Географія Ямайки

Офіційна назва — Ямайка (англ. Jamaica — Джамайка)[2]. Назва країни походить від однойменної назви острова Ямайка. Місцеві жителі острова індіанці таїно називали його Хаймака (Хамайко), що перекладається як Земля джерел, або Земля дерева і води[3]. Острів був відкритий експедицією Христофора Колумба 1494 року, який назвав його на честь тогочасних іспанських монархів Фердинанда II й Ізабелли I, але оскільки відкриття острова відбулося в день, коли відзначалася пам'ять Святого Якова, острів стали називати також Сантьяго[3]. Проте вже 1601 року до вжитку повернулась місцева індіанська назва[3].

Ямайка — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Острів лежить за 140 км на південь від найбільшого острова Карибського регіону, Куби; на захід від острова Гаїті; на схід від британської заморської території Острови Кайман. Ямайка з усіх сторін омивається водами Карибського моря Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 1022 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній визначених архіпелажних вод. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Середні висоти — 18 м; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Блу-Маунтін-Пік (2256 м). Більшу частину острова займає вапнякове плато висотою до 986 м (гора Денем) з характерними рисами карстового ландшафту (воронки, пілья тощо). В його західній частині знаходиться знаменита карстова улоговина Кокпіт-Кантрі площею близько 1300 км², що являє собою комплекс пагорбів висотою 120—150 м, розділених вузькими долинами. Для цього району характерні карстові лійки і підземні водотоки. Місцями невеликі річки прорізують у вапняках мальовничі ущелини. В багатьох місцях плато обривається до океану скелями висотою до 300 м. На сході плато піднімається в два гірських хребти — Блу-Маунтінс (Блакитні гори) висотою до 2256 м та Гранд-Рідж. Уздовж південного та західного узбережжя поширені вузькі (до 8 км) алювіальні низовини[9].

Територія Ямайки лежить у тропічному кліматичному поясі[10]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[11]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[11]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[11]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[11]. Пересічні місячні температури 24-28 °C. Опадів на більшій частині острова 1800—2000 мм за рік, на півдні — близько 800 мм, на північних схилах Блакитних гір — до 5000 мм. Дощові сезони — у травні-червні та вересні-жовтні — супроводжуються повенями, найсухіший сезон — січень-квітень. Досить рідко бувають урагани, що спричиняють великі руйнування.

Ямайка є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[12].

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 9,4 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 250 км² зрошуваних земель[1].

Ґрунти переважно гірські коричнево-червоні та червоно-бурі.

У центрі острова та на північно-східних схилах гір збереглись густі сезонно вологі вічнозелені тропічні ліси з цінними породами дерев (сейба, каоба тощо). У західній частині і на рівнинах півдня переважають савани, є також піщані арени, де ростуть лише кактуси та інші ксерофітні рослини. З XV століття, коли острів був повністю покритий лісом за винятком невеликих сільськогосподарських ділянок, рослинність сильно змінилася. Колоністи вирубували дерева для потреб будівництва та очищали рівнини, савани та схили гір під поля. Багато видів були інтродуковані, включаючи цукрову тростину, банани та цитрусові[9].

Земельні ресурси Ямайки (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 41,4 %,
  • орні землі — 11,1 %,
  • багаторічні насадження — 9,2 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 21,1 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 31,1 %;
• інше — 27,5 %[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Антильської підобласті Неотропічної області[11]. Тваринний світ бідний: птахи (серед яких багато ендеміків), дрібні гризуни, плазуни та кажани.

Ямайка є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
• Конвенції з охорони морських живих ресурсів,
• Монреальського протоколу з охорони
• озонового шару,
• Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[13].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: урагани з липня по листопад[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• високий рівень знеліснення;
• забруднення вод навколо узбережжя промисловими і побутовими стоками, нафтовими плямами;
• руйнування коралових рифів;
• забруднення повітря в столиці транспортними засобами.

У фізико-географічному відношенні територію Ямайки можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

• Північна Америка
• Кариби

• Вікісховище : Атлас Ямайки.
• Карти Ямайки : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Jamaica : [англ.] : [арх. 21 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 23 January. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Ямайку : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Ямайки.