Осиповичі I

Станція Осиповичі І виникла під час будівництва Лібаво-Роменської залізниці, що проходила лісисто-болотистою місцевістю маєтку Вітгенштейна. Це була невелика проміжна станція, розташована на 273 версті від станції Віленська. До станції примикали одноколійні перегони Осиповичі — Верейці і Осиповичі — Татарка.

Перший паровозний гудок пролунав над містом Осиповичі у вересні 1873 року. Тоді була відкрита для руху поїздів дільниця Віленська (нині — Мінськ-Пасажирський) — Бобруйськ, яка була четвертим напрямком від Мінська.

30 квітня 1876 року було прийнято рішення приєднати до Лібаво-Роменської залізниці безприбуткову Лібавську залізниця і змінити назву залізниці на Лібаво-Роменську. Управління Лібаво-Роменської залізниці розташовувалося у Мінську.

На станції був побудований дерев'яний вокзал, пакгауз, відкрита платформа і п'ять дерев'яних будинків для обслуговчого персоналу. Вокзал розміщувався в двоповерховому дерев'яному будинку наприкінці перону зі сторони Мінська.

20 березня 1930 року дільниці Могильов — Жлобин, Могильов — Кричев I — Рославль I і Могильов I — Осиповичі передані Західній залізниці із виключенням зі складу Московсько-Білорусько-Балтійської залізниці.

На залізничній станції Осиповичі І в ніч з 29 на 30 липня 1943 року була вчинена наймасштабніша за всю історію Другої світової війни диверсія. У вогні знищено 4 ворожих ешелону з авіапаливом, боєприпасами і бронетехнікою, в тому числі 30 новітніх танків «Тигр». Стільки випускала вся німецька танкова промисловість за місяць. Пожежа і вибухи тривали більше 10 годин. Охорона, розташованого поблизу концтабору, розбіглася, і ув'язнені вирвалися на волю. Здійснив цю унікальну диверсію комсомолець-підпільник, зв'язківець партизанської бригади і диверсант спецгрупи «Сміливці» Федор Крилович. Біля вокзалу станції встановлений пам'ятник Федору Криловичу[3].

1952 року зведено нову будівлю вокзалу, що дозволило поліпшити обслуговування як місцевих, так і транзитних пасажирів. Для забезпечення безпечного переходу пасажирів і жителів міста через колії в районі вокзалу у 1953 році був побудований пішохідний міст.

3 листопада 1972 року завершена електрифікація дільниці Талька — Осиповичі. Відкрито рух приміських електропоїздів сполученням Мінськ — Осиповичі.

2003 року закінчено капітальний ремонт вокзалу і прилеглої території[4].

Залізничний вокзал

Вокзал Осиповичі І за діяльністю 3-го класу. До складу вокзального комплексу входять: пасажирська будівля, перон, три острівних платформи, три пішохідних переходи, один пішохідний міст, багажне відділення, туалет[5][6].

Особам з обмеженими можливостями при необхідності надається допомога при посадці (висадці) на пасажирські потяги. Входи, виходи від вокзалу до перону і платформ знаходяться в одному рівні. На вокзалі розміщені інформаційні таблички для пасажирів з обмеженими можливостями.[7].

Локомотивне депо розташовується на території станції між Пасажирським і Могилівським парками по острівному типу. Відновлювальний поїзд знаходиться на 74-й колії локомотивного депо. Пожежний аварійно-рятувальний поїзд — на 73-й колії локомотивного депо.

Станція Осиповичі І за призначенням і характером експлуатаційної роботи є дільничною станцією. Залежно від обсягу операцій, що виконуються з пасажирськими і вантажними потягами і вагонами, складності роботи станція Осиповичі І віднесена до позакласних станцій на підставі наказу начальника Білоруської залізниці. За кількістю сортувальних комплектів станція є двосторонньою з паралельним розташуванням Слуцького і Жлобинського парків і поздовжньо-послідовним розташуванням Могильовського, пасажирського, Мінського парків.

Станція призначена для розформування і формування вантажних поїздів, виконання виробничих операцій з обслуговування вантажних потягів і вагонів, підготовки вантажних вагонів під навантаження, вантажних операцій з вагонами, формування і обслуговування пасажирських потягів.

Станція Осиповичі І виконує значний обсяг роботи по переробці різних категорій вагонопотоків на Білоруській залізниці. Це пов'язано з її розташуванням на перетині двох найбільш важливих напрямків мережі Білоруської залізниці[8][9].

Через станцію Осиповичі І прямують пасажирські поїзди міжнародних та міжрегіональних ліній, а також поїзди регіональних ліній бізнес- та економ-класу.

В середньому за добу з вокзалу станції Осиповичі І відправляється 2624 пасажира, з них у приміському сполученні 2333 пасажирів, у внутрішньореспубліканському і міжнародному сполученні 291 пасажир.

Поїзди далекого сполучення

Пасажирські поїзди далекого сполучення з'єднують станцію Осиповичі І з Мінськом, Брестом, Барановичами, Гомелем, Гродно, Могильовом, Калінінградом, Львовом, Одесою, Києвом, Рівне, Сумами, Харковом, Запоріжжям, Адлером; Новоолексіївкою, Анапою, Кисловодськом (у літній період).

Поїзди приміського сполучення

Приміське сполучення здійснюється поїздами регіональних ліній економкласу до Мінська, Березини, Бобруйська, Гродзянки, Жлобина, Несети, Рабкора, Солігорська, Телуши[10].

Актуальний розклад руху пасажирських потягів на сайті Білоруської залізниці.

• 
  Вокзал з платформ
• 
  Дизель-поїзд DRB1-04 на станції Осиповичі І
• 
  Пам'ятна дошка
• 
  Паровоз EM- 726-23
• 
  Пам'ятник паровозу, який експлуатувався на лінії Мінськ — Гомель

• Інформація про станцію Осиповичі І на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху пасажирських поїздів по станції Осиповичі І на сайті Білоруської залізниці (рос.)
• Станція Осиповичі І на сайті tochka-na-karte
• Електропоїзда серії ЕП