Географія Габону

Офіційна назва — Габонська Республіка, Габон (фр. Republique Gabonaise, Gabon)[2]. Назва країни походить від португальської назви річки Мбе, «Габао» (порт. Gabao) — плащ з каптуром[3]. Бухта, в яку впадає річка і нагадує формою плащ, була відкрита 1472 року. За іншою версією назву річка дістала від пологу густих хащів, що вкривали її води ніби плащем[3].

Карта Габону від ООН (англ.)

Габон — центральноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Камеруном (спільний кордон — 349 км), Екваторіальною Гвінеєю (345 км), на сході — з Республікою Конго (2567 км). Загальна довжина державного кордону — 3261 км[1]. Габон на заході омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 885 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1][6].

Середні висоти — 377 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Ібунджі (1575 м).

Більша частина території Габону лежить у екваторіальному кліматичному поясі, атлантичне узбережжя — у тропічному[9]. На півночі й в центрі цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10]. На узбережжі спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з океану можуть надходити шторми[10].

Габон є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 164 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 40 км² зрошуваних земель[1].

Земельні ресурси Габону (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 19 %,
  • орні землі — 1,2 %,
  • багаторічні насадження — 0,6 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 17,2 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 81 %;
• інше — 0 %[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Західноафриканської підобласті Ефіопської області[10].

Габон є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
• Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1983 і 1994 років,
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[12],
• Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу[1].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді та неочікувані паводки на річках[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• знеліснення;
• браконьєрство.

У фізико-географічному відношенні територію Габону можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

• Прибережний район включає низькі покриті лісом гори Майомбе на півдні і низовину, видовжену вздовж всього узбережжя шириною від 30 до 200 км, яка перетинається нижніми течіями декількох річок, в тому числі Оговє головною торговою артерією країни.
• Кришталеві гори розташовані на північ від р. Оговє, сильно розчленовані. Висоти коливаються 150—600 м. Річки утворюють пороги і водоспади. Найвищі і найбільші гори Габону — Шайю (Бірогу) на півдні країни досягають висоти 1580 м (гора Ібунджі).
• Плато Нтем. Низьке плато висотою до 760 м, складене щільними древніми породами, знаходиться на північному сході країни — на схід від Криштальних гір і на північ від р. Оговє. Річки, глибоко врізаючись в поверхню плато, утворюють численні пороги. Поширені вологі тропічні ліси.
• Плато Батеке. Низьке плато висотою до 830 м, складене пісковиками. Це найбільш спекотний і сухий район країни.

• Центральна Африка
• Печери Габону

• Вікісховище : Атлас Габону.
• Карти Габону : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Gabon : [англ.] : [арх. 17 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 December. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Габон : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.