Маліновський Руслан Володимирович

2011 року прийняв пропозицію приєднатися до донецького «Шахтаря», у клубній структурі якого почав виступати за «Шахтар-3», за який зіграв 39 матчів і забив 10 голів.

2012 року був орендований до ПФК «Севастополь», у складі якого дебютував в іграх української Прем'єр-ліги. Протягом сезону 2012/13 зіграв 16 матчів та відзначився одним забитим голом. Також у 2013 році встиг зіграти за фарм-клуб команди. Там він забив 1 гол за 2 матчі. 2014 року внаслідок російської окупації Кримського півострова ПФК «Севастополь» було розформовано.

На початку 2014 року перейшов на правах оренди луганської «Зорі». Тут 20-річний футболіст швидко став гравцем основного складу і був визнаний найкращим молодим гравцем України, а також переміг у номінації «Золотий талант України». Відзначався голами не тільки у чемпіонаті, але й у єврокубках, зокрема зробивши дубль на стадії кваліфікації Ліги Європи у ворота бельгійського «Шарлеруа».

1 січня 2016 року було офіційно повідомлено про перехід Руслана на правах піврічної оренди до кінця сезону до складу бельгійського «Генка»[3]. «Маліна» дебютував за клуб у півфіналі «Кубка Бельгії» проти «Стандарда» та провів на полі 72 хвилини. Згодом оренду було подовжено ще на один рік, після чого бельгійський клуб вирішив викупити контракт гравця, який на той час провів у його складі 42 матчі в усіх турнірах, відзначившись 13 голами та 8 результативними передачами[4].

29 травня 2017 року було офіційно оголошено про перехід Маліновського з «Шахтаря» до «Генка». Бельгійський клуб та гравець підписали контракт на чотири роки[5]. Українець продовжував прогресувати, і в сезоні 2018/19, який завершився для «Генка» перемогою у чемпіонаті, був визнаний найкращим гравцем команди[6].

Лідер команди-чемпіона Бельгії привернув увагу низки представників сильніших європейських ліг, серед яких фігурували італійські «Наполі», «Сампдорія» та «Аталанта», а також іспанська «Валенсія»[7]. Утім «Генк» був налаштований утримати гравця у своєму складі і зробив йому у червні 2019 року пропозицію нового контракту, яку, утім, було відхилено[8].

16 липня 2019 року було офіційно оголошено про перехід Маліновського до «Аталанти». Сума трансферу склала 15 мільйонів євро. Італійський клуб та гравець підписали контракт на три роки, згідно з яким український новачок «Аталанти» буде заробляти в італійському клубі щонайменше €1 мільйон за сезон. Перехід був ініційований президентом «Аталанти» Антоніо Перкассі без попереднього узгодження зі спортивним директором клубу Джованні Сарторі та головним тренером команди Джан П'єро Гасперіні.

У травні 2021 року Маліновський був визнаний найкращим гравцем місяця в Серії А[9]. Українець став найкращим асистентом чемпіонату Італії 2020/21(12 гольових передач)[10].

Станом на 24 лютого 2021 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2012–13	«Севастополь»	ПЛ	16	1	КУ	2	0	-	-	-	-	-	-	18	1
лип.-груд. 2013		ПЛ	-	-	КУ	1	0	-	-	-	-	-	-	1	0
Усього за «Севастополь»			16	1		3	0		-	-		-	-	19	1
січ.-трав. 2014	«Зоря»	ПЛ	8	3	КУ	-	-	-	-	-	-	-	-	8	3
2014–15		ПЛ	23	1	КУ	5	0	ЛЄ	2[11]+2	0[11]+2	-	-	-	32	3
лип.-груд. 2015		ПЛ	13	3	КУ	3	0	ЛЄ	4[11]+0	4[11]+0	-	-	-	20	7
Усього за «Зоря»			44	7		8	0		6+2	4+2		-	-	60	13
січ.-трав. 2016	«Генк»	ЖПЛ	8+5[11]	0	КБ	2	0	-	-	-	-	-	-	15	0
2016–17		ЖПЛ	10+10[11]	2+3[11]	КБ	2	1	ЛЄ	5	1	-	-	-	27	7
2017–18		ЖПЛ	27+10[11]	5+0[11]	КБ	5	2	-	-	-	-	-	-	42	7
2018–19		ЖПЛ	37[11]	9+4[11]	КБ	1	0	ЛЄ	5[11]+8	3[11]+0	-	-	-	51	16
Усього за «Генк»			73+34	16+7		10	3		18	4		-	-	135	30
2019–20	«Аталанта»	A	34	8	КІ	1	0	ЛЧ	9	1	-	-	-	44	9
2020–21		A	36	8	КІ	3	2	ЛЧ	4	0	-	-	-	43	10
2021–22		A	21	6	КІ	1	0	ЛЧ/ЛЄ	5+2	1+2	-	-	-	29	9
Усього за «Аталанту»			91	22		5	2		20	4		-	-	116	28
Усього за кар'єру			258	53		26	5		46	14		-	-	330	72

Станом на 16 листопада 2021 року