Група Лі

Групою Лі над полем ( або ) називається група , зі структурою диференційовного (гладкого) многовиду над , причому відображення та визначені :

,

є гладкими (у разі поля вимагають голоморфності введених відображень).

Довільна комплексна -мірна група Лі є дійсною групою Лі розмірності . Довільна комплексна група Лі за визначенням є аналітичним многовидом, але і в дійсному випадку на будь-якій групі Лі існує аналітичний атлас, в якому відображення і записуються аналітичними функціями.

Групи Лі названі на честь Софуса Лі. Вони природно виникають при розгляді неперервних симетрій. Наприклад, рухи площини утворюють групу Лі. Групи Лі є в сенсі багатства структури найкращими з многовидів і, як такі, дуже важливі в диференціальний геометрії. Вони також відіграють помітну роль у геометрії, фізиці і математичному аналізі.

Типи груп Лі

Групи Лі класифікуються за своїми алгебраїчними властивостями (простоти, напівпростоти, розв'язності, нільпотентності, комутативності), а також за топологічними властивостями (зв'язності, однозв'язності і компактності).

Цей клас неперервних груп перетворень є сукупність операторів диференційованих по скінченному числу параметрів Умова диференційовуваності є еквівалентною експониненційному представленню елемента групи

де інфінітезимальні оператори утворюють алгебру

Знаходження незвідних зображень зводиться до визначення матричних елементів операторів алгебри, яка має певну структуру. Оператори представлення задовільняють співвідношенню де - довільні елементи групи.

Формула, яка пов'язує скінченне перетворення із інфінітезимальними операторами, можна отримати, інтегруючи диференціальні рівняння групи, записані відносно параметрів

де - число параметрів групи. За умов де - ідемпотент, отримуємо

Рішення системи рівнянь

приводить до експониненційної форми зображення з визначення інфінітезимального оператора

Щоб запевнитися, що утворює групу, достатньо запевнитися, у справедливості рівності:

- одиничний оператор. Операторний вираз можна представити у вигляді

де за допомогою здійснюється впорядкування операторних співмножників за допомогою умови якщо та коли причому розглядаються як -числа. Цей метод використовувався при розплутуванні виразу для матриці розсіяння, причому роль індексу відігравав час[1].


Підгрупи Лі

Підгрупа групи Лі називається її підгрупою Лі, якщо вона є підмноговидом в многовиді . Не всяка підгрупа є підгрупою Лі: наприклад, підгрупа пар виду у торі не є підгрупою Лі. Підгрупа Лі завжди замкнута. У дійсному випадку вірно і зворотне: замкнута підгрупа є підгрупою Лі. У комплексному випадку це не так: бувають дійсні підгрупи Лі комплексної групи Лі, що мають непарну розмірність, наприклад, унітарні матриці в групі оборотних комплексних матриць .

Нехай  — підгрупа Лі групи Лі . Множину суміжних класів (байдуже, лівих або правих) можна єдиним чином наділити структурою диференційовного многовиду, так, щоб канонічна проекція була диференційовним відображенням. При цьому одержується локально тривіальне розшарування, і якщо  нормальна підгрупа, то факторгрупа буде групою Лі.

Гомоморфізми і ізоморфізми

Нехай і  — групи Лі над одним і тим же полем. Гомоморфізмом груп Лі називається відображення , що є гомоморфізмом груп і одночасно аналітичним відображенням многовидів. (Можна показати, що для виконання останньої умови досить неперервності .) Композиція гомоморфізмів груп Лі знову буде гомоморфізмом груп Лі. Класи всіх дійсних і всіх комплексних груп Лі разом з відповідними гомоморфізмами утворюють категорії і . Гомоморфізм груп Лі називається ізоморфізмом, якщо існує обернений гомоморфізм. Дві групи Лі, між якими існує ізоморфізм, як завжди в абстрактній алгебрі, називаються ізоморфними. Як завжди, групи Лі розрізняють лише з точністю до ізоморфізму. Наприклад, група Лі поворотів площини з операцією композиції і група Лі комплексних чисел, рівних за модулем одиниці, з операцією множення, є ізоморфними.

Приклад ірраціональної обмотки тора показує, що образ підгрупи Лі при гомоморфізмі не завжди є підгрупою Лі. Проте прообраз підгрупи Лі при гомоморфізмі завжди є підгрупою Лі.

Гомоморфізм групи Лі над полем у групу невироджених лінійних перетворень векторного простору над полем називається представленням групи у просторі .

Дії груп Лі

Групи Лі часто виступають як симетрії якої-небудь структури на деякому многовиді, а тому природно, що вивчення дій груп на різних многовидах є важливим розділом теорії. Говорять, що група Лі G діє на гладкому многовиді M, якщо заданий гомоморфізм груп a: G Diff M, де Diff M — група дифеоморфізмів M. Таким чином, кожному елементу g групи G повинне відповідати дифеоморфне перетворення ag многовиду M, причому добутку елементів і зворотному елементу відповідають відповідно композиція дифеоморфізмів і обернений дифеоморфізм. Якщо з контексту зрозуміло, про яку дію йде мова, то образ ag(m) точки m при дифеоморфізмі, що визначається елементом g, позначається просто gm.

Група Лі природно діє на собі множенням справа і зліва, а також спряженнями. Ці дії традиційно позначаються l, r і a:

lg(h) = gh,
rg(h) = hg,
ag(h) = ghg−1.

Іншим прикладом дії є дія групи Лі G на множині класів суміжності цієї групи Лі по деякій підгрупі NG:

g (hN) = (gh)N

Дія групи Лі G на диференційовному многовиді M, називається транзитивною, якщо будь-яку точку M можна перевести в будь-яку іншу за допомогою дії деякого елементу G. Многовид, на якому задано транзитивну дію групи Лі називається однорідним простором цієї групи. Однорідні простори відіграють важливу роль в багатьох розділах геометрії. Однорідний простір групи G дифеоморфний G / st x, де st x стабілізатор довільної точки.

Алгебра Лі

З довільною групою Лі можна пов'язати деяку алгебру Лі, яка повністю відображає локальну структуру групи, в усякому разі, якщо група Лі зв'язна.

Векторне поле на групі Лі G називається лівоінваріантним, якщо воно комутує з лівим множенням, тобто

V(lg* f)= lg* (Vf) для всіх g з G, і будь-якої диференційовної функції f.

Еквівалентно

dlg (Vx) = Vgx для всіх x, y з G.

Очевидно, будь-яке лівоінваріантне векторне поле V на групі Лі повністю визначається своїм значенням Ve в одиниці. Навпаки, задавши довільний вектор V в дотичному просторі Ge до одиниці, можна поширити його лівим множенням по всій групі. Одержується взаємно однозначна відповідність між дотичним простором до групи в одиниці і простором лівоінваріантних векторних полів.

Дужка Лі [X,Y] лівоінваріантних векторних полів буде лівоінваріантним векторним полем. Тому Ge є алгеброю Лі. Ця алгебра називається алгеброю Лі групи G. Звичайно вона позначається відповідною малою готичною буквою

Приклади

  • Будь-яка абстрактна (дискретна топологічна) група э групою Лі по відношенню до гладкості, у якій вона є нульвимірним многовидом.
  • Будь-який скінченновимірний лінійний простір є групою Лі по додаванню.
  • Одинична окружність точками якої є комплексні числа є групою Лі по добуткові.
  • Одинична сфера кватерніонів, точками якої є кватерніони для яких
  • Якщо сфера є групою Лі, то необхідно або , тому та є єдиними сферами, які припускають структуру групи Лі.
  • Прямий добуток топологічни (гладких) груп є топологічною (гладкою) групою. Зокрема, будь-який тор
  • Групою Лі є повна лінійна група а також ізоморфна їй група усіх автоморфізмів (невироджених лінійних операторів) довільного n-вимірного лінійного простору


Позначення Шенфліса та симетрії: Td (E, 8C3, 3C2, 6S4, 6σd); Oh: E, 8C3, 6C2', 6C4, 3C2, i, 6S4, 8S6


Приклади симетрії молекул (Dn , Dnd за Шенфлісом)

Дійсні групи Лі

Група Лі Опис Властивості Алгебра Лі Розмірність
Евклідовий простір з операцією додаванняКомутативність; однозв'язність, некомпактністьn
Ненульові дійсні числа з операцією множенняКомутативність; незв'язність, некомпактність1
Додатні дійсні числа з операцією множенняКомутативність; однозв'язність, некомпактність1
Комплексні числа з модулем 1 і операцією множенняКомутативність; зв'язність, неоднозв'язність, компактність1
Загальна лінійна група: дійсні оборотні матриці розмірності n×nнезв'язність, некомпактністьn²
Дійсні матриці розмірності n×n з додатним визначникомОднозв'язність, некомпактністьn²
Спеціальна лінійна група: Дійсні матриці розмірності n×n з визначником 1Однозвязність, некомпактність для n > 1n²-1
Ортогональна група: Ортогональні дійсні матриціНезв'язність, компактністьn(n — 1)/2

Комплексні групи Лі

Розмірність подано в .

Група Лі Опис Властивості Алгебра Лі Розмірність
Евклідовий простір з операцією додаванняКомутативність; однозв'язність, некомпактністьn
Ненульові комплексні числа з операцією множенняКомутативність; неоднозв'язність, некомпактність 1
Загальна лінійна група: дійсні оборотні матриці розмірності n×nОднозвязність, некомпактність;n²
Спеціальна лінійна група: комплексні матриці розмірності n×n з визначником 1Однозв'язність, некомпактність для n≥2(n²-1)
Ортогональна група: Ортогональні комплексні матриціНезв'язність, некомпактність для n≥2n(n-1)
Спеціальна ортогональна група: комплексні ортогональні матриці з визначником 1Неоднозв'язність, некомпактність для n≥2n(n-1)
Унітарна група: унітарні комплексні матриці розмірності n×nНеоднозв'язність, компактність;n²
Спеціальна унітарна група: унітарні комплексні матриці розмірності n×n з визначником 1Однозв'язність, компактністьn²-1

Див. також

Література

  • Голод П. І., Клімик А. У. Математичні основи теорії симетрії. К. : Наукова думка, 1992. — 368 с. (укр.)
  • Софус Лі. Теория групп преобразований. — Ижевск : РХД, 2011-2012. — 712+640 с.
  • Винберг Э. Б., Онищик А. Л. Семинар по группам Ли и алгебраическим группам. 1988, 1995
  • Итоги науки и техники. Современные проблемы математики. Фундаментальные направления. Т.20. Группы Ли и алгебры Ли — 1. М.: ВИНИТИ. 1988
  • Адамс Дж. Ф., Лекции по группам Ли, «Наука», 1979
  • Hall, Brian C. (2003), Lie Groups, Lie Algebras, and Representations: An Elementary Introduction, Springer, ISBN 0-387-40122-9
  • Helgason Sigurdur (1978), «Differential Geometry, Lie Groups, and Symmetric Spaces», Academic Press,
  • Rossmann, Wulf (2001), Lie Groups: An Introduction Through Linear Groups, Oxford Graduate Texts in Mathematics, Oxford University Press, ISBN 978-0198596837
  • P. Basarab-Horwath, V. Lahno, R. Zhdanov (2000) The Structure of Lie Algebras and the Classification Problem for Partial Differential Equations
  1. Г.А.Соколик - Групповые методы в теории элементарных частиц.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.