Гусєва Лідія Олександрівна
Лідія Олександрівна Гу́сєва (нар. 19 червня 1918, Клинці — пом. 2008) — український архітектор; член Спілки архітекторів України з 1946 року[1]. Дружина архітектора Бориса Жежеріна, мати архітектора Вадима Жежеріна.
Гусєва Лідія Олександрівна | |
---|---|
| |
Народження | 19 червня 1918 |
Смерть | 2008 |
Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
Праця в містах | Житомир, Київ, Ворошиловград, Дніпропетровськ, Рівне, Євпаторія |
Біографія
Народилася 19 червня 1918 року в місті Клинцях Чернігівської губернії (тепер Брянська область, Росія). З 1935 по 1941 рік навчалася на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту. У 1943—1944 роках працювала архітектором Київського окружного військово-будівельного управління[1].
З 1952 року працювала груповим архітектором «Діпроміста» та «Діпробуду». З 1963 року — головний архітектор в Діпромісті, головний інженер Архітектурно-планувальної майстерні № 2[1]. Померла у 2008 році.
Споруди і проєкти
- типовий проєкт будинку селищного типу з двох однокімнатних квартир, а також проєкт житлового одноквартирного будинку для індивідуальної забудови (1944);
- проєкт типового двокімнатного одноквартирного житлового будинку для індивідуальної забудови та проєкт типового будинку колгоспника (1945);
- готель у Артемівську (1945—1946);
- планування селища Петрово-Лідіївки в Донбасі (розпочато будівництво у 1946 році);
- типовий проєкт парку культури та відпочинку для колгоспного села (1946);
- генеральний план Житомира (1946, у співавторстві);
- проєкт планування шахти імені Румянцева (Донецька область; у співавторстві);
- уклала типовий альбом надвірних споруд (1949);
- проєкт парку «Металург» у Запоріжжі (1950);
- архітектура малих форм на території (1951) та фонтан (1956) на головній площі ВДНГ УРСР;
- гуртожиток на 240 осіб у місті Часовому Ярі (1959);
- проєкт детального планування районів Гнідава та Теремне Луцька (1960);
- широкоекранний кінозал у Маріїнському палаці в Києві (1960);
- проєкт детального планування мікрорайону № 1 в Херсоні (1961);
- реконструкція їдальні Ради Міністрів УРСР у Києві (1961—1962);
- дев'ятиповерховий житловий будинок Ради Міністрів УРСР по вулиці Січневого повстання № 24-а у Києві (1962—1964);
- прив'язки типового житлового будинку на 16 квартир у Кончі-Заспі (1962—1963);
- житлові будинки в Києві:
- на вулиці Червоноармійській № 129 і № 139 (1969);
- на вулиці Івана Кудрі № 20 (1975);
- адміністративний будинок міських організацій у Ворошиловграді (1980);
- палац спорту «Метеор» у Дніпропетровську (1983);
- комплекс пологового будинку і готель «Мир» у Рівному (1984);
- пансіонат «Дніпро» у Євпаторії (1985).
Література
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 69.
;
- Плахотнюк С. О. Гусєва Лідія Олександрівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.