Трускавець (станція)

Трускавець (до 1965 року Трускавець-Здрой) — пасажирська залізнична станція Львівської дирекції Львівської залізниці, розташована у середмісті міста Трускавець Трускавецької міськради Львівської області.

Станція Трускавець

Дрогобич — Трускавець
Львівська залізниця
Львівська дирекція
м. Трускавець


49°16′57″ пн. ш. 23°30′43″ сх. д.
Дата відкриття 1 липня
Рік відкриття 1912 (110 років)
Попередня назва Трускавець-Здрой
до 1965 року
Тип пасажирська
Колій 2
Платформ 2
Тип платформ(и) берегова та острівна
Форма платформи пряма
Вулиця Сидора Воробкевича,
вул. Соломії Крушельницької
Відстань до Києва, км 688 (ч/з Стрий),
702 (ч/з Самбір)
Відстань до Львова (ч/з Стрий), км
119
Відстань до Стрия, км
39
Відстань до Самбора, км
55
Код станції 376515 ?
Код «Експрес-3» 2218240 ?
Послуги
Трускавець

Є кінцевою на 12-кілометровій залізничній лінії Дрогобич — Трускавець (8 км). Відстань до попередньої станції Стебник становить 4 км.

Історія

Трускавець — дуже популярний курорт у сучасній Україні. Він користувався великим попитом і у колишній Австро-Угорщині, тому поява залізниці як найзручнішого виду транспорту була лише питанням часу. Побудувати залізницю планували ще у 1909 році, але розбіжності у виборі початкового пункту відтермінували початок робіт. Варіантів було два: продовжити гілку з Борислава або побудувати нову дільницю з Дрогобича. Зупинилися на останньому варіантів — і вже через кілька років, 1 червня 1912 року станція прийняла перших пасажирів. У ті часи до Трускавця можливо було дістатися потягом зі Львова, Кракова, Любліна, Познані та Варшави. Нова станція отримала первісну назву Трускавець-Курорт (пол. Truskawiets—Zdroj), тобто здравниця. Сучасна назва станції — Трускавець — з 1965 року.

1912 року, завдяки зусиллям Раймунда Яроша, побудували розкішний вокзал, який відповідав своєму призначенню, за розмірами та архітектурними вимогами і повинен був приймати багатих пасажирів, які вирушають на курорт[1][2]. Перший вокзал — типова асиметрична будівля, що складалася з двох частин: одноповерхового залу для пасажирів і двоповерхового будинку зі службовими приміщеннями. Пізніше до будівлі був прибудований парний двоповерховий об'єм і таким чином асиметрична композиція змінилася симетричною.

Планувалося подовжити залізницю далі, до міста Борислава, але цей проєкт не був втілений через початок Першої світової війни[3].

У 1930-ті роки до станції Трускавець курсував пасажирський потяг сполученням Трускавець — Вільно.

Після Другої світової війни до будівлі добудували ще одну двоповерхову частину, таким чином вокзал став симетричним. З приходом радянської влади, коли курорт змінив свій статус і замість заможних людей з Європи почав приймати простий трудовий люд зі всього Радянського Союзу, значно зріс пасажиропотік, місць не вистачало, тому на станції обладнали пасажирські вагони, де жили будівельники БАМу. Саме цей факт прискорив зведення нового вокзалу: при відвідуванні міста начальник планово-фінансового управління МШС СРСР Шебандін дізнався, у яких умовах проживають робітники. Виникла потреба розширити можливості залізничної станції Трускавець. Він допоміг вирішити питання щодо виділення коштів на будівництво вокзалу, так Львівська залізниця отримала 12,5 млн рублів.

Восени 1985 року на схід від старої будівлі вокзалу розпочалось будівництво нового залізничного вокзалу. Планувалось новий вокзал ввести в експлуатацію у третьому кварталі 1989 року та через різні організаційно-технічні та фінансові перепони ця подія відбулася на рік пізніше — 16 жовтня 1990 року. Великий сучасний вокзал виконаний за оригінальним проєктом у стилі функціоналізму. Старий вокзал надалі не використовувався за призначенням і через деякий час між мезонінами був надбудований другий поверх, але перебудова станом на 2019 рік не була закінчена, будівля не використовувалась і була у покинутому стані.

1973 року електрифіковано станцію постійним струмом (= 3кВ) у складі лідьниці Стрий — Дрогобич — Трускавець[4].

Пасажирське сполучення

Станція Трускавець приймає та відправляє пасажирськ потяги далекого та приміського сполучення:

Рух поїздів по станції Трускавець
№ Маршрут сполучення № Маршрут сполучення Періодичність курсування
Далеке сполучення
21
«Вечірні зорі»		 Харків — Трускавець 22
«Вечірні зорі»		 Трускавець — Харків Через день
41Дніпро — Трускавець42Трускавець — Дніпро Щоденно
49
«Кобзар»		Київ — Трускавець50
«Кобзар»		Трускавець — Київ Щоденно
Приміське сполучення
6008Трускавець — Львів6009Львів — Трускавець Щоденно
6010Трускавець — Львів6011Львів — Трускавець Щоденно
6012Трускавець — Львів6013Львів — Трускавець Щоденно
6014Трускавець — Львів6015Львів — Трускавець Щоденно

До 9 грудня 2017 року до станції Трускавець курсував денний регіональний швидкісний поїзд категорії «Інтерсіті+» складом HRCS2 сполученням Дарниця, Київ — Трускавець, якому обмежено маршрут руху до станції Львів.

2017 року порушувалося питання про зручну логістику для відпочивальників з Білорусі до Трускавця. Згодом, з 2 червня по 30 вересня 2018 року був призначений Білоруською залізницею пасажирський поїзд міжнародних ліній № 371/372 сполученням Могильов — Львів — Трускавець (подовжений маршрут руху поїзда зі Львова). У складі поїзда курсував також вагон безпересадкового сполучення Барановичі — Трускавець. Поїзд прибував до Трускавця о 13:20, а відправлявся — о 15:00 (по парним числам)[5][6].

З 10 вересня 2020 року призначений нічний експрес № 21/22 сполученням Харків — Трускавець. Більше 8 років не було сполучення з цим містом.

Світлини

Примітки
  1. Христина Харчук. «Архітектура курортної забудови Трускавця ХІХ — першої половини ХХ століття» // Видавництво «Апріорі», Львів, 2008, стор. 61
  2. Залізничній станції Трускавець виповнилося 100 років
  3. Вулицями старого Трускавця. Львів, «Центр Європи», 2009, стор. 8
  4. Історія електрифікації залізниць (1972—1975) (рос.)
  5. Додатковий поїзд з Білорусі до Трускавця курсуватиме ціле літо // Львівські новини, 2018-05-08
  6. Як до Трускавця прибув перший поїзд з Білорусі (відео) // Depo.Львів, 2018-06-02

Джерела
  • Тарифне керівництво (рос.)
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.