Українці Болгарії

Перші українці в Болгарії з'явилися в епоху Київської держави 9-12 століть. Це були переважно члени християнських місій, які їздили до Першого та Другого Болгарського царства на навчання.

Постійна українська еміграція на території Болгарії з'явилася у часи Запорізької та Задунайської Січі, зокрема у 1820-х роках велика група козаків оселилася в приморському селі Бяла, нащадки яких жили тут до початку XX століття.

З відновленням болгарської державності 1878 року тут постійно перебувають українці — члени торгових та військових місій Російської імперії. Після перемоги в Болгарії германофільських сил тут оселився відомий український вчений Михайло Драгоманов, де викладав у софійському університеті, та й похований у Софії. Тут же неодноразово бувала поетеса Леся Українка.

Стала українська громада сформувалася у Болгарії після Першої світової війни. У міжвоєнний час тут видавалися українські часописи, діяли товариства, тут же творив видатний український скульптор Михайло Паращук (допомагав у скульптурному оздоблені фасаду будівлі Софійського державного університету). Українська громада була налаштована антиросійськи та антибільшовицьки, що обумовило її участь у придушенні комуністичних заколотів. У 1930-х роках частина українського офіцерства емігрувало до Югославії.

За даними перепису населення 2000-х років, на території Болгарії проживає 4853 українців, з яких 1789 є болгарськими громадянами, а 3064 – громадянами України, тобто, мають право на постійне або тривале перебування, які здебільшого розрізнено мешкають у великих містах Болгарії (Софія, Варна, Бургас).

В Болгарії офіційно існувало 7 місцевих болгарський організацій, які займаються українцями або таке декларують у свої статутах написаних болгарською мовою:

• Болгарсько-українська фундація «Мати-Україна», м. Софія. Голова — Олена Коцева. Адреса: м. Софія, вул. Владайска, 44
• Співдружність Українців у Болгарії Українська Діаспора, м. Варна. ukrvarna.com Голова – Євгенія Волкова Адреса: 9000, Варненська область, м. Варна, вул. Детеліна 4Б, пов.1
• Товариство «Українська діаспора Балканська Січ» м. Бургас. balsich.net Голова - Сергій Москальов Адреса: м. Бургас, вул. Славянська, 31.
• Товариство «Діаспора-Україна», м. Бургас. Голова - Мар'ян Горбань, заступник голови - Алла Раєнко. Адреса: м. Бургас -8000, жк Възраждане, бл.10, вх.3, ет.4
• Товариство «Добруджа-Україна», м. Добрич. Голова - Олена Дімітрова Адреса: 9303, м. Добріч, Ж.к.«Христо Ботев», Бл.9, Вх. А, ап.3
• Товариство «Український дім», м. Сілістра. Голова - Тамара Коларова Адреса: м.Сілістра-7500, бульвар «Македонія», № 173, кв.5
• Українсько-болгарська асоціація «Пловдів». Голова - Мар’яна Імреорова. Адреса: м. Пловдів, вул. Цар Калоян, 8.

З жовтня 2002 р. при фундації «Мати Україна» функціонує недільна школа.

На сьогодні в Болгарії існує одне електронне видання українською мовою: «Болгарсько-українські вісті», в якому подається інформація про бізнес, політику, історію, культуру та спорт. Матеріали з України і про Україну публікуються болгарською мовою, а з Болгарії та про Болгарію — українською. Випускаються «Вісті» з літа 1998 р.

З початку 90-х років у Софійському університеті з'явилась спеціальність — українська філологія. У 2001 р. вдова відомого україніста Петко Атанасова подарувала бібліотеку свого чоловіка для фундації «Мати Україна», чим було закладено основу української бібліотеки в Софії.

З 2005 року при Посольстві України в Республіці Болгарія організовано «Український клуб», головним завданням якого є сприяння проведенню зустрічей представників української діаспори в Болгарії.

Частина українців Болгарії (переважно із етнічно мішаних родин) після вступу країни до ЄС переселюється до Німеччини та США.

Число і частка українців областів, за даними перепису населення в 2001 році:[1]

• «Асоціація болгаро-української дружби та співробітництва»
• «Сторінка української діаспори в Болгарії - Украински вести - Болгарські Вісті»

• В.В. Павленко. БОЛГАРІЯ ТА УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 330. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.