Київські гори

Київські гори нерозривно пов'язані з історією Києва. Так, легенда про заснування Києва каже, що саме з цих гір веде свою історію сучасний Київ. Повість минулих літ подає такий переказ:[3]

И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекъ, а третіему Хоривъ, и сестра ихъ Лыбѣдь. И сѣдяше Кій на горѣ, кдѣ нынѣ увозъ Боричевъ, а Щекъ сѣдяше на горѣ, кдѣ нынѣ зовется Щековица, а Хоривъ на третіей горѣ, отнюдуже прозвася Хоривица; створиша городокъ, во имя брата ихъ старѣйшаго, и нарекоша его Кіевъ.

Київські гори над Подолом XIX ст.

Київські гори є частиною крайових відрогів Київського лесового плато Придніпровської височини, що тягнуться від Києва до Канева. Згідно з фізико-географічним районуванням України, являють собою лісостеповий підвищений розчленований ландшафт.[4] Основою Київських гір є юрські, крейдяні, палеогенові, неогенові та антропогенові поклади. Верхні шари являють собою товстий шар лесу, на якому сформувалися сірі та світло-сірі опідзолені пилувато-легкосуглинисті ґрунти.[5]

Утворення Київських гір пов'язане з відступом останнього великого доісторичного моря, дно якого було вкрите осадовими породами, які в подальшому зазнали впливу вітряної та водної ерозії. Складний рельєф був дещо згладжений у льодовиковий період. Але Київські гори продовжували зазнавати сильної водної ерозії, пов'язаної зі стоком з їхніх схилів поверхневих вод у Дніпро.

Краєвид із Печерських пагорбів

• Старокиївська гора (Дитинець, Город Кия) — 185,1
• Щекавиця (Олегівка) — 172,2
• Хоревиця (Юрковиця) — 173,5
• Замкова гора (Киселівка, Фролівська) — 169,1
• Андріївська гора (включає гору Уздихальниця) — 167,7
• Михайлівська гора (Хрещатицьке Беремище включає парк Володимирська гірка) — 187,7
• Печерські пагорби (включають з'єднані між собою парки і заповідник, з півночі на південь: Хрещатий парк, Міський сад, Маріїнський парк, Аскольдова могила, Парк Вічної Слави, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Печерський ландшафтний парк) — 196,8
• Кудрявець (Копирів кінець) — 173,7
• Кирилівська гора — 185,5

Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України, Бусова гора

• Батиєва гора — 185,2
• Байкова гора — 152,6
• Черепанова гора — 184,9
• Бусова гора (Звіринецька гора) — 188,8
• Багринова гора — 170
• Чорна гора — 142,5
• Лиса гора — 156,6
• Вітряні гори — 174,4
• Вовча гора — 185,2

Згідно з картами Google у Києві є наступні місцевості висотою понад 200 метрів:

• Старий Київ, на південний-захід від Софійського собору, в районі вулиць: Рейтарської, Стрілецької, Ярославого Валу та Олеся Гончара.
• Печерськ, в районі Маріїнського парку та вулиць: Михайла Грушевського, Липської, Шовковичної, Інститутської, Садової та Кріпосного провулку.

Володимирська гірка восени

У 1905 році було відкритий київський фунікулер, що з'єднує Поділ з Верхнім містом і пролягає по схилах Михайлівської гори над мальовничим парком Володимирська гірка. Фунікулер популярний як серед туристів, так і як звичайний вид муніципального транспорту.

Цікаво, що 22—25 березня 2013 року під час снігопаду, що був рекордним за останні 100 років спостереження, фунікулер використовувався як підйомник для катання на лижах та сноубордах з Володимирської гірки та по Андріївському узвозі.

• Київські пагорби
• «Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ-1995
• Київ. Енциклопедичний довідник
• Сайт муніципальної газети «Хрещатик»

• Київські узвози
• Київ Енциклопедія
• Зображення із Інтернету