そ

	Хіраґана
Походження	そ
JIS X 0213	1-4-30
Unicode	305E
	Катакана
Походження	ソ
JIS X 0213	1-5-30
Unicode	U+30BE
	Вимова • Мови • Клас
МФА	(d)zo
Мови	ja
Звук	дзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	ДЗО
Латинка	ZO

	Хіраґана
Походження	曾
JIS X 0213	1-4-29
Unicode	305D
	Катакана
Походження	曾
JIS X 0213	1-5-29
Unicode	U+30BD
	Вимова • Мови • Клас
МФА	so
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	СО
Латинка	SO

そ або ソ (/so/; МФА: [so] • [so̜ ̞]; укр. со) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 3-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі　звуки — ぞ　або　ゾ (/zo/; МФА: [(d)zo] • [(d)zo̜ ̞]; укр. дзо).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звуку та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (お). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенний щілинний:	/s/ →	そ	[so]	(основний звук)
Дзвінкий ясенний щілинний:	/z/ →	ぞ	[zo]	(похідний звук; в середині слова)
Дзвінкий ясенний африкат:	/z/ →	ぞ	[d͡zo]	(похідний звук; на початку слова і перед /N/)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 15.
Порядок іроха: 18. Між れ і つ.

Абетки

Хіраґана: そ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 曾 (со, минулий).

Катакана: ソ

Походить від скорописного написання верхньої частини ієрогліфа 曾 (со, минулий).

Манйоґана: 宗 • 祖 • 素 • 蘇 • 十 • 所 • 則 • 曾 • 僧 • 増 • 憎 • 衣 • 背 • 苑

そ

Кирилиця:
Система Поліванова: СО (со).

Альтернативні системи: СО (со).
Латинка
Система Хепберна: SO (so).

Японська система: SO (so).

JIS X 4063: so

Айнська система: SO (sa).

ぞ

Кирилиця:
Система Поліванова: ДЗО (дзо).

Альтернативні системи: ДЗО (дзо), ЗО (зо)
Латинка
Система Хепберна: ZO (zo).

Японська система: ZO (zo).

JIS X 4063: zo

Айнська система: ZO (zo).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
－●
●●
－●
Радіоабетка: СОробан но СО (そろばんのソ; «со» рахівниці)
Абетка Морзе: －－－・

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	ﾞ	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	ゝ	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.