Світовий уряд

Світовий уряд — поняття про єдину спільну політичну владу для всього людства. Його сучасна концепція сягає корінням європейської історії, особливо філософії Стародавньої Греції, часів формування політики Римської імперії, і в подальшій боротьбі між світовою владою, в особі імператора Священної Римської імперії, і церковної владою, в особі Папи. У цьому питанні великого успіху досягнув Данте Аліг'єрі, у праці «De Monarchia», яка українською мовою перекладається, буквально, як «Про монархію». Робота Данте була опублікована в 1329 році, але дата його авторства оскаржується.

Форми державної влади й політичні системи
Політичні режими
Форми правління
Соціально-економічні ідеології
Ідеології громадських свобод
Гео-культурні ідеології
Структура влади
Портал • Категорія

Історія

Імперії

Повного світового уряду ніколи не існувало, але протягом людської історії було кілька імперій чи диктатур, які охоплювали значні частини сучасного тоді цивілізованого світу. Відомі приклади: Імперія Олександра Великого, Римська імперія, Монгольська імперія і Британська імперія. У випадку англійців чверть поверхні суші і приблизно третина населення світу були частиною імперії. Це один з найближчих до наших часів випадків, коли світ прийшов до загального політичного об'єднання.

Перська імперія

За часів Кіра Великого та Дарія I перси заснували одну з перших стабільних імперій на території сучасних Ірану та Іраку. Свого часу, імперія була, мабуть, найбільшою і наймогутнішою державою у світі, починаючись від берегів річки Інд в районі сучасного Пакистану. Імперія була широко відома через величезні багатства і високо розвинену бюрократію, яка регулювала і підтримувала в порядку кожну частину країни. Процвітання імперії, її багатство і влада звернули на себе як захоплення, так і заздрість сусідніх держав, а пізніше надихнуло стародавнього македонського царя Олександра Великого вторгнутися до держави та захопити її.

Римська імперія

Доброчинна роль Римської імперії у відношенні до «Римського миру» була предметом дискурсу в стародавні часи. «Пакс Романа» був тривалим періодом відносного миру і мінімального розширення за допомогою військової сили Римської імперії у 1 і 2 століттях н. е.

Існуючі регіональні союзи країн

Є низка регіональних організацій, які, хоча і не є наднаціональними союзами, але прийняли або мають намір вжити заходів, що можуть призвести до подібного роду інтеграції в деяких відносинах.

Інші організації, які також обговорюють подальшу інтеграцію:

Нинішня глобальна система управління

Станом на 2010 рік не існує глобальної міжнародної військової, виконавчої, законодавчої, судової влади, або конституції з юрисдикцією над усією планетою.

Земля розділена географічно і демографічно на територіальні та політичні структури, які називаються державами, і які є здебільшого незалежними і суверенними. Можна також зробити висновок, що політична та економічна незалежність, хоча і є пов'язаними, не є рівнозначними поняттями. Хоча колишні колонії отримали політичну незалежність після Другої світової війни, вони стали більш залежними від колишніх метрополій в фінансовому відношенні. Є безліч органів, установ, спілок, коаліцій, угод і контрактів між цими одиницями влади, але, за винятком випадків, коли країна перебуває під військовою окупацією іншої країни, всі такі домовленості залежать від продовження угод учасників.

Деякі організацій та міжнародні угоди:

  • G8, асоціація восьми найпотужніших за ВВП країн світу. Лідери країн G8 збираються щорічно для координації своєї політики в боротьбі з глобальними проблемами, такими як бідність, тероризм, інфекційні захворювання, зміна клімату, тощо.
  • G20, об'єднання двадцяти країн, включно з Європейським Союзом.
  • У військовому плані — ООН розміщує миротворчі сили, як правило, для створення та підтримки постконфліктного миру та стабільності. Для проведення більш агресивних міжнародних військових дій створюють коаліції (наприклад, багатонаціональні сили в Іраку), або регіональні військові союзи (наприклад, НАТО) .
  • Міжнародне право включає міжнародні договори, угоди та глобально прийнятні правові принципи. За винятком випадків, доведених до МКК і МС, закони тлумачаться національними судами.
  • Міжнародний Суд (МС) є судовим органом ООН. Він вирішує суперечки, передані йому добровільно державами, і дає консультативні висновки з правових питань, представлених йому іншими органами ООН, такими як Генеральна Асамблея або Рада Безпеки.

Див. також

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.