Лешнів

Ле́шнів село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування Лешнівська сільська рада, якій підпорядковуються села Лешнів, Грималівка, Королівка, Лісове, Піски[3]. Населення становить 700 осіб[4].

село Лешнів
Герб Лешнева
Країна  Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада Лешнівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA46040010300062419
Основні дані
Засноване 1471
Населення 639
Площа 1,65 км²
Густота населення 695,76 осіб/км²
Поштовий індекс 80613[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°14′37″ пн. ш. 25°05′13″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
201 м[2]
Водойми р. Слонівка
Відстань до
обласного центру
110 км
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 80613, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Лешнів
Сільський голова Білик Василь Юліанович[3]
Карта
Лешнів
Лешнів
Мапа

 Лешнів у Вікісховищі

Географія

Село розташоване 20 км на північ від райцентру над річкою Слонівкою. Населений пункт лежить на території Малого Полісся.

На південь від села розташований Лешнівський заказник.

Історія

Перша письмова згадка відноситься до 1471 року[5]. Згадується у грамоті 7 травня 1487 р.[6]

З історією села тісно пов'язаний рід Мацея Лесньовського — представника небагатого великопольського роду Лесньовських гербу Гримала, дідичним володінням яких було село Лесьньово (нині ґміна Лубово). Мацей Лесньовський, за даними польського дослідника Веслава Маєвського, увійшов у посідання волинськими маєтками — приданим дружини Марини Лащ, зокрема, Корсова, Сестрятина — після одруження. На їх «ґрунтах» він заснував містечко, яке назвав, у докладному перекладі з польської, звучить як Лєсьнюв[7], що з часом транформувалось у Лешнів. За іншими даними, Мацей Лесньовський взяв своє прізвище від назви населеного пункту.

Донька Мацея Лесньовського Катажина (її чоловік староста луцький, канівський Геронім Харленський) у 1641 році продала містечко коронному гетьману Станіславу Конецпольському.

Лешнів мав магдебурзьке право та статус містечка до 1939 року.

За радянських часів був створений колгосп ім. Т. Г. Шевченка з центральною садибою (конторою) у Лешньові, основним напрямком діяльності господарства було тваринництво, вирощування зернових та технічних культур[5].

Пам'ятки

Костел бернардинського монастиря XVII ст.

До наших днів збереглися:

  • руїни костелу Бернардинського монастиря XVII ст. (архітектор Ян Вольф; найближчі аналогії — це костели в Туробині та Ухані)[8];
  • земляні оборонні вали та рови;
  • декілька старих будівель колишнього містечка.

В Лешневі була синагога, яку розібрали наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років. Тепер цю цікаву в архітектурному плані споруду можна побачити лише на старих світлинах, поштівках або ж у давніх австрійських та польських путівниках.

Серед пам'яток нового часу — меморіальна таблиця керівнику Лешнівського кущового проводу ОУН, вістуну УПА Степану Мигалю на хаті, у якій він мешкав.

Відомі люди

Народилися

Перебували

Парохи і адміністратори Лешнева

  • о. Ілля Васиянович (до 1835);
  • о. Олексій Штокаль (1835—1838, адміністратор);
  • о. Петро Шанковський (1838—1841);
  • о. Михайло Лотоцький (1841—1842, адміністратор; 1842—1861, парох);
  • о. Іван Лазаревич (1861—1863);
  • о. Юліян Онишкевич (1863—1871, адміністратор, 1871—1877, парох);
  • о. Євген Лотоцький (1878—1901);
  • о. Микола Галянт (1901—1902, адміністратор);
  • о. Микола Герасимович (1902—1919);
  • о. Юліян Рудкевич (1921—[1944]).

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.