Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)

Чернівецько-Буковинська єпархія — єпархія РПЦ в Україні, об'єднує парафії та монастирі на території Чернівецької області.

Чернівецько-Буковинська єпархія РПЦвУ (УПЦ МП)
Кафедральний собор Святого Духа
Основні дані
Церква УПЦ МП
Заснована 1941
Юрисдикція Чернівецька область (Північна Буковина)
Єпархіальний центр Чернівці
Кафедральний собор Собор Святого Духа (Чернівці)
Благочинь 12
Парафій 382
Монастирів 12
Сайт chernivtsi.church.ua
58003, Чернівці, вул. Руська, 33
Правлячий архієрей

митрополит Чернівецький і Буковинський

Мелетій (Єгоренко)
Вікарні архієреї
митрополит Банченський Лонгин (Жар)
єпископ Хотинський Веніамін (Міжінський)
єпископ Герцаївський Силуан (Чорней)
карта єпархій РПЦ в Україні
карта єпархій РПЦ в Україні
 Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ у Вікісховищі
d

Архієрей — митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій (Єгоренко).

Історія

X-XII ст. ст. — місцеві парафії та монастирі належали до Київської митрополії та підпорядковувались Київським митрополитам.

XII-XV ст. ст. — входили до складу Галицької єпархії, та знаходились під зверхністю Галицьких єпископів та митрополитів.

XV-XVIII ст. ст. — більша частина сьогоднішньої Чернівецько-Буковинської єпархії належала до складу Радівецької єпархії, яка очолювалась Радівецькими єпископами. Богослужбовою та діловою мовою — була церковнослов'янська. Тільки з перенесенням кафедри молдовських митрополитів до Ясс почали впроваджувати церковнорумунську мову. Розпочалася тотальна румунізація православної церкви, яку проводили призначені Османською імперією фанаріоти.

Після захоплення західної частини Буковини Австрійською імперією, Радівецьку єпархію 12 грудня 1781 року було реорганізовано у Чернівецько-Буковинську єпархію Карловацької митрополії на чолі з єпископом Чернівецьким і Буковинським. У січні 1873 року Чернівецько-Буковинську єпархію було реорганізовано у Буковинську митрополію з практично автокефальним статусом, на чолі з Митрополитом Буковини і Далмації.

Парафії східної частини Буковини залишались у складі Молдовської митрополії, з яких було сформовано Хотинську єпархію. Після приєднання Хотинської землі до Російської імперії, місцеві парафії були включені до Кишинівсько-Хотинської єпархії Синодальної російської церкви.

У 1918—1919 рр. територію Північної Буковини окупувала королівська Румунія. 1925-го року парафії східної Буковини були об'єднані з Буковинською митрополією на чолі з Митрополитом Буковини і Хотина, та включено до складу Румунської православної церкви. З 1935 року до митрополії були приєднані парафії Мармарощини, а архієрею наданий титул — Митрополит Буковини, Хотина та Мармарощини.

29 червня 1940 року Північну Буковину (етнічні українські землі) було окуповано радянськими військами, тут було утворено Чернівецьку область УРСР, місцеву єпархію включено до складу Українського екзархата РПЦ.

Протягом 1941—1944 рр. край було окуповано румунського-нацистською армією. З 1944 року Північна Буковина повторно зайнята радянською армією і включена до складу УРСР. Водночас, за виключенням кількох періодів, радянська епоха була часом випробовувань та переслідувань для церкви. Ситуація кардинально змінилась тільки у 1980-х.

Після проголошення незалежності України Чернівецько-Буковинська єпархія стала складовою УПЦ московського та Київського патріархатів.

Єпархіальні відділи
  • Консисторія єпархії — 58003, Чернівці, вул. Руська, 33.
  • «Єпархіальний відділ по роботі в місцях позбавлення волі». Голова — протоієрей Карп (Домітращук).
  • «Єпархіальний відділ по роботі з військовими». Голова — протоієрей Сергій (Задорожняк).
  • «Єпархіальний відділ по роботі з глухонімими». Голова — протоієрей Іоанн (Коржевий).
  • «Єпархіальний відділ релігійної освіти та катехізації». Голова — протоієрей Георгій (Собят).
  • «Єпархіальний відділ у справах молоді». Голова — протоієрей Василій (Тодерюк).
  • «Єпархіальний місіонерський відділ». Голова — протоієрей Іоанн (Веренька).
  • «Єпархіальний паломницький відділ». Голова — протоієрей Олексій (Мізюк).

Благочиння
  1. Вижницьке
  2. Герцаївське
  3. Глибоцьке
  4. Заставнівське
  5. Кельменецьке
  6. Кицманьське
  7. Новоселицьке
  8. Путильське
  9. Сокирянське
  10. Сторожинецьке
  11. Хотинське
  12. Чернівецьке

Монастирі

Освітня діяльність

Освітня діяльність в межах єпархії здійснюється за допомогою близько 35 парафіяльних недільних шкіл. З 1999 року функціонує Чернівецький православний богословський інститут (московського патріархату), при якому діє приватна загальноосвітня школа.

ЗМІ

Єпархіальними структурами видаються:

  • «Православний світогляд» — єпархіальна газета
  • «Світильник» церковно-литературный журнал (з румунським додатком «Candela»)
  • «Свет Рождества» — дитячий православний російськомовний журнал

Див. також

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.