Інститут культури (платформа)
Інститу́т Культу́ри (біл. Інстыту́т культу́ры) — пасажирський залізничний зупинний пункт Мінського відділення Білоруської залізниці. Розташований в столиці Білорусі Мінську, за ~1 км від станції Мінськ-Пасажирський у Московському та Жовтневому районах міста, між вулицями Суражською та Могильовською, поруч з однойменною станцією метро і Московською вулицею, територіально знаходиться поруч зі станцією Мінськ-Сортувальний[1][2].
Інститут Культури Мінське відділення Білоруська залізниця залізнична станція, зупинний пункт | |||
---|---|---|---|
| |||
Розташування | |||
Розташування | Білорусь | ||
Адреса | Мінськ, між вул. Суражською та Могильовською | ||
Координати | 53°53′04″ пн. ш. 27°32′16″ сх. д. | ||
Структура | |||
Платформ | 3 | ||
Тип платформ | бічна та острівні | ||
Послуги | |||
Транспортні | |||
Супутні |
Пересадка на станцію метро 1 «Інститут культури» : 6, 10, 32, 40, 45, 47, 53, 82, 101, 103, 117 Тб: 8, 11, 19, 23, 27, 64, 65 | ||
Історія | |||
Електрифіковано | 1970 | ||
Колишні назви | Мінськ (Берестейський вокзал) | ||
Інша інформація | |||
Власник | Білоруська залізниця | ||
Оператор | Білоруська залізниця | ||
Код ЄМР (АСУЗТ) | 140013 | ||
Код Експрес-3 | 2100002 | ||
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |||
Мінськ-Пасажирський | ~1 км | ||
Осиповичі I | 108 км | ||
Орша-Центральна | 213 км | ||
Мапа | |||
Інститут Культури на Вікісховищі | |||
|
Мінська міська електричка (лінія 1) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Мінська міська електричка (лінія 2) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Дільниця Мінськ — Осиповичі I | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Історія
28 листопада 1871 року відкрита ділянка Мінськ — Берестя.
Перша будівля Олександрівського (Берестейського) вокзалу Московсько-Берестейської залізниці на Суражський вулиці побудований 1871 року. Будівля вокзалу була дерев'яною. 1920 року, разом з іншими станційними будівлями був спалений польськими окупантами. Після відновлення пропрацював до 23 вересня 1928 року. Будівля знищена внаслідок пожежі у червні 1941 року, на початку Другої світової війни.
22 жовтня 1914 року губернське місто вперше відвідав російський імператор Микола II, транзитом, об'їжджаючи передові позиції російської армії. З нагоди цієї події місто прикрасили. Будинки, балкони, вітрини, перехрестя вулиць прикрасили національними прапорами, гірляндами зелені, транспарантами, кольоровими тканинами, килимами, портретами імператора і царського будинку. З особливою старанністю було прикрашено зовні і всередині будівлю Олександрівського (Берестейського) вокзалу.
Зал 1-го класу, в якому повинні були зібратися депутації для зустрічі імператора Миколи ІІ, встелена булакилимами і заставлена тропічними рослинами та живими квітами. Наприкінці залу висів портрет Миколи ІІ у повний зріст. Портрет був оповитий матерією національних кольорів і гірляндами зелені. Від портрета півколом були розставлені тропічні рослини, біля підніжжя портрета — живі квіти. О 10-й годині ранку підійшов імператорський потяг, яким прибув Микола ІІ.
Впродовж 1912—1922 років Московсько-Берестейська залізниця мала назву — Олександрівська залізниця. Таке перейменування відбулося з нагоди 100-річчям французько-російської війни 1812 року та на честь імператора Олександра I[3].
Нині на цьому місці розташована перша дистанція сигналізації та зв'язку Білоруської залізниці, поруч була автостанція «Товарна» (зараз на її місці АЗС). З 1930-х років використовується, як зупинний пункт для приміських потягів.
31 грудня 1970 року завершена електрифікація дільниці Мінськ — Пуховичі, в складі якої електрифікований і зупинний пункт.
24 червня 1984 року в складі першої черги відкрита станція 1 Московської лінії Мінського метрополітену «Інститут культури»[4]. Виходи станції метро ведуть до однойменного залізничного зупинного пункту, до приміських електропоїздів Оршанського, Берестейського і Осиповицького напрямку Білоруської залізниці, головного корпусу Академії управління при Президентові Республіки Білорусь і Білоруського державного університету культури та мистецтв.
2011 року прийнято рішення про капітальну реконструкцію зупинного пункту[5], який розпочався 20 серпня 2013 року. Побудовані додатково дві пасажирських платформи та критий павільйон. Щоб зовсім не порушувати рух електропоїздів зупинний пункт модернізували в два етапи. На першому етапі модернізації піддлягала західна сторона платформи. При цьому електропоїзди з боку станції Барановичі замість Інституту Культури перенаправили на станції Мінськ-Пасажирський та Мінськ-Північний[6]. Другий етап реконструкції почався приблизно 6-7 грудня 2013 року, коли всю техніку з вже відбудованої західної частини платформи перекинули на східну частину. 29 березня 2014 року завершена реконструкція зупинного пункту, а вже на наступний день, 30 березня 2014 року, відкрито регулярний рух приміських потягів оновленним зупинним пунктом[7].
Також розглядається проєкт зі створення монорельсової дороги, яка б з'єднала зупинний пункт «Інститут Культури» зі станцією Мінськ-Пасажирський.
Пасажирське сполучення
Пасажирські поїзди регіональних ліній економкласу від зупинного пункту «Інститут Культури» прмямують до станцій Орша-Центральна, Барановичі-Поліські, Борисов, Стовбці, Осиповичі I.
Найближчі станції та зупинний пункт приміських електропоїздів: Мінськ-Південний, Мінськ-Східний та Столичний. При плануванні поїздки варто звернути увагу на те, що найчастіше поїзди різних напрямків на зупинному пункті «Інститут Культури» відправляються або прибувають вранці, такі як «Стовбці — Інститут Культури», «Інститут Культури — Стовбці», «Барановичі-Поліські — Інститут Культури».
Див. також
Примітки
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Олександрівський (Берестейський) та Віленський (Лібаво-Роменський) вокзали. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
- Історія станції метро «Інститут культури» (рос.)
- У найближчому майбутньому залізниця може стати п'ятим видом столичного транспорту // mk.by, 2010-03-26 (рос.)
- Реконструкція зупинного пункту Інститут Культури (1 частина) (рос.)
- Реконструкція зупинного пункту Інститут Культури (2 частина)