Тонконіг бульбистий

Тонконі́г бульби́стий[1][2] (Poa bulbosa) — багаторічна рослина родини тонконогових. Кормова і декоративна культура, що використовується як газонна трава.

Тонконіг бульбистий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Тонконіг (Poa)
Вид:
Тонконіг бульбистий (P. bulbosa)
Біноміальна назва
Poa bulbosa
Форми, варитети

Poa bulbosa f. briziformis (Trab.) Maire
Poa bulbosa var. colorata (Hack.) Asch. & Graebn.

Синоніми

Paneion bulbosum var. viviparum (Koeler) Lunell
Poa attenuata var. desertorum (Trin.) Griseb.
Poa briziformis Trab.
Poa bulbillifera Chrtek & Hadac
Poa carniolica (Mutel) Kerguélen
Poa cephalonica H.Scholz
Poa compressa Schrenk ex Griseb.
Poa concinna var. carniolica Mutel
Poa crassipes Domin
Poa crispa Thuill.
Poa delicatula Tzvelev
Poa delicatula Wilh. ex Steud.
Poa desertorum Trin.
Poa eigii Feinbrun
Poa iconia Azn.
Poa leucoglossa Velen.
Poa montana Balansa
Poa nevskii Roshev. ex Ovcz.
Poa pasqualii Heldr. ex Parl.
Poa pelasgis H.Scholz
Poa perligularis H.Scholz
Poa praecox Borbás
Poa prolifera F.W.Schmidt
Poa protuberata Schur
Poa psammophila Schur
Poa pseudoconcinna Schur
Poa rhenana Lej.
Poa vivipara R.Br.

Опис
Ілюстрація тонконога бульбистлго у книзі Яна Копса «Flora Batava», Volume 19 (1893)
Волоть тонконога бульбистого
Плоди тонконога бульбистого
Тонконіг бульбистий в штаті Айдахо, США
Тонконіг бульбистий, зібраний в Каліфорнії, в гербарії
Вівіпарна форма тонконога бульбистого
Колоски містять квіточки, які, як правило, перетворюються в маленьких рослинки або цибулинки

Це багаторічна ефемероїдна дрібнодерниста рослина з тонким неглибоким мичкуватим корінням, трьома – десятьма генеративними пагонами заввишки 10–50 см, які біля основи мають дрібні бульбочкоподібні потовщення завбільшки з пшеничне зерно.

Багаторічний злак. Рослина утворює невеликі пухкі дерновини. Стебла 10-50 см заввишки, тонкі, гладкі. Листки вузькі, ниткоподібні, сірувато-зелені, в 5-10 разів коротші піхви, яка при основі пагонів потовщена і розширена, утворює цибулевидне потовщення.

Суцвіття — густа, стиснута волоть. Колоски 3,5-7 мм завдовжки, яйцеподібні, з 4-8 (12) квітками. Колоскові луски широко яйцеподібні, тонко загострені; нижня квіткова луска 2,75-3,5 мм завдовжки. Колоски зазвичай перетворені в цибулинки (вівіпарії); нижні квіткові луски з 5 жилками, в нижній частині коротковолосисті, але у вівіпарних колосків часто голі. Калус з невеликим пучком з довгих звивистих волосків. Цвіте у квітні-червні. Розмножується насінням, цибулинами і діленням кущів.

Анемофіл; апомікт. Живородяща форма відома як Poa bulbosa var. vivipara Koel. (= Poa bulbosa subsp. vivipara (Koel.) Arcang.).

Число хромосом — 2n = 14, 28, 39, 42, 45.

Тонконіг бульбистий – рослина посухостійна, витримує солонцюватість і щебінчатість ґрунтів, морозостійка. Починає відростати рано навесні, протягом 30–35 днів закінчує вегетацію і засихає. Період спокою триває до 11 місяців, якщо не йде в ріст з осені або під час м'якої зими при наявності вологи.

Поширення

Батьківський ареал поширення тонконогу – сухі степи, напівпустелі та пустелі Євразії та Північної Африки, де він є одним з основних компонентів цілинних і перелогових територій. Рослина надзвичайна невибаглива до умов існування.

Природний ареал

Ареал натуралізації

Адвентивний ареал

Екологія

Росте у степах і напівпустелях, на прирічкових пісках і галечниках, на кам'янистих і щебенистих схилах.

Господарське значення

Використовується як кормова рослина. Може використовуватися для влаштування газонів.

Примітки
  1. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  2. Poa bulbosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Див. також

Література
  • Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 2. Poaceae (Gramineae). Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1990, 361 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
  • Гроссгейм А. А. Флора Кавказа. — Баку: АзФАН, 1939. -Т. 2. — 587 с.
  • Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. Злаки Украины. // Под общ. ред. Шеляг-Сосонко Ю. Р. — Київ : «Наукова думка», 1977. — 518 с.
  • Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с.
  • Олонова М. В. К изучению рода Poa L. Дополнительные материалы к Флоре Сибири //Сист. зам. по мат. гербария им. П. Н. Крылова. Томск, 1992. С. 19.
  • Hulten E., Fries M. Atlas of Northen European Vascular Plants, Northen of the Tropic of Cancer: V.1-3. — Konigstein, 1986. — 1172 p
  • Alderson, J. & W. C. Sharp. 1995. Grass varieties in the United States, U.S.D.A. Agric. Handb. 170, rev. ed. (англ.)
  • Ali, S. I. & S. M. H. Jafri, eds. 1976-. Flora of Libya. (англ.)
  • Allan, H. H. B. et al. 1961-. Flora of New Zealand. (англ.)
  • Bor, N. L. 1960. The grasses of Burma, Ceylon, India, and Pakistan. (англ.)
  • CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. Documenta CIBA-GEIGY (Grass weeds 1. 1980, 2. 1981; Monocot weeds 3. 1982; Dicot weeds 1. 1988) (англ.)
  • Davis, P. H., ed. 1965—1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
  • Englert, J. M. et al. 1999-. USDA-NRCS Improved conservation plant materials released by NRCS and cooperators. (англ.)
  • FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
  • Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). 2010. Ecocrop (on-line resource). (англ.)
  • Hanelt, P., ed. 2001. Mansfeld's encyclopedia of agricultural and horticultural crops. Volumes 1-6. (англ.)
  • Hansen, A. & P. Sunding. 1993. Flora of Macaronesia: checklist of vascular plants, ed. 4. Sommerfeltia vol. 17. (англ.)
  • Hara, H. et al. 1978—1982. An enumeration of the flowering plants of Nepal. (англ.)
  • Hickman, J. C., ed. 1993. The Jepson manual: higher plants of California. (англ.)
  • Instituto de Botánica Darwinion. 2008. Flora del Conosur. Catálogo de las plantas vasculares. [as Poa bulbosa subsp. vivipara]. (ісп.)
  • International Seed Testing Association. 1982. A Multilingual Glossary of Common Plant-Names 1. Field crops, grasses and vegetables, ed. 2. (англ.)
  • Izquierdo Z., I. et al., eds. 2004. Lista de especies silvestres de Canarias: hongos, plantas y animales terrestres. (ісп.)
  • Jahandiez, E. & R. Maire. 1931—1941. Catalogue des plantes du Maroc. (фр.)
  • Markle, G. M. et al., eds. 1998. Food and feed crops of the United States, ed. 2. (англ.)
  • Nasir, E. & S. I. Ali, eds. 1970-. Flora of [West] Pakistan. (англ.)
  • Randall, R. P. 2007. The introduced flora of Australia and its weed status. (англ.)
  • Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
  • Rehm, S. 1994. Multilingual dictionary of agronomic plants. (англ.)
  • Scoggan, H. J. 1978—1979. The flora of Canada, 4 vol. (англ.)
  • Sell, P. & G. Murrell. 1996-. Flora of Great Britain and Ireland. (англ.)
  • Soreng, R. J. et al. 2003. Catalogue of New World grasses (Poaceae): IV. Subfamily Pooideae. Contr. U.S. Natl. Herb. 48:519. (англ.)
  • Townsend, C. C. & E. Guest. 1966-. Flora of Iraq. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
  • Ugarte, E. et al. 2011. Vascular alien flora, Chile. Check List 7:365-380. (англ.)
  • Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.