Українці Білорусі

28 березня 1917 року у Мінську відбувся український мітинг. У ньому взяло участь близько 1000 осіб. Було ухвалено одноголосні резолюції про автономію України та перетворення Російської імперії на демократичну республіку.^{[джерело?]}

На цих зборах утворено виконавчий комітет української організації у Мінську: Симон Петлюра (голова), А.Янота (писар), Конощенко (скарбник), Володимир Кавердинський, Авраменко, Березовський, Довгий, Янченко.^{[джерело?]}

Виділяють діаспорних і автохтонних українців. Автохтонні українці живуть в Гомельській області і на Берестейщині. В 1926 році в Комаринському і Наровлянському районах (тепер Брагинський і Наровлянський райони Гомельської області) українці становили 16,2 % і 13,1 % населення. В 1927-37 роках тут зорганізовано шість українських національних сільрад[2].

Корінне населення Берестейського регіону дослідники другої половини XIX століття відносили до українського, яке розмовляло «малороссийским наречием». Так, згідно з переписом 1897 року, у Гродненській губернії нараховувалось 362,5 тис. українців, що становило 22,6 % всього населення губернії. Українці складали абсолютну або відносну більшість населення у повітах:[3]

• Берестейському — 140 561 — 64,4 %
• Кобринському — 146 789 — 79,6 %
• Більському — 64 256 — 39,1 %

Рідна мова населення Поліського воєводства[4] Польщі за переписом 1931 р.

• Тутейша — 62 %
• Польська — 14 %
• Їдиш — 10 %
• Білоруська — 6 %
• Українська — 5 %
• Російська — 2 %

Українці в Білорусі за даними перепису 2019 року

Українці в Білорусі за даними перепису 2009 року

Українці в Берестейській області за даними перепису 2009 року

Українці в Гомельській області за даними перепису 2009 року

Динаміка чисельності українського населення у Білорусі за даними переписів:

• 1897 — 311 145 — 4,79 %[5] (за рідною мовою)[6]
• 1959 — 133 061 — 1,65 %
• 1970 — 190 839 — 2,12 %
• 1979 — 230 985 — 2,42 %
• 1989 — 291 008 — 2,87 %
• 1999 — 237 014 — 2,36 %
• 2009 — 158 723 — 1,67 %[7]

Динаміка чисельності українців у регіонах Білорусі

У сучасній Білорусі українське населення, зазвичай, записується білорусами, хоч відносна частка українців у сучасних Брестській і Гомельській областях Білорусі вища, ніж у країні загалом і сягає 3-4 % населення, а в центральних і північних районах вона становить менше, ніж 1 %.

Найчисельніша українська громада мешкає в околиці міста Кобринь Брестської області. У середньому українська меншина в Білорусі в соціальному відношенні вища від середнього рівня населення республіки. Так, на кожну 1 тис. осіб, за переписом 1999 року, вищу освіту мали серед білорусів — 120, серед росіян — 261, серед поляків — 89, серед українців — 221, серед євреїв — 405 осіб.

Список районів Білорусі, де українці складають понад 4 % всього населення за переписом населення 2009 року[7]:

Сільські ради Білорусі, у яких українці становлять понад 10 % населення за переписом 2009 року[7]:

Українські громадсько-культурні об'єднання активно діють у Бересті: Тут виходили українські газети «Голос Берестейщини» і «Берестейський край». Існувала низка товариств, таких як

• Українське громадсько-культурне об'єднання Берестейської області ,
• «Просвіта Берестейщини» ім. Тараса Шевченка,
• Культурно-освітня єдність українців «Полісся».

Діють Науково-педагогічна спілка «Берегиня» та «Український Дім». Державні чинники сучасної Білорусі, у тому числі Міністерство культури, дуже вразливо ставляться до виявів українського громадського і культурного життя на Берестейщині

В республіці діє Білоруська асоціація українців «Ватра». До нього входить кілька громад: «Обрії» в м. Колодищі, Товариство українців «Заповіт» також у Мінськ, громадське об'єднання «Центр української культури „Січ“» Мінськ, культурно-просвітницьке Товариство «Краяни» у Мінській області, «Верховина» у м. Гомель, «Дніпро» у м. Могильов, «Радислав» у м. Вітебськ, Гроденське культурно-освітне об'єднання «Барвінок» у м. Гродно. Виходить газета «Українець в Білорусі».[8]

У 2009 році в Мінську проводився фестиваль сучасної культури «Перелаз».

• Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4. (біл.)

• Лащенко Сергій Білоруська Кубань. Як живеться українцям на етнічних землях Берестейщини? // «Україна Молода» № 164 за 7 вересня 2010 року
• Незалежний сайт української діаспори «Стожари»