H-простір

У математиці, H-простором,[1] або топологічною одиничною магмою називається топологічний простір на якому задане неперервне множення із одиничним елементом. В різних розділах топології можуть використовуватися різні означення H-простору, зокрема в означенні одиничного елемента рівність може бути лише з точністю до гомотопій.

Означення

Топологічний простір X називається H-простором якщо на ньому задано неперервне відображення μ : X × XX і одиничний елемент e для якого μ(e, x) = μ(x, e) = x для всіх x із X. При розгляді просторів із виділеною точкою одиничний елемент вважається виділеною точкою простору X. Кожна топологічна група є H-простором. Натомість у H-просторах множення може не бути асоціативним і не для всіх елементів можуть існувати обернені.

У теорії гомотопій переважно вимагається лише щоб відображення μ(e, x) і μ(x, e) були гомотопними одиничному відображенню (у цьому випадку e називається гомотопною одиницею). Якщо розглядаєть простори із виділеними точками, то вимагається гомотопію стосовно виділеної точки.

Усі означення вище є еквівалентними, наприклад, для CW комплексів.

У теорії гомотопій асоціативність і обернені елементи розглядаються теж, як правило, із точністю до гомотопії. Тобто H-простір називається асоціативним, якщо відображення і є гомотопними, а відображення називається відображенням обернених елементів, якщо і є гомотопними відображеннями.

При таких означеннях H-простір може бути асоціативним і мати усі обернені елементи але не бути топологічною групою. Асоціативні H-простори із оберненими елементами є важливими у теорії гомотопій.

Пов'язаним є означення H'-простору. Топологічний простір X називається H'-простором якщо існує неперервне відображення для якого відображення p1 m і p2 m є гомотопними одиничному. Тут p1 і p2 є обмеженнями проекцій із X × X на букет просторів що розглядається як підпростір добутку. Цей простір додатково називається асоціативним, якщо і є гомотопними. Відображення називається відображенням обернених елементів, якщо і є гомотопними. Тут також використано позначення відображення яке задається так: кожна точка простору належить якійсь із двох копій простору X (виділена точка належить відразу обом із подальшою ідентифікацією). Образом такої точки при дії є відповідна точка простору X.

Приклади

  • Кожна топологічна група є H-простором.
  • Теорема Адамса стверджує, що S0, S1, S3 і S7 є єдиними сферами, що також є H-просторами. У кожному з цих випадків структуру H-простору можна задати розглядаючи відповідний простір як підмножину з нормою 1 множини дійсних, комплексних чисел, кватерніонів або октоніонів і взявши за операцію множення відповідні операції у цих алгебрах. Простори S0, S1, і S3 при цьому є групами Лі. Натомість S7 із цим множенням не є групою оскільки множення октоніонів не є асоціативним. На просторі S7 не можна задати неперервне множення для якого цей простір був би групою.
  • Смеш-добуток є асоціативним H'-простором з оберненими елементами, якщо такі властивості задовольняє хоча б один із просторів X або Y.
  • Якщо X є гаусдорфовим простором, а Y — топологічним простором і додатково або X є асоціативним H'-простором з оберненими елементами або X є асоціативним H-простором з оберненими елементами, то простір неперервних відображень із X у Y із компактно-відкритою топологією є асоціативним H-простором з оберненими елементами.
  • Оскільки S1 є асоціативним H-простором і H'-простором з оберненими елементами, то з попередніх властивостей випливає, що редукована надбудова для будь-якого простору є асоціативним H'-простором з оберненими елементами, а простір петель є для будь-якого простору є асоціативним H-простором з оберненими елементами.

Властивості

  • Мультиплікативна структура H-простору додає структуру його гомологічним і когомологічним групам. Наприклад, когомологічне кільце H-простору із скінченнопородженими і вільними гомологічними групами є алгеброю Хопфа. Також на гомологічних групах H-просторів можна ввести добуток Понтрягіна.
  • Фундаментальна група H-просторів є комутативною. Справді, нехай X є H-простором з одиницею e і f з g є петлями відносно точки e. Також можна розглянути відображення F: [0,1]×[0,1] → X задане як F(a,b) = f(a)g(b). Тоді F(a,0) = F(a,1) = f(a)e є гомотопною f, і F(0,b) = F(1,b) = eg(b) є гомотопною g. Звідси можна одержати гомотопію між [f][g] і [g][f].

У теорії гомотопій

  • Якщо X є топологічним простором, а Y — H-простором, обидва із виділеними точками то на множині класів гомотопії [X, Y] неперервних відображень із збереженням виділених точок із X у Y можна ввести натуральну операцію множення. А саме, якщо f і g є двома такими відображеннями і [f] і [g] — їх класи гомотопій , то можна задати множення як Це означення є коректним (не залежить від представників класів гомотопій) і клас гомотопії тотожного відображення, що переводить X у виділену точку простору Y (цей клас гомотопії є виділеною точкою у [X, Y] ) є двостороннім нейтральним елементом для цього множення. Натуральність тут означає, що якщо X' є ще одним топологічним простором із збереженням виділених точок і f: X'X — неперервне відображення із збереженням виділених точок, то відображення [X, Y] → [X', Y] для якого [g] → [g ∘ f] є гомоморфізмом.
  • Навпаки, якщо для топологічного простору із виділеною точкою Y для всіх просторів X можна ввести операцію множення, що буде натуральною, як і вище і для якої клас гомотопії тотожного відображення, що переводить X у виділену точку простору Y завжди буде двосторонньою одиницею, то Y є H-простором. Клас гомотопії множення [μ] = [p1].[p2] як елемент [Y × Y, Y], де множники є класами гомотопії проекцій на перший і другий множник у Y × Y.
  • Введений добуток [X, Y] де Y є H-простором буде асоціативним тоді і тільки тоді коли Y буде асоціативним H-простором і [X, Y] буде групою тоді і тільки тоді, коли додатково у Y є відображення обернених елементів.
  • Двоїсто, якщо X є H'-простором, а Y — топологічним простором, то на множині класів гомотопії [X, Y] неперервних відображень із збереженням виділених точок із X у Y можна ввести структуру групи за допомогою множення Як і вище клас гомотопії тотожного відображення, що переводить X у виділену точку простору Y є двосторонньою одиницею цього відображення і множення є натуральним, тобто будь-яке неперервне відображення f: YY' із збереженням виділених точок породжує гомоморфізм [X, Y] → [X, Y']. Також якщо для простору X для усіх Y можна ввести множення на [X, Y], що буде натуральним і всі відповідні тотожні відображення будуть двосторонніми нейтральними елементами, то X є H'-простором. Множення буде асоціативним, якщо X є асоціативним H'-простором і всі [X, Y] будуть групами якщо додатково на X є відображення обернених елементів. Для відображення m клас гомотопії [m] = [j1].[j2] як елемент [X , X × X], де множники є класами гомотопії включень X у букет просторів X × X.

Див. також

Примітки

  1. Назву H-простір запропонував Жан-Пєр Серр на честь Гайнца Хопфа (див. J. R. Hubbuck. "A Short History of H-spaces", History of topology, 1999, pages 747–755).

Література

  • Hatcher, Allen (2002). Algebraic Topology. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-79540-0.. Section 3.C
  • Maunder, Charles Richard Francis (1980). Algebraic topology. Cambridge University Press. ISBN 9780521231619.
  • Renzo A. Piccinini (1992). Lectures on Homotopy Theory. North-Holland Mathematics Studies 171. North Holland. ISBN 9780444892386.
  • Stasheff, James D. (1963). Homotopy associativity of H-spaces. I, II. Transactions of the American Mathematical Society 108: 275–292, 293–312. MR 0158400. doi:10.2307/1993609..
  • Stasheff, James D. (2006). H-spaces from a Homotopy Point of View. Berlin: Springer..
  • Whitehead, George W. (1978). Elements of Homotopy Theory. Graduate Texts in Mathematics 61. Springer-Verlag. ISBN 978-0-387-90336-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.