Флюпентиксол

Флюпентиксол (англ. Flupentixol, лат. Flupentixolum) — синтетичний лікарський засіб, що є похідним тіоксантену[1][2], та належить до групи антипсихотичних препаратів.[3][4] Флюпентиксол застосовується як перорально, так і внутрішньом'язово.[3][4][2] Флюпентиксол розроблений у лабораторії компанії «Lundbeck», та застосовується у клінічній практиці з 1965 року.

Флюпентиксол
Систематизована назва за IUPAC
(EZ)-2-[4-[3-[2-(trifluoromethyl)thioxanthen-9-ylidene]propyl]piperazin-1-yl]ethanol
Класифікація
ATC-код N05AF01
PubChem 5281881
CAS 2709-56-0
DrugBank
Хімічна структура
Формула C23H25F3N2OS 
Мол. маса 434,5219 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 40% (перорал.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 35 год.
Екскреція фекалії, Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ФЛЮАНКСОЛ,
«Х. Лундбек А/С»,Данія
UA/10197/01/01
06.11.2014-06/11/2019

Фармакологічні властивості

Флюпентиксол — синтетичний антипсихотичний препарат, що є похідним тіоксантену. Механізм дії препарату полягає у блокуванні центральних постсинаптичних дофамінових рецепторів D1 і D2-типів, а також альфа-1-адренорецепторів. Це призводить до значного зменшення симптомів психозу.[3][4] Флюпентиксол також блокує серотонінові 5-HT2A-рецептори, та не діє на м-холінорецептори і на гістамінові рецептори.[3][4] Препарат має також активуючу, антидепресивну та анксіолітичну дію.[2][3][4] Флюпентиксол застосовується при психічних розладах, у тому числі шизофренії, які супроводжуються галюцинаціями, маренням, порушенням мислення та апатією, а також при депресіях з тривожністю та астенією, і при хронічних неврозах та психосоматичних розладах з депресією і астенією.[3][4]

Фармакокінетика

Флюпентиксол добре, але повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 40 %. Максимальна концентрація препарату досягається протягом 3—6 годин годин після прийому препарату. Флюпентиксол проходить через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно з калом, незначна частина препарату виводиться з сечею. Період напіввиведення препарату становить 35 годин, для депо-форми становить у середньому 3 тижні.[1][4]

Покази до застосування

Флюпентиксол застосовують для лікування психічних розладах, у тому числі шизофренії, які супроводжуються галюцинаціями, маренням, порушенням мислення та апатією, а також при депресіях з тривожністю та астенією, і при хронічних неврозах та психосоматичних розладах з депресією і астенією.[3][4]

Побічна дія

При застосуванні флюпентиксолу найчастішими побічними ефектами є безсоння або сонливість, екстрапірамідні розлади, порушення функції печінки, нерідко спостерігається злоякісний нейролептичний синдром.[2] Іншими побічними ефектами при застосуванні препарату є[3][4]:

Протипокази

Флюпентиксол протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при важкому пригніченні нервової системи, комі, колапсі, паркінсонізмі, токсичному агранулоцитозі, центральній гіпертермії, важких порушеннях функції печінки або нирок. Препарат застосовують з обережністю при вагітності та годуванні грудьми.[3][4]

Форми випуску

Флюпентиксол випускається у вигляді таблеток і драже по 0,0005; 0,001 і 0,005 г; розчину для перорального застосування у флаконах по 10 мл 10 % розчину; 2 % і 10 % олійного розчину в ампулах по 1 мл; 2 % водного розчину в ампулах по 2 мл і флаконах по 5 мл; 10 % водного розчину у флаконах по 5 мл.[2]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.