Станово-представницька монархія
Станово-представницька монархія — форма правління, централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади, станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю. У період Станово-представницької монархії до станово-представницьких органів входили представники духовенства, світських феодалів, містян (купців, ремісників). Цими органами були: в Англії — парламент (з 1265); у Франції — Генеральні штати (з 1302 року); в Іспанії — кортеси (з кін. 12 — початок 14 ст.); у Швеції — риксдаг (з 1434 року); у Данії — ригсдаг (1468—1660); у Польщі, Угорщині, Чехії — сейми (з 14—15 ст.) та ін. Станово-представницькі органи скликалися монархами для схвалення їхньої політики у найважливіших галузях державного управління.
| Форми державної влади й політичні системи |
|---|
 |
| Політичні режими |
|
|
|
| Форми правління |
| Соціально-економічні ідеології |
|
| Ідеології громадських свобод |
| Гео-культурні ідеології |
| Структура влади |
|
|
 Портал •  Категорія |
Дивись також
Джерела
- Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. вуз.: У 2 т./ За ред. В. Д. Гончаренка. -К.: Ін Юре, 1998
Посилання
- Станово-представницька монархія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.