батальйону (3-й ПДБ 75-го ПДП, капітан)
• 1986—1987 — командир роти (1-а рота 3-го ПДБ 75-го ПДП, капітан)
• 1987—1989 — начальник штабу батальйону (3-й ПДБ 75-го ПДП, капітан)
• 1989—1990 — слухач військової академії (Військова академія ВМС, м. Ньюпорт штату Род-Айленд, майор)
• 1990—1993 — співробітник центрального апарату ГУ ССО МО США (Управління спеціальних операцій ГУ ССО МО США, майор-підполковник). В якості співробітника УСО брав участь у плануванні застосування сил спеціального призначення в операції «Буря в пустелітелі»
• 1993—1994 — командир батальйону (2-й ПДБ 504-го ПДП, підполковник)
• 1994—1996 — командир батальйону (2-й ПДБ 75-го ПДП, підполковник)

• 1996—1997 — на викладацькій роботі (запрошений на викладача Школи державного управління імені Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету, підполковник-полковник)
• 1997—1999 — командир полку (75-го полку рейнджерів, полковник)
• 1999—2000 — на науково-дослідній роботі (запрошений на наукового співробітника до «Ради з міжнародних відносин», Нью-Йорк, полковник)
• 2000—2001 — начальник штабу дивізії[1] (82-га пдд, полковник-бригадний генерал)
• 2001 — одночасно командувач загальновійськовим угрупованням СВ США в Кувейті (англ. Combined Joint Task Force-Kuwait)
• 2001—2002 — начальник штабу корпусу (бригадний генерал)
• 2002 — начальник штабу загальновійськової армії (180-а, 82-е оперативне угруповання ЗС США, контингент ЗС США в Афганістані, англ. Combined Joint Task Force-180, бригадний генерал)
• 2002—2003 — заступник начальника управління (оперативне управління апарату ОКНШ, бригадний генерал)
• 2003—2008 — начальник управління[2][3] (УСО ГУ ССО, бригадний генерал — генерал-лейтенант). Брав участь в розробці плану захоплення Саддама Хусейна і розробці операції з ліквідації Абу аз-Заркаві
• 2008—2009 — помічник голови ОКНШ[4] (генерал-лейтенант)
• 2009—2010 — командувач загальновійськовою армією (82-е оперативне угруповання ЗС США) і одночасно Міжнародними силами сприяння безпеці в Афганістані (генерал СВ)

22 червня 2010 р. в журналі «Rolling Stone» вийшла стаття, де Маккристал допустив ряд різких висловлювань на адресу посла США в Афганістані Карла Ейкенбері. Також він уїдливо відгукнувся про віце-президента Д. Байдена і спецпредставника США в Афганістані й Пакистані Р. Голбрука. Незважаючи на те, що Маккристал відразу після цього вибачився за свої слова, ця скандальна публікація викликала гнів президента США Б. Обами, після чого генерал подав у відставку. 23 червня відставка була прийнята[6][7].

28 червня Маккристал заявив, що має намір звільнитися з військової служби. Хоча, згідно з американськими законами, повний генерал міг вийти у відставку тільки через три роки після надання військового звання, в Білому домі зробили для С. Маккристала виняток, і він звільнився зі Збройних Сил 23 липня 2010 р.[8].

У 2017 р. вийшов фільм «Машина війни», у ролі прототипу генерала Стенлі Маккристала був Бред Пітт[9].

У серпні 2010 р. Єльський університет оголосив, що він запросив Маккристала вести семінар для студентів магістратури з сучасного лідерства в Інституті глобальних досліджень імені Джексона[10].

У листопаді 2010 р. стало відомо, що Маккристал став членом правління пасажирської авіакомпанії «JetBlue Airways»[11]. На початку 2011 р. Маккристал заснував власну консалтингову компанію «McChrystal Group»[12]. У лютому 2011 р. Маккристал увійшов до ради директорів компанії «Navistar International», найбільшого виробника вантажних автомобілів для американської армії[13].

У грудні 2011 р. Маккристал був призначений бути головою ради директорів компанії «Siemens Government Technologies», нового підрозділу концерну «Siemens», створеного для роботи з замовленнями від американського уряду[14].

Сім'я Маккристала має ірландсько-шотландське походження. Його батько, Герберт Маккристал-молодший служив в армії США в окупованій Німеччині, Кореї та В'єтнамі, пізніше працював в Пентагоні і пішов із армії у званні генерал-майора. Стенлі був четвертою дитиною в сім'ї з п'яти хлопчиків і дівчинки: всі вони так чи інакше пов'язали своє життя з армією.

Володіє іспанською мовою.

Одружений з квітня 1977 р.. Є батьком єдиного сина.

За інформацією Ради з міжнародних відносин[15]:

Знак піхотного експерта

Значок парашутиста США

Знак ідентифікації офіцера Об'єднаного комітету начальників штабів США

Нарукавна нашивка Сил спеціальних операцій Армії США

Нарукавна нашивка рейнджера

Знак парашутиста Великої Британії

Бойова зірка

Нагорода за видатну єдність військової частини

Стрічка служби за кордоном

Стрічка армійської служби

Експедиційна медаль Збройних Сил США

Експедиційна медаль за війну з глобальним тероризмом

Медаль за службу у війні з глобальним тероризмом

Медаль «За службу із захисту Кореї»

Медаль за гуманітарну допомогу

Похвальна медаль армії

• (укр.)Маккристал Стенлі, «Команда команд: Нові правила взаємодії у складному світі», 2018 р., 384 с. — ISBN 978-617-577-118-1.
• (англ.)McChrystal, Stanley (2013). My Share of the Task: A Memoir. New York: Portfolio/Penguin. ISBN 9781591844754. OCLC 780480413.
• (англ.)McChrystal, Stanley; Collins, Tantum; Silverman, David; Fussell, Chris (2015). Team of Teams: New Rules of Engagement for a Complex World. New York: Portfolio/Penguin. ISBN 9781591847489. OCLC 881094064.

• Машина війни (фільм)
• Оператори (книга)

• Маккристал, Стэнли — стаття в Лентапедії. 2012 р. (рос.)
• (рос.)Стэнли Маккристал в справочнике Коммерсанта
• (англ.)Биография Стэнли Маккристала на сайте Совета по международным отношениям
• (англ.)Elisabeth Bumiller, Mark Mazzetti. A General Steps From the Shadows