Баштанський район (1926—2020)

Наприкінці XIX — початку ХХ ст. створено Полтавську волость, що входила до Херсонського повіту Херсонської губернії.

З початком української революції 1917 року територія сучасного Баштанського району належить до Української Народної Республіки.

У грудні 1917 року створено волосний революційний комітет, а в січні 1918 року обрано волосну Раду селянських депутатів.

24 серпня 1919 року район захопили денікінці. 16 вересня 1919 року спалахнуло повстання, обрано повстанський комітет, який проголосив Баштанську республіку. 19 листопада 1919 року розгромлено повстанців, початок масових розправ.

7 березня 1923 у складі Миколаївської округи Одеської губернії був утворений Привільнянський район.

29 вересня 1926:[8]

• Ольгопільська, Возсіятська, Базилевичівська, Мало-Дворянська, Ново-Миколаївська I-а, Водянська і Ново-Василівська сільради перейшли до новоутвореного Еланецького району;
• Миролюбівська, Софіївська і Ново-Миколаївська сільради перейшли до Ново-Бузького району;
• До району приєднані Полтавська (Баштанська), Єфінгарська, Горженська, Ново-Сергіївська, Ново-Павлівська, Ново-Іванівська, Явкинська і Новогригор'ївська сільради і селища Богомаз, Манжурія, х.х. Трудовий і Ново Горожено Ново-Полтавської сільради Ново-Бузького району;
• До району приєднані Добринська, Мар'янівська і Песківська сільради Миколаївського району;
• Сухоєланецька, Ново-Шмидівська, Воронцовська, Суворівська (без х. Пикарського) сільради і селища Ясна-Поляна, Артемівка і Якимівка Антонівської сільради перейшли до Ново-Одеського району;
• Районний центр Привільнянського району Миколаївської округи перенесений з с. Привільне до с. Полтавки (Баштани), Привільнянський район перейменований на Полтавський (Баштанський).

На підставі постанови Президії ВУЦВК від 7 лютого 1928 року Полтавський район перейменовано на Баштанський.

Після ліквідації округ 15 вересня 1930 райони передані в пряме підпорядкування УСРР.[9]. До складу Баштанського району приєднані Бармашівська, Інгульська, Добрівська, Мар'ївська, Ново-Олександрівська, Ново-Данцигська, Ново-Петрівська та Христофорівська сільради розформованого Миколаївського району.

Навесні 1929 року створено одну із перших в Україні Баштанську машинно-тракторну станцію. В 1929-30 роках в районі створено близько 80 сільгоспартілей.

З утворенням Одеської області 27 лютого 1932 район став її частиною.[10]

В 1932-1933 мешканці району пережили сталінський геноцид — Голодомор. Наприклад, село Піски було занесене на чорну дошку.

17 лютого 1935 з частини Баштанського району утворений новий Привільнянський район, до якого перейшли Привільнянська, Інгульська, Антонівська, Касперо-Миколаївська, Єрмолівська, Ленінська, Лобріївська, Ново-Петрівська, Горожанська, Ново-Полтавська, Ново-Бірзулівська сільські ради[11]

У серпні (12-16) 1941 року гітлерівці захопили район. 3 серпня 1942 року в районі почала діяти підпільна більшовицька організація під керівництвом Івана Якимовича Калениченка.

У жовтні 1943 року підпільні групи сіл Баштанка, Привільне, Новоіванівка, Мар'янівка об'єднались у Баштанський партизанський загін. У березні (9-12) 1944 року з території району вигнано гітлерівські війська. За роки війни на примусові роботи до Німеччини з Баштанського району вивезено 4181 осіб, не повернулося з війни 4390 чол., 679 — зникло безвісти.

Поблизу Баштанки в 1967 році знайдено і проведено розкопки парного скіфського поховання, віднесеного до IV ст. до н. е.

Поблизу с. Інгулки виявлено залишки кількох поселень доби бронзи (ІІІ-ІІ тисячоліття до н. е.) та скіфських часів (VI—II ст. до н. е.). Неподалеку від с. Кашперо-Миколаївка виявлено знаряддя праці епохи мезоліту (10-8 тисяч років тому). В селі Свобода знайдено залишки поселення епохи ранньої бронзи (Ш тисячоліття до н. е.). Поблизу сіл Кашперо-Миколаївка, Новопетрівка, Новофонтанка виявлено залишки п'яти поселень епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.) два поселення скіфських часів (V—III ст. до н. е.), поселення та могильник черняхівської культури.

На околиці села Старогорожене виявлено стоянку епохи мезоліту (8 тис. років тому). У Привільному і Старогорожене два поселення і курган епохи бронзи (III—II тисячоліття до н. е.). В селах Привільне та Новобірзулівка виявлено Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я (III—II ст. до н. е.) та першого ст. нашої ери, курганний кочівницький могильник (IX—XII ст.).

На південь від села Світлицьке виявлені поселення пізньої бронзи та скіфських часів. Також виявлено поселення на околиці села Мар'ївка, курганне поховання доби бронзи на околиці Новопавлівки.

На околиці села Лук'янівка знайдено 3 стоянки епохи мезоліту (8 тис.років тому), а у с. Михайлівка — поселення епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.) і черняхівської культури (ІІ-V ст.). Поблизу с. Піски виявлено кургани скіфських часів (IV-Ш ст. до н. е.), кургани епохи бронзи (ІІ тисяч. до н. е.).

На околиці с. Плющівка досліджено залишки епохи пізньої бронзи (кінець II тис. до н. е.). В с. Новогеоргіївка, Одрадне, Шляхове проведено розкопки поховань епохи бронзи (III—II тис.до н. е.), скіфських часів (V—III ст. до н. е.), кочівників (XI—XIII ст.). Широковідомий курган «Осипова Могила» біля села Новогеоргіївка. Біля с. Явкине виявлено декілька курганних груп з похованнями епохи бронзи (II тис. до н. е.), скіфської доби та кочівників 10-13 ст.

З 24 серпня 1991 року район входить до складу Миколаївської області незалежної України.