Ярчук Теодор Іванович

Святий Теодор Ярчук (25 травня 1896, Іванків, Борщівського повіту, Австро-Угорська імперія[1] 8 жовтня 1940, Станіславів, УРСР) — засновник Української Лютеранської Церкви[2], місіонер і реформатор Української Євангельської Церкви Аугсбурзького Сповідання і лютеранський пастор громади у Станіславові (нині Івано-Франківськ).

Теодор Ярчук
Релігія: Християнство
Конфесія: Українська Євангельська Церква Аугсбурзького Сповідання
Титулування: глава Української Євангельської Церкви Аугсбурзького Сповідання
Дата народження: 25 травня 1896(1896-05-25)
Місце народження: Іванків, Борщівський повіт,  Австро-Угорщина, нині Борщівський район, Тернопільська область,  Україна
Дата смерті: 8 жовтня 1940(1940-10-08) (44 роки)
Місце смерті: Станіславів, нині Івано-Франківськ,  Україна
Країна:  Австро-Угорщина
 ЗУНР
Національність: українець
Альма-матер: Українська папська колегія святого Йосафата в Римі, Тюбінгенський університет і Ерлангенський університет
Вчителі:
Вплинув на:
 Ярчук Теодор Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Теодор Ярчук народився 25 травня 1896 року, в селі Іванків Тернопільського округу Австро-Угорщини (нині Борщівський район, Тернопільська область, Україна) і був молодшою дитиною в родині сільського війта[1] Івана Ярчука[3] та його дружини Анни.

Першу освіту Теодор отримав у гімназії Франца-Йосифа[4] у Тернополі[1].

Теодор мріяв стати греко-католицьким священиком, тому поїхав вивчати богослов'я до Української папської колегії святого Йосафата в Римі[1][3].

У 1926 році, приїхавши у відпустку до своєї нареченої — доньки диякона німецької лютеранської церкви Ольги Кісс, він, зайшовши в церкву і поспілкувавшись з доктором Теодором Цеклером[2], вирішив не повертатися до Риму і поїхав вивчати лютеранство до Німеччини[1]. Він навчався в університетах Тюбінгена і Ерлангена. Через деякий час Теодор попросив батька благословити його на служіння українським лютеранським душпастирем. Його племінниця — Марія Герасимів так згадує цей епізод:

Батько: А в кого ж ті лютерани вірять?
Теодор: В Бога Отця, і Сина, і Святого Духа.
Батько: А в кого ж вони тоді не вірять?
Теодор: У владу Папи Римського.
Батько: І правильно роблять. Папа — не Бог, а людина. Благословляю тебе, сину.

Таким чином, Теодор Ярчук став першим пастором української євангельської лютеранської церкви Аугсбурзького Сповідання в Станіславові[1].

До 1925 року окремої української церкви аугсбурзького сповідання не існувало. В 1925 році була створена Українська Церковна Рада, а з приходом Теодора Ярчука вона була перейменована в Українську Євангельсько-Аугсбурзьку Місійну Раду (Українська Євангельсько-Аугсбурзька Місійна Рада)[5][6].

Теодор Ярчук всіляко пропагував ідею українізації лютеранства, зокрема він писав:

Ми є українські євангеліки. Любимо наш нарід український і звичаї наших вітців. Мимо ріжних наклепів на нас... ми стремимо до духовної обнови українського народу на основі Правди Божественної Євангелії... Ми глядимо на геніїв українського народу Гр.Сковороду, П.Куліша, Т.Шевченка.

3 квітня 1938 року, на вісімдесятому році померла мати пастора — Анна[1].

Восени 1939 року, після анексії Галичини Червоною Армією, Ярчука заарештувало НКВС[1].

8 травня 1940 р. засуджений до розстрілу з конфіскацією майна, 4 жовтня 1940 р. страчений у Станіславові. Ольга Ярчук 13 квітня 1940 р. була виселена за межі України.

Творчість

Теодор Ярчук вивчав праці Мартіна Лютера і чинив богословський вплив на інших пастирів Церкви.

Був редактором трьох церковних видань (двотижневика «Прозри», газети «Стяг» (заснована в 1931 році[1]) і журнал для молоді «Новий Світ»).

Випустив українські переклади Малого Катехізису і Аугсбурзького Віросповідання (1933[1]), редагував Український Євангельський Служебник (1933[1]) та Український Євангельський Співаник, підготував до друку Український Євангельський Требник (1939[1]), а також був автором декількох праць і брошур.

Цікаві факти

  • Українські лютерани, поряд з іншими святами, відзначають День Святого душпастиря Теодора Ярчука[2].

Публікації

Неповний список:

  • Український Євангельський Служебник (упорядник Теодор Ярчук). Станіславів. Накладом Української Єванг.-Авгсбурзької Місійної Ради. 1933[7]; «Український Євангельській Служебник» (упорядник Теодор Ярчук). Перевидання сучасою літературною мовою. Тернопіль. Lutheran Heritage Foundation. ПМП Фірма «Горлиця». 1998[1].
  • Український Євангельський Співаник (упорядник Теодор Ярчук)[8].
  • Євангельське пізнання віри (перекладач Теодор Ярчук). Станіславів. Накладом Української Євангелицько-Авгсбурзької Місійної Ради. 1933[1].
  • Малий катахезис доктора Мартіна Лютера.
  • «Хто такий Мартін Лютер?»[9] у співавторстві з Михайлом Гильтайчуком[1].

Див. також

Примітки

  1. УКРАЇНСЬКА РЕФОРМАЦІЯ В ЦЕРКОВНОМУ КОНТЕКСТІ УЄЦАВ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ: ПЕРЕДУМОВИ ТА ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Доповідь Соборові Української Лютеранської Церкви 28 листопада 2002 року // Вячеслав Горпинчук
  2. ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО ЛЮТЕРАНСТВА Архівовано 6 січня 2006 у Wayback Machine. // Виктория Любащенко — доктор философских наук, ведущий научный сотрудник Института украиноведения НАН Украины.
  3. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 134.
  4. Т. Коковський. Ярчук Теодор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А  Я (додатковий). — С. 766. ISBN 978-966-528-318-8.
  5. Домбровський О. Нарис Історії Українського Євангельсько-Реформованого Руху. Видання Українського Євангельського Об'єднання в Північній Америці. Нью Йорк, США. Торонто, Канада. 1979. С. 432—435.
  6. Про стан та тенденції розвитку релігійної ситуації і державно-церковних відносин в Україні(укр.)(укр.) Інформаційний звіт Держкомрелігій за 1999 рік // Людина і світ. — 2000. — № 3. — С. 24-35
  7. Обложка Украинского Евангельского Служебника 1933 года издания
  8. Обложка Украинского Евангельского Песенника
  9. Хто такий Мартін Лютер?

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.