Мови в Україні

Мови України мови, що використовуються населенням України. Найбільш розповсюдженими мовами України є українська та російська. В окремих регіонах і місцях компактного проживання національних громад розповсюджені білоруська, румунська, угорська, болгарська, польська, кримськотатарська, єврейські мови, гагаузька, грецька, словацька та інші. Широко розповсюджені діалекти та змішані мови, що виникли з української із залученням слів мов інших національних громад. Серед іноземних мов, велике значенням має англійська мова.

Законодавство України визнає: державну мову українську та мови національних меншин України. Згідно зі ст. 10, р. 1 Конституції України «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».[1] Згідно зі Всеукраїнським переписом населення 2001 р. українську мову вважають рідною 67,5 % населення України, російську — 29,6 %.[2] На 2011 рік українською мовою спілкувалось 53,8 % громадян України, російською — 44,5 %,[3] хоча існують й інші цифри.[4][5][6] Треба зазначити, що точніша інформація відсутня, оскільки в соцопитуваннях мова йде про чисту літературну українську/російську мови: не враховується «фактор суржику» (тобто людина розмовляє суржиком, але вказує українську чи російську), часто виникає плутанина і з конкретикою терміну «рідна мова» (це етнічна мова, що асоціюється з корінним етносом держави, мова, якою людина думає і найчастіше спілкується, або мова дитинства).

Українська мова переважає на Заході, Центрі та Північному Сході, російська — на Донбасі, Криму та Півдні.[7] В Україні, особливо в етнічно змішаних районах (Закарпаття, Донбас, Одеська область, Крим) поширені явища двомовності та полілінгвізму (багатомовності). З XIX ст. формується суржик (змішана українсько-російська мова), найпоширеніша на Лівобережжі.

Мовний склад населення

Найбільші поширені рідні мови у районах та містах обласного підпорядкування за переписом 2001 р.
Найбільші поширені рідні мови у міських, селищних та сільських радах за переписом 2001 р.
Російська мова як рідна за переписом 2001 р.

Мовний склад населення України, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року:[8]

Рідна мова населення України за переписом 2001 р.[9]
мовачисельністьчастка
українська32 577 46867,53 %
російська14 273 67029,59 %
кримськотатарська231 3820,48 %
молдовська185 0320,38 %
угорська161 6180,34 %
румунська142 6710,30 %
болгарська134 3960,28 %
білоруська56 2490,12 %
вірменська51 8470,11 %
гагаузька23 7650,05 %
циганська22 6030,05 %
інша мова178 7640,38 %
не вказали мову201 4370,42 %


Національність Вважали рідною мовою (%)
мову своєї національності українську російську іншу мову
українці 85,2 х 14,8 0,0
росіяни 95,9 3,9 х 0,2
білоруси 19,8 17,5 62,5 0,2
молдовани 70,0 10,7 17,6 1,7
кримські татари 92,0 0,1 6,1 1,8
болгари 64,2 5,0 30,3 0,5
угорці 95,4 3,4 1,0 0,2
румуни 91,7 6,2 1,5 0,6
поляки 12,9 71,0 15,6 0,5
євреї 3,1 13,4 83,0 0,5
вірмени 50,4 5,8 43,2 0,6
греки 6,4 4,8 88,5 0,3
татари 35,2 4,5 58,7 1,6
цигани 44,7 21,1 13,4 20,8
азербайджанці 53,0 7,1 37,6 2,3
грузини 36,7 8,2 54,4 0,7
німці 12,2 22,1 64,7 1,0
гагаузи 71,5 3,5 22,7 2,3
інші національності 32,6 12,5 49,7 5,2
Рідна мова за переписом 2001 р.
українська російська румунська і молдовська
кримськотатарська болгарська угорська

Розподіл населення України за рідною мовою за переписом 2001 р.[10]

караїм. інша мова не вказали
Україна67,5329,590,120,280,110,050,480,380,010,040,050,30,010,3400,010,010,30,42
Автономна Республіка Крим10,0276,550,260,020,230,0111,330,060,010,010,06000000,0310,39
Вінницька область94,814,740,060,010,040-0,100,010,0300000,0100,090,11
Волинська область97,262,510,1100,020-0,0200,010000,01-000,05-
Дніпропетровська область6731,910,180,010,170,0100,050,010,010,07000,0100,0100,270,3
Донецька область24,174,920,10,010,13000,02000,04000000,090,380,18
Житомирська область93,026,570,100,03000,050,010,050,03000-0,0100,080,03
Закарпатська область812,90,050,010,020-0,030,150,010,242,570,2112,65-0,0100,140,02
Запорізька область50,248,190,110,470,190,010,020,040,0100,07000,0100,010,010,590,07
Івано-Франківська область97,811,780,0500,010-0,0300,030,01000,010000,040,22
Київська область92,277,170,170,010,08000,0400,010,03000-000,130,08
Кіровоградська область88,8910,020,160,050,2000,44000,050,0100,01-000,150
Луганська область30,0168,840,110,010,120-0,03000,050-0-000,270,55
Львівська область95,323,770,0700,02000,0200,410,01000,0100,0100,060,28
Миколаївська область69,229,260,130,130,190,0300,580,010,010,05000-0,0100,290,1
Одеська область46,2841,950,114,870,160,903,780,010,010,10,010000,020,020,461,32
Полтавська область89,989,470,120,010,10-0,09000,04000,02-000,16-
Рівненська область972,730,1200,010-0,0200,020,01000-000,060,02
Сумська область83,2915,50,1100,06000,03000,050000000,110,83
Тернопільська область98,341,190,0300,010-0,0200,030000,01-000,040,31
Харківська область53,844,290,120,010,18000,0300,010,05000,0100,0100,491
Херсонська область73,1924,860,180,020,260,010,070,150,010,010,080,0100,01-000,980,17
Хмельницька область95,244,090,0600,060-0,0500,180,02000-0,0100,240,04
Черкаська область92,496,660,090,010,090-0,06000,05000,01-000,120,41
Чернівецька область75,575,270,050,010,02006,790,010,160,0111,85-0,01-0,0300,10,13
Чернігівська область89,0510,260,190,010,04000,02000,04000-000,070,3
м. Київ72,1525,270,120,020,08000,030,010,020,01000,0100,0200,361,92
м. Севастополь6,7690,560,170,020,110,010,250,0600,0100000000,871,18


Мовна динаміка в 2001—2011 рр.

Зведена таблиця опитувань
(результати подано у відсотках)
Пропоновані питання Варіанти відповідей 1994[11] 1995[11] 1996[11] 1997[11] 1998[11] 1999[11] 2000[11] 2001[12][11] 2002[13][14] 2005[15] 2006[11] 2007[11] 2008[16] 2011[17] 2012[18][19] 2013[20]
Рідна мова українська × × × × × × × 67,5 % 65,4 % 64,3 % × × × × 50,0 % 62,0 % 56,0 %
російська × × × × × × × 29,6 % 33,3 % 34,4 % × × × × 29,0 % 36,0 % 40,0 %
інша × × × × × × × 2,9 % 1,3 % 1,5 % × × × × 1,0 %[21] 2,0 % 3,0 %
Мова спілкування
(в родині / вдома)
українська 36,7 % 31,9 % 36,9 % 38,2 % 37,6 % 36,3 % 39,1 % 36,9 % 37,5 % 41,8 % 43,7 % 37,5 % 45,0 % 47,0 % 45,0 % 44,0 % ×
російська 32,4 % 32,8 % 33,1 % 34,5 % 33,4 % 33,6 % 36,0 % 36,7 % 42,2 % 36,4 % 47,2 % 42,3 % 38,0 % 37,0 % 39,0 % 35,0 % ×
обидві 29,4 % 34,5 % 29,6 % 26,8 % 28,4 % 29,0 % 24,8 % 25,8 % 19,8 % 21,6 % 7,8 % 19,7 % 17,0 % 15,0 % 15,0 % 20,0 % ×
іншою 0,7 % 0,9 % 0,4 % 0,6 % 0,5 % 1,1 % 0,2 % 0,6 % 0,5 % × 0,4 % 0,1 % × × × 1,0 % ×
Мова спілкування
(на роботі / за місцем навчання)
українська × × × × × × × × 34,0 % × 37,7 % 34,4 % 39,0 % 45,0 % × 42,0 % ×
російська × × × × × × × × 38,5 % × 50,0 % 48,0 % 39,0 % 35,0 % × 36,0 % ×
обидві × × × × × × × × 19,5 % × 12,1 % 17,1 % 22,0 % 18,0 % × 21,0 % ×
іншою × × × × × × × × 0,6 % × 0,3 % 0,9 % × × × 1,0 % ×
Державна мова українська × × × × × × × × × × × 36,6 % × 48,0 % 46,0 % 46,0 % 19,0 %
українська, в окремих регіонах
- офіційні мови
× × × × × × × × × × × 27,1 % × × × × 47,0 %
українська і російська × × × × × × × × × × × 31,4 % × 49,0 % 45,0 % 47,0 % 28,0 %

Опитування центру Разумкова (2002)

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 24 грудня 2002 року в усіх регіонах України. Опитано 2010 респондентів віком від 18 років у 123 населених пунктах, включаючи села, селища міського типу, малі, середні та великі міста. Похибка вибірки — 2,3 %.

Опитування Інституту соціології НАН України (2005)

Як показало всеукраїнське опитування Інституту соціології НАН України, у 2005 році:

  • українську мову вважали рідною лише 64,3 % населення,
  • російську 34,4 %,
  • іншу — 1,5 %;

мовою спілкування дорослого населення в родинній сфері були:

  • переважно українська — 41,8 %,
  • переважно російська — 36,4 %,
  • обидві мови (залежно від обставин) — 21,6 %.

Опитування Research & Branding Group (2011)

Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим у період з 12 — 22 серпня 2011 року. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю і віком. Обсяг вибіркової сукупності склав 2075 осіб. Очікувана середня помилка вибірки складає + -2,2 %.

Опитування центру Разумкова (2017)

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова 3 — 9 березня 2017 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2 016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3 %. Згідно з результатами соціологічного дослідження, понад дві третини (68 %) опитаних вважають рідною мовою українську, 14 % – російську, 17 % – і українську, і російську однаковою мірою, 0,7 % – інші мови[22].

Українська

Українська мова як рідна в Україні по областях за переписом 2001.

Державною мовою України є українська. Згідно з переписом населення 2001 року її вважають за рідну 67,5 % населення України, що на 2,8 % більше, ніж за даними перепису 1989 року. 29,6 % населення визначили рідною російську мову.

Вільне володіння українською мовою у 2001 р. задекларували 42 374 848 мешканців України (87,8 % населення), в тому числі 97 % українців, 95 % поляків, понад 60 % євреїв, білорусів та циган, понад 50 % росіян, греків, молдован та вірмен. Найнижчий рівень володіння українською був зафіксований серед кримських татар (20 %), болгар (42 %) та румунів (44 %).

Українська мова більш поширена в центральній частині, на півночі та заході країни, російська — на півдні та сході, де існування української у великих містах на жаль часто обмежено лиш державними установами, і вона повноцінно функціонує лиш у сільській місцевості.

Станом на 2002 р., українську як мову, якій надається перевага в спілкуванні (на відміну від української як рідної мови) було визначено лише 43,9 % населення держави (дані Києво-Могилянської академії). Найбільші розбіжності між цими двома поняттями спостерігаються на сході, півдні та в Києві, де рідною українську мову вважають від 40 до 60 %, але надають їй перевагу як мові спілкування лише 10-25 %. Така ситуація пояснюється тривалим домінуванням у цих районах саме російської мови в найавторитетніших сферах застосування: освіта, наука, право, влада, церква. Водночас, наявність сучасної переважно української самоідентификації громадян в цих регіонах свідчить про реальну можливість «українізації українців» — тобто непримусового повернення українців в лоно рідної культури та мови.

Вивчення географії і діалектів української мови дозволяють зробити висновок, що сучасна мова знаходиться на етапі свого відновлення як загальнонаціональної. Дві найхарактерніші риси мовної політики:

  1. Поширення викладання української в навчальних закладах, що спрямовано на створення покоління з орієнтацією на національну культуру (частка україномовних шкіл зросла з 47,4 % у 1989 р. до 74,9 % у 2004 р., дані Міністерство освіти і науки України).
  2. Пришвидчений розвиток літературної мови за рахунок повернення раніш вилучених (але не застарілих) слів (летовище) або слів регіонального походження (як східного так і західного) (наживо, хода, гелікоптер, сапетка), розвитку фахової української термінології — в економіці, техніці, медицині, гірничій справі тощо.

Російська

Кримськотатарська

Угорська

Молдовська

Румунська

Болгарська

Польська

Білоруська

Переписи та соціологічні опитування

Рідна мова населення України за переписами[23][24]
рік перепису українська російська інші
1897 / 1900 70,7 % 9,6 % 19,7 %
1920 / 1926 71,3 % 11,9 % 16,8 %
1959 73,0 % 24,3 % 2,7 %
1970 69,4 % 28,1 % 2,5 %
1979 66,4 % 31,3 % 2,3 %
1989 64,7 % 32,8 % 2,5 %
2001 67,5 % 29,6 % 2,9 %

Вільне володіння мовами серед представників різних національностей за даними перепису населення 2001 року[25][26]

чисельність мовою своєї
національності
українською російською
українці37 541 69396,8 %-58,1 %
росіяни8 334 14198,9 %58,8 %-
білоруси275 76331,7 %64,3 %85,8 %
молдовани258 61978,9 %50,7 %71,1 %
кримські татари248 19394,9 %19,6 %85,9 %
болгари204 57476,0 %42,2 %89,7 %
угорці156 56697,5 %49,1 %31,7 %
румуни150 98994,5 %43,9 %45,5 %
поляки144 13027,6 %94,6 %54,7 %
євреї103 5917,6 %77,2 %95,3 %
вірмени99 89464,6 %50,0 %87,7 %
греки91 54823,4 %57,5 %97,5 %
татари73 30450,1 %46,7 %93,3 %
цигани47 58753,5 %60,8 %47,0 %
азербайджанці45 17665,4 %44,4 %84,9 %
  • За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українську мову вважали рідною 67,5 % населення України, що на 2,8 % більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6 % населення, в порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,2 %. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за міжпереписний період збільшилася на 0,4 % і становила 2,9 %.[27]
  • Хоча згідно зі Всеукраїнським переписом населення 2001 р. українську мову вважають рідною 67,5 % населення України, російську — 29,6 %.[2] спілкуються українською мовою станом на серпень 2011 р. приблизно 53 % громадян України, російською — 45 %,[3] хоча існують й інші цифри.[4]
  • Центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 16 по 25 червня 2012 року провів опитування (опитано 2009 осіб старших 18 років, що мешкають в усіх областях Україні, статистична похибка не перевищує 2,3 %), згідно з яким 43,6 % респондентів виступають за те, щоб українська мова була єдиною державною, 23,9 % респондентів вважають за необхідне зробити російську другою державною мовою, 25 % — за надання російській мові офіційного статусу в деяких регіонах, а 2 % виступають за російську мову як єдину державну в Україні.[28]

Рідні мови за переписом 2001 р.[29]

українськаросійськакримськотатарськамолдовськаугорськарумунськаболгарськаінша
Україна67,529,60,50,40,30,30,30,7
Автономна Республіка Крим10,076,611,30,11,7
Вінницька область94,84,70,10,2
Волинська область97,32,50,2
Дніпропетровська область67,031,90,10,7
Донецька область24,174,90,8
Житомирська область93,06,60,10,4
Закарпатська область81,02,912,72,60,9
Запорізька область50,248,20,51,1
Івано-Франківська область97,81,80,2
Київська область92,37,20,5
Кіровоградська область88,910,00,40,10,6
Луганська область30,068,80,6
Львівська область95,33,80,6
Миколаївська область69,229,30,60,10,7
Одеська область46,342,03,84,91,8
Полтавська область90,09,50,10,5
Рівненська область97,02,70,3
Сумська область83,315,50,4
Тернопільська область98,31,20,2
Харківська область53,844,30,9
Херсонська область73,224,90,10,21,6
Хмельницька область95,24,10,10,6
Черкаська область92,56,70,10,4
Чернівецька область75,65,36,811,90,4
Чернігівська область89,110,30,00,4
м. Київ72,225,30,7
м. Севастополь6,890,60,30,11,2

Шкільна освіта різними мовами

У 2008/2009 навчальному році в Україні провадилося вивчення як української та іноземних, так само й мов одинадцяти національних меншин та корінних народів: болгарської, гагаузької, гебрейської та їдишу, кримськотатарської, молдовської, російської, новогрецької, польської, румунської, словацької, угорської.[30] Випускники мали можливість скласти ЗНО однією з семи мов: українською, кримськотатарською, російською, молдовською, польською, румунською чи угорською.

Мова Кількість закладів з навчанням цією мовою Навчальний процес цією мовою, учнів Вивчають мову як предмет Вивчають факультативно або в гуртках Спільний відсоток до загальної кількості учнів (4 438 383) Відсоток відповідного етносу за Переписом-2001
Болгарська 80 9592 1275 0,25 % 0,42 %
Гагаузька 1400 0,03 % 0,07 %
Гебрейська та їдиш 1292 114 0,03 % 0,21 %
Кримськотатарська 15 484 17725 5153 0,53 % 0,51 %
Молдовська 6 4756 1590 434 0,15 % 0,53 %
Російська 1199 779423 1292518 165544 50,41 % 17,20 %
Новогрецька 3073 248 0,07 % 0,19 %
Польська 5 1389 6889 4443 0,29 % 0,30 %
Румунська 89 21671 683 0,51 % 0,31 %
Словацька 79 224 202 0,011 % 0,013 %
Угорська 66 16407 1337 278 0,41 % 0,32 %

У 2008/2009 навчальному році в Україні функціонувало 20 045 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчалося 4 438 383 учні. Серед яких:

  • 1 199 загальноосвітніх навчальних закладів — із навчанням російською мовою: в них здобувають освіту 403 719 учнів, та
  • 1 628 шкіл — із навчанням українською і російською мовами (російською мовою навчаються 368 594 учні).

Працюють також школи з навчанням трьома мовами (українською, російською та кримсько-татарською; українською, російською та румунською; українською, російською та болгарською; українською, російською та молдовською).

Загалом, у загальноосвітніх навчальних закладах України російською мовою навчаються 779 423 учні. Крім того, російську мову як предмет вивчають 1 292 518 учнів, а як факультатив або в гуртках — 165 544 учні.

Таким чином, кількість російських шкіл в Україні становить 5,9 % від загальної їх кількості (для порівняння, у 1991/1992 році їх було 3 364, що становило 15,9 % від загальної кількості).

Розподіл учнів України за класами за мовами навчання (2003/2004 н.р.)[31]
Українська Російська Румунська Угорська Молдовська Кримськотатарська Польська
Всього 75,05 % 23,89 % 0,47 % 0,35 % 0,11 % 0,10 % 0,02 %
1 клас 81,04 % 17,78 % 0,54 % 0,37 % 0,11 % 0,12 % 0,03 %
2 клас 79,95 % 18,87 % 0,52 % 0,39 % 0,11 % 0,13 % 0,03 %
3 клас 78,26 % 20,63 % 0,53 % 0,32 % 0,10 % 0,13 % 0,03 %
4 клас 86,30 % 12,22 % 0,58 % 0,62 % 0,21 % 0,04 % 0,04 %
5 клас 76,21 % 22,17 % 0,51 % 0,36 % 0,13 % 0,09 % 0,03 %
6 клас 75,73 % 23,28 % 0,39 % 0,36 % 0,12 % 0,08 % 0,02 %
7 клас 74,09 % 24,90 % 0,45 % 0,34 % 0,10 % 0,09 % 0,02 %
8 клас 72,81 % 26,16 % 0,49 % 0,32 % 0,10 % 0,09 % 0,02 %
9 клас 69,23 % 29,83 % 0,43 % 0,31 % 0,09 % 0,09 % 0,01 %
10 клас 69,25 % 29,81 % 0,44 % 0,25 % 0,09 % 0,14 % 0,02 %
11 клас 68,51 % 30,64 % 0,36 % 0,26 % 0,10 % 0,11 % 0,02 %


Динаміка частки учнів у школах з українською мовою викладання у 1991/1992 — 1998/1999 навчальних роках в регіонах України:[32]

19911992199419961998
Автономна республіка Крим0,1 %0,1 %0,5 %
Вінницька область81,3 %83,8 %89,9 %93,0 %96,0 %
Волинська область94,6 %95,6 %97,3 %98,0 %99,0 %
Дніпропетровська область31,1 %32,6 %41,8 %50,0 %59,0 %
Донецька область3,3 %3,9 %5,4 %7,0 %10,0 %
Житомирська область76,7 %79,1 %85,1 %89,0 %93,0 %
Закарпатська область81,7 %82,4 %83,8 %85,0 %85,0 %
Запорізька область22,7 %24,9 %29,8 %33,0 %38,0 %
Івано-Франківська область96,0 %96,7 %97,7 %99,0 %99,0 %
Київська область84,6 %86,7 %91,1 %93,0 %95,0 %
м.Київ30,9 %41,7 %63,4 %76,0 %87,0 %
Кіровоградська область62,2 %65,3 %72,0 %78,0 %84,0 %
Луганська область6,7 %7,3 %8,7 %10,0 %13,0 %
Львівська область91,8 %93,6 %95,4 %97,0 %98,0 %
Миколаївська область43,5 %46,1 %53,3 %59,0 %66,0 %
Одеська область24,5 %27,4 %30,0 %33,0 %37,0 %
Полтавська область74,3 %74,4 %80,6 %85,0 %89,0 %
Рівненська область93,6 %96,6 %98,4 %99,0 %99,5 %
Сумська область48,5 %49,0 %59,7 %67,0 %76,0 %
Тернопільська область97,6 %98,0 %98,7 %99,0 %99,5 %
Харківська область28,0 %30,6 %35,2 %39,0 %47,0 %
Херсонська область51,7 %56,2 %59,9 %65,0 %70,0 %
Хмельницька область81,5 %84,1 %89,6 %94,0 %97,0 %
Черкаська область75,8 %78,3 %83,8 %88,0 %92,0 %
Чернівецька область67,7 %70,5 %77,4 %80,0 %80,0 %
Чернігівська область67,1 %70,3 %78,0 %83,0 %89,0 %
Україна49,3 %51,4 %56,5 %60,0 %65,0 %

В Україні функціонує 919 державних професійно-технічних закладів. У 35 закладах викладання всіх предметів проводиться російською мовою. Кількість учнів, які навчаються російською мовою, становить 51,4 тисячі осіб, або 12,5 % від загальної кількості учнів. Усі предмети викладаються російською мовою в Автономній Республіці Крим — у 29 професійно-технічних навчальних закладах, а в Севастополі — у 6 таких закладах. Частково російською мовою викладаються предмети в деяких закладах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Одеської, Харківської областей.

Вищі навчальні заклади, які пропонують здобуття освіти російською мовою, розміщуються в основному в Луганську, Донецьку, Харкові, Дніпрі, Одесі та в Автономній Республіці Крим. У 2008/2009 році кількість студентів закладів першого-другого рівнів акредитації, які навчаються російською мовою, становила 45 907 (для порівняння: у 1999/2000 році їх було 123 560), а кількість студентів закладів третього-четвертого рівнів акредитації, які навчаються російською мовою, становила 280 767 (для порівняння, у 1999/2000 році їх було 395 605). Тобто 2009 року російською мовою загалом навчалося 326 674 студенти. Один із варіантів їх працевлаштування — педагогіка. Готують педагогів для шкіл із російською мовою викладання зараз 12 вищих навчальних закладів першого-другого рівнів акредитації та 34 вищих навчальних заклади третього-четвертого рівнів акредитації.[33]

Див. також

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 16 червня 2012.
  2. http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/
  3. http://tsn.ua/ukrayina/opituvannya-bilshist-ukrayinciv-spilkuyutsya-vdoma-ukrayinskoyu-movoyu.html
  4. http://www.pravda.com.ua/news/2011/09/7/6567769/
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2019.
  6. http://www.rb.com.ua/eng/politics/research/2009/4689.html%5Bнедоступне+посилання+з+червня+2019%5D
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 16 червня 2012.
  8. Всеукраїнський перепис населення 2001 року — Мовний склад населення України. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 7 березня 2008.
  9. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою (0,1)
  10. Перепис 2001 р. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою.
  11. О. Вишняк. Мовна ситуація та статус мов в Україні: динаміка, проблеми, перспективи (соціологічний аналіз)
  12. Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  13. Згідно з даними дослідження соціологічної служби Центру Разумкова з 16 по 24 грудня 2002 року. Більш детально тут.
  14. Етномовний чинник політичної ідентичності в Донбасі
  15. опитування Інституту соціології НАН України
  16. Демоскоп: Русский язык на постсоветских просторах
  17. Українці перехотіли другу державну
  18. Соціологічна група «Рейтинг» Питання мови: результати останніх досліджень 2012 року
  19. Research&Branding Group: Проект «Мови спілкування українців» Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.
  20. Київський міжнародний інститут соціології:Думки населення України щодо зовнішньої політики та мовного питання
  21. і українська і російська - 20%
  22. Етнічна та мовна ідентичність // Основні засади і шляхи формування спільної ідентичності громадян України. Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу 12 квітня 2017 р. / Центр Разумкова. – Київ, 2017. – С. 6.
  23. Р. Лозинський Тенденції мовної ситуації в Україні[недоступне посилання з червня 2019]
  24. В. М. Кабузан - Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века – 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса" - М., Наука, 2006
  25. Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
  26. Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
  27. Про кількість та склад населення України за підсумкамиВсеукраїнського перепису населення 2001 року
  28. ZIK. «Більшість українців вважають „мовний“ закон передвиборчим кроком ПР, — опитування»
  29. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою
  30. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.
  31. http://www.kmf.uz.ua/hun114/images/konyvek/melnyik_csernicsko.pdf
  32. «Статистичний щорічник України за 1998 рік» — К., 1999
  33. Дзеркало тижня № 30 (758) 15 — 21 серпня 2009. Українська діаспора: менталітет «в екзилі»? Автор: Ірина Кириченко. Архів оригіналу за 27 серпня 2009. Процитовано 5 вересня 2009.

Зовнішні ланки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.