Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна

Софі́я Юліа́нівна Альбіно́вська-Мінке́вич (30 листопада 1886, Клагенфурт 30 червня 1972, Львів) — польська та українська художниця: живописець та графік; член Спілки художників України з 1939 року. Дружина архітектора Вітольда Мінкевича з 1922 року[2].

Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна
«Автопортрет в жовтій шалі», 1913
Народження 18 (30) листопада 1886
Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Австрія
Смерть 30 червня 1972(1972-06-30) (85 років)
  Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Навчання Академія Колароссі
Діяльність художниця
Вчитель Коломан Мозер
Батько Юліуш Альбіновськийd
У шлюбі з Вітольд Мінкевич

Життєпис

Народилася 18 [30] листопада 1886(18861130) року в місті Клагенфурті (тепер Клагенфурт-ам-Вертерзе, Австрія) в сім'ї подружжя Броніслави з Лісковських та генерала Війська польського Юліуша Альбіновського[2]. З 1901 по 1906 рік навчалась в художніх школах у Відні: з 1901 року — у приватній школі австрійського художника Гайндріха Штребльова, у 19021906 роках — у приватній школі австрійських художників Франца Гогенберґа і Фердинанда Крюї. З 1906 по 1909 рік проживала в Парижі, де спочатку навчалась в Академії Колароссі, а пізніше у Національній вищій школі красних мистецтв. У цей період подорожувала країнами Європи, відвідала Велику Британію, Бельгію, Нідерланди та Італію. З 1909 по 1912 рік продовжила навчання у Відні, у Школі ужиткового і декоративного мистецтва (учителі з фаху — Г. Гогенбергер, К. Мозер, Ф. Гумперт).

Надгробок на сімейній могилі.

З 1912 року мешкала й працювала у Львові де, крім живопису, займалася і математикою, навчалась у Цісарсько-королівській політехнічній школі та Львівському ліцеї. Була активною учасницею мистецького життя міста, організаторкою та у 19171939 роках головою жіночого мистецького об'єднання «Союз Львівських мисткинь». Також з 1922 по 1939 рік була заступницею голови «Товариства приятелів образотворчих мистецтв у Львові». У 1926 відвідала Сицилію. Під враженням від поїздки написала низку картин, які демонструвала на художніх виставках у Львові.

Мешкала у Львові в будинку на вулиці Палія, 3, квартира 5. Померла у Львові 30 червня 1972 року. Похована на Личаківському цвинтарі (поле № 2)[3].

Творчість

Працювала в галузі станкового живопису в жанрах натюрморту, пейзажу, портрету (олія, пастель, офорти, літографії, рисунки). Серед робіт:

  • «Бретонка» (1908);
  • «Рибалка» (1908);
  • «Жіночий портрет» (1909);
  • «Автопортрет в жовтій шалі» (1913);
  • «Троянди» (1920);
  • «Інтер'єр» (1932);
  • «Цвіт яблуні» (1953);
  • «Червоні троянди» (1955);
  • «Квіти» (1956);
  • «Цикламени» (1960);
  • «Натюрморт з трояндою та книгою» (1960);
  • «Гладіолуси та виноград» (1961);
  • «Морозний день» (1963);
  • «Старий фарфор» (1967);
  • цикли замальовок і літографій
    • «Краєвиди з Парижа» (1907–1909);
    • «Краєвиди з Британії» (1909);
    • «Краєвиди з Гданська» (1923);
    • «Краєвиди Сицилії» (1926).

Брала участь у художніх виставках з 1908 року, всеукраїнських з 1945 року, всесоюзних з 1947 року. Зокрема 1934 року у Варшаві та 1938 року у Кракові[2]. У 1940 році експонувалася на Виставці образотворчого мистецтва західних областей України і народної творчості гуцулів в Москві, у 1949 році на 2-й виставці творів львівських радянських художників у Львові, 1954 року на Обласній виставці, присвяченій 300-річчю возз'єднання України з Росією у Львові і Києві, 1957 року на Ювілейній художній виставці Української РСР в Києві та інших[4]. Еспонувалася також в Парижі і Нью-Йорку. Персональні виставки відбулись у Львові у 1929, 1939, 1956 роках та у 1972 році посмертна.

Твори зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Національному музеї у Львові, Івано-Франківському художньому музеї, приватних колекціях.

Примітки

  1. Личаківський некрополь — С. 133.
  2. Інтерактивний Львів.
  3. Криса Л. Личаківський некрополь: путівник / Л. Криса, Р. Фіголь; Вступ. слово С. Кубів; Передмова Я. Дашкевич. — Львів : Б.в, 2006. — С. 134. — ISBN 966-8955-00-5.
  4. Львовский художник Альбиновская-Минкевич София Юлиановна. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.