1849 в Україні

Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1849 ; Список років в Україні Роки в Україні

Народились

1 січня Горєлов Іван Миколайович (1849—1925) — російський актор українського походження, Народний артист РСФСР (1922).
8 січня Макаров Степан Осипович (1849—1904) — російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал.
23 січня Ханенко Богдан Іванович (1849—1917) — колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат, промисловець. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Член Державної ради Російської імперії.
27 січня Рашевський Іван Григорович (1849—1921) — український художник, скульптор, критик, колекціонер і музикознавець.
26 лютого Позен Леонід Володимирович (1849—1921) — український i росiйський скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв.
10 березня Антон Йоганн Церр (1849—1932) — єпископ Тираспольської єпархії Римо-католицької церкви (1889—1901).
15 березня Шухевич Володимир Осипович (1849—1915) — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ.
24 березня Тадей Баронч (1849—1950) — польський скульптор вірменського походження.
25 березня Аґенор Ґолуховський (молодший) (1849—1921) — польський граф, австрійський дипломат і державний діяч.
11 травня Пантусов Микола Миколайович (1849—1909) — сходознавець, археолог, історик, лінгвіст, нумізмат, етнограф.
13 травня Панас Мирний (1849—1920) — український прозаїк та драматург.
27 червня Купчанко Григорій Іванович (1849—1902) — москвофільський діяч з Буковини, видавець газет «Русска правда», «Просвещение».
17 липня Олена Пчілка (1849—1930) — українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографиня, фольклористка, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондентка Всеукраїнської академії наук.
10 серпня Лизогуб Дмитро Андрійович (1849—1979) — революціонер-народник, один з організаторів політичного тероризму в Російській імперії.
27 вересня Едгар Ковач (1849—1912) — архітектор, живописець теоретик мистецтва, ректор Львівської політехніки.
18 жовтня Лукаш Бодашевський (1849—1908) — фізик і архітектор.
19 жовтня Танатар Севастян Мойсейович (1849—1917) — російський та український хімік.
25 жовтня Січинський Лукіян (1849—1930) — український греко-католицький священик, громадський діяч.
8 листопада Лілеєв Михайло Іванович (1849—1911) — історик, педагог, громадський діяч. Один з фундаторів Ніжинського історико-філологічного товариства (1894).
21 листопада Андрій Новак (1849—1940) — лікар, вчений і педагог.
1 грудня Винничук Лазар (1849—1918) — український громадсько-політичний, культурний та кооперативний діяч, педагог.
29 грудня Южаков Сергій Миколайович (1849—1910) — російський публіцист, політик народницького напряму, економіст і соціолог.
Вітошинський Антон Петрович (1849—1896) — український актор, танцюрист і співак.
Гладкий Гордій Павлович (1849—1894) — український хоровий диригент, учитель музики, композитор. Автор музики до віршу Тараса Шевченка «Заповіт».
Калачевський Сергій Миколайович (1849—1911) — український підприємець («залізний король»), громадський діяч, меценат, лікар, науковець.
Лернер Йосип Ієгуда (1849—1907) — історик Одеси першої половини XIX ст.
Володимир Лось (1849—1888) — польський художник.
Маркевич Григорій Іпатійович (1849—1923) — український літератор і фольклорист, книговидавець, культурно-освітній і громадський діяч у Полтаві.
Марків Теодор (1849—1918) — український суддя, керівник Бучацького повітового суду ЗУНР.
Кароль Скібінський (1849—1922) — польський вчений, ректор Львівського політехнічного інституту, професор, доктор Honoris Causa, інженер-залізничник.
Скобельський Петро (1849—1912), історик і педагог, гімназійний учитель у Бродах й у Львові, консерватор пам'яток Сх. Галичини.
Стечинський Андрій (1849—1896) — український актор, режисер і драматург.
Трегубов Єлисей Кіпріянович (1849—1920) — український культурний, громадський діяч, педагог.
Червінський Петро Петрович (1849—1931) — український громадський діяч і земський статистик у Чернігові.
Шевченко Андрій Варфоломійович (1849—1927) — син Варфоломія Григоровича Шевченка, двоюрідний племінник Т. Г. Шевченка.
Шликевич Олександр Полікарпович (1849—1909) — український статистик і земський діяч.

Померли

9 лютого Шевченко Іван Андрійович (? — 1849) — дід Тараса Григоровича Шевченка по батькові.
4 серпня Сильвестер Венжик Гроза (1793—1849) — польський письменник, публіцист. Представник «української школи» в польській літературі.
Довгович Василь (1783—1849) — український філософ, мовознавець, поет, перший закарпатський академік, священик УГКЦ.
Еміль Жерар фон Фестенбурґ (1800—1849) — доктор права, австрійський чиновник. Бурґомістр Львова (1842—1848).
Харитоненко Герасим Омелянович (1781—1849) — голова українського роду Харитоненків.

Засновані, створені

Зникли, скасовані

Буковинський округ

Видання, твори

Всеобщій дневникъ …
Твори Тараса Шевченка:
- Неначе степом чумаки
- Сотник
- За сонцем хмаронька пливе
- Як маю я журитися[1]
- Нащо мені женитися?
- Ой крикнули сірії гуси
- Якби тобі довелося
- Заросли шляхи тернами
- Зацвіла в долині
- У нашім раї на землі
- На Великдень, на соломі
- Було, роблю що, чи гуляю
- Буває, іноді, старий
- Хіба самому написать
- Дурні та гордії ми люди
- І золотої, й дорогої
- Ми вкупочці колись росли
- Готово! Парус розпустили
- Ми восени таки похожі

Примітки

Як маю я журитися // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 1065-1068.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Як маю я журитися // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 1065-1068.