Географія Бахрейну

Офіційна назва — Королівство Бахрейн, Бахрейн (араб. 'مملكة البحرين'‎, Мамлакат ель-Бахрейн)[2]. Назва країни походить від арабського слова море — бахр і два, тобто Два моря, води, що відділяють острів з обох сторін, від Аравії та Персії[3]. Давня назва острова — Дільмун.

Бахрейн — західноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону[4]. Бахрейн займає три відносно великих і багато дрібних островів[5]. Морем межує з Іраном на сході й північному сході; Катаром на півдні й південному сході; із Саудівською Аравією на заході (відстань 16 км)[5]. Бахрейн омивається водами Перської затоки Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 161 км[6][1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[7][1]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[7][1]. Континентальний шельф — поширюється на усе морське дно у міжнародно визначених кордонах[8][1].

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка — гора Джабель ед-Духан (122 м). Рельєф країни рівнинний. Плаский пустельний ландшафт плавно підвищується до невисокої центральної височини Джебель-ад-Дукхан («Гора диму», найвища точка 122 м). У центрі височини лежить Центральна депресія, що являє собою велику долину, відому завдяки «Дереву життя» — невеликому кущу акації, що є єдиною великою рослиною в оточенні безплідної пустелі. Центральна частина острову, складена вапняками, підіймається лише на 30-40 м вище рівня моря. Переважну більшість території Бахрейну займає кам'яниста і піщана пустеля.

Територія Бахрейну лежить у тропічному кліматичному поясі[11]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[12]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[12]. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми[12]. Середня температура липня +37°С, січня +16°С. Середньорічна кількість опадів становить близько 90 мм, проте вологість повітря дуже висока, особливо в квітні-вересні. Влітку часто бувають пилові й піщані бурі. 

Бахрейн є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[13].

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,12 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 40 км² зрошуваних земель[1]. На жодному з островів Бахрейнського архіпелагу немає річок, струмків чи озер. Прибережні райони на півдні і південному заході зайняти солончаками.

Більшу частину країни вкриває пустеля. Тим не менш, країна широко відома своєю пишною рослинністю — численні джерела підземних вод живлять оазиси, обрамлені фініковими пальмами[14]. Флора Бахрейнського архіпелагу порівняно різноманітна. На островах росте більше 200 різновидностей рослин[15]. У пустелі ростуть такі сухостійні рослини, як саксаул, верблюжа колючка, тамариск, астрагал тощо[14]. Біля виходів на поверхню ґрунтових вод поширені оазиси з фініковою пальмою й іншими культурами[15][14].

Земельні ресурси Бахрейну (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,3 %,
  • орні землі — 2,1 %,
  • багаторічні насадження — 3,9 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 5,3 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,7 %;
• інше — 88 %[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області[12]. Серед доволі бідної фауни переважають птахи, гризуни й земноводні[14]. У прибережних водах налічується близько 400 видів риб, поширені морські черепахи[15]. У коралових рифах мешкають краби, омари, креветки, молюски тощо[14]. Велике видове різноманіття коралів (більше 2000 видів)[15].

Бахрейн є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[16].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: періодичні посухи; пилові бурі[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• спустелювання зменшує сільськогосподарські угіддя, збільшує період посух і тривалість діб з пиловими бурями;
• деградацію узбережж внаслідок інтенсивного судноплавства і діяльності нафтових підприємств;
• руйнування коралових рифів;
• обмежені ресурси питної води (тільки ґрунтові води та опріснена морська вода).

У фізико-географічному відношенні територію Бахрейну можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

• Західна Азія
• Аравія

• Вікісховище : Атлас Бахрейну.
• Карти Бахрейну : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Bahrain : [англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 February. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Бахрейн : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Бахрейну.